Філософія і Кодекс Хоспісу.

Філософія Хоспісу (мета паліативної допомоги інкурабельним хворим), базується на таких принципах:

1. Крім хворого, обслуговуванням охоплюється і його родина. Оскільки втрата стосується всієї родини хворого, що вмирає, необхідно допомогти членам родини впоратися з шоком у зв’язку з хворобою близької людини та підготуватися до втрати, що наближається.

2. Хоспіс скоріше надає тимчасове полегшення, ніж лікує. Формою лікування тут є контролювання болю та інших симптомів, а не хірургічне втручання або ж інші лікувальні процедури. Тільки після того, коли контролюються такі симптоми як нудота, блювання та біль, хворий здатен прийняти соціальну, психологічну та духовну підтримку.

3. Хоспісне обслуговування забезпечується багатопрофільною бригадою професіоналів, а саме лікарів, медичних сестер, працівників медичної надомної допомоги, соціальних працівників, священиків та волонтерів. Дії всіх спеціалістів координуються лікарем бригади.

4. Хоспіс відрізняється від звичайного домашнього, стаціонарного догляду за хворим широким використанням праці волонтерів.

5. Обслуговування у рамках програми Хоспісу здійснюється цілодобово і сім днів на тиждень. Якщо навіть члени родини ніколи не звертаються вночі за допомогою, вони мають бути впевнені в тому, що з медичною сестрою або ж соціальним працівником завжди можна обговорити проблеми, що виникають та одержати від них необхідну допомогу.

6. Хоспіс - це всеоб’ємна програма, що передбачає надання допомоги незалежно від того, де знаходиться хворий - у стаціонарі чи вдома. Хворі не просто потрапляють з одних умов до інших, скоріше програма Хоспісу є мостом між цими умовами життя хворого та передбачає відповідальність за нього всюди, де б він не був, забезпечуючи таким чином безперервний догляд.

Кодекс хоспісу:

1. Хоспіс - не будинок смерті. Це високоякісне життя до кінця.

2. Основна ідея хоспісу - полегшити біль та страждання, як фізичні, так і душевні. Ми мало можемо самі по собі і тільки з пацієнтом та його близькими знаходимо величезні сили та майже невичерпні можливості.

3. Не можна прискорювати смерть і не можна віддаляти смерть. Кожна людина живе своє життя.

4. Час його не знає ніхто. Ми - лише супутники на цьому етапі життя пацієнта.

5. За смерть не можна платити. Як і за народження.

6. Якщо пацієнта не можна вилікувати, це не означає, що для нього неможливо нічого зробити. Те, що вважається дрібницею в житті - для нашого пацієнта має величезний сенс.

7. Пацієнт та його рідні єдині. Будь делікатним, входячи в родину. Не суди, а допомагай.

8. Пацієнт завжди правий. Він мудрий, він ближче до смерті.

9. Кожна людина є своєрідним індивідуумом. Не можна нав’язувати пацієнтові свої переконання та погляди. Пацієнт дає нам більше, ніж ми спроможні йому дати.

10. Репутація Хоспісу - перш за все.

11. Не квапся, приходячи до пацієнта. Не стій над пацієнтом - посидь поруч з ним. Як би мало часу не було, це достатньо, щоб зробити все можливе. Якщо думаєш, що не все встиг, спілкування з близькими тебе заспокоїть.

12. Ти повинен приймати від пацієнта все, включаючи й агресію. Перед тим, як що- небудь робити, зрозумій людину, перед тим, як зрозуміти - прийми.

13. Говори правду, якщо пацієнт цього бажає. Завжди будь готовий до правди та відвертості, але не поспішай.

14. «Незапланований» візит не менш цінний, ніж візит «за графіком». Частіше заходь до пацієнта. Не можеш зайти - подзвони, не можеш подзвонити - згадай і все-таки...подзвони.

15. Хоспіс - це будинок для пацієнтів. Ми - господарі цього будинку, а тому перевзуйся та вимий за собою чашку.

16. Не залишай свою доброту, чесність та відвертість у пацієнта - завжди носи їх з собою.

17. Головне, що ти повинен знати, це те, що ти знаєш дуже мало.

4.7.