<<
>>

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ ЗОРУ

Заходи з попередження порушень зору і Слуху потрібно розпочинати ще до народження дитини - піклування про здоров’я вагітної жінки важливе для правильного формування зорового та слухового аналізатора.

З другого місяця життя у дитини формується предметний зір, тому її ліжечко потрібно розміщати в найбільш освітленій частині кімнати, але при цьому стежити, щоб світло сонця і лампи не засліплювало очі.

Іграшки погрібно показувати на відстані 25-30 см від обличчя дитини, тоді вони не будуть займати всього поля зору, і дитина при цьому може відвести погляд і розслабити м’язи кришталика.

З півторарічного віку потрібно привчати дитину правильно сидіти за столом під час настільної гри, при ліпленні, малюванні. Через кожні 15 хвилин потрібно робити перерву і займати малюка рухливими іграми. Загальна тривалість таких занять не повинна перевищувати для дітей до 3 років ЗО хвилин, з 3 до 5 років — 40 хвилин, в 6-7 років - однієї години. В перервах між заняттями корисно запропонувати дитині підійти до вікна і протягом 2-3 хвилин подивитися вдалину.

Достатня рухова активність і перебування на свіжому повітрі, систематичне загартовування, раціональне харчування сприяють хорошому функціональному стану нервової системи, що забезпечує хороший стан зору. Будь-яке захворювання організму може вплинути на орган зору, особливо спостерігається зв’язок між травмами і розвитком короткозорості.

Додаткові зорові навантаження - перегляд діафільмів, відео- і телепередач, комп’ютерні ігри - значно впливають на стан зору.

Для охорони зору в дошкільних закладах необхідно дотримуватись гігієнічних вимог щодо організації перегляду діапозитивних фільмів і телевізійних передач.

Діапозитивні фільми повинні за змістом відповідати віку дітей. Кількість кадрів у фільмі не повинна перевищувати:

- для молодших груп дитячого закладу - 25-30;

- для середніх груп дитячого закладу - 35-40;

- для старших груп дитячого закладу - 45-50.

Дітям 3-5 років можна показати 1-2 діафільми протягом 12-15хв., старшим два фільми протягом 20-25 хв.

Екрани для показу діафільмів повинні бути білими (можна використовувати біле полотно або ватманський папір). Найліпше використовувати спеціальні екрани з коефіцієнтом відображення 0,8. Центр екрана повинен бути на рівні очей дошкільників.

Перший ряд стільців розмістити від екрана на відстані, подвійній його ширині, останній - не більше 4 метрів від екрана.

Дітям дошкільного віку рекомендується дивитись телевізійні передачі не більше два рази у тиждень. Телевізор ставлять на столі висотою 1 -1,2 м над підлогою. Стільці розміщують так, щоб перший їх ряд стояв не ближче 2 м, а останній не дальше 5 м від екрану. Тривалість телевізійної передачі для дітей 3-4 р. не більше 10-15 хв., для дітей 5-7 р. - не більше 25-30 хв.

У приміщенні, крім увімкненого телевізора, рекомендується мати невелике джерело світла, розміщене за спиною глядачів. Це допоміжне освітлення знижує втому зору при перегляді телевізійних передач.

Максимальна тривалість безперервної роботи на комп’ютері не повинна перевищувати 15 хв., а у випадках порушення зору - 10 хв.

<< | >>
Источник: Коцур Н.І.. Основи педіатрії і гігієни дітей раннього та дошкільного віку: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - XXI,2004. - 576 с.. 2004

Еще по теме ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ ЗОРУ:

  1. І. Попередження туберкульозу.
  2. Кримінальні покарання за порушення у роботі з опіоїдним лікарськими засобами
  3. Умови попередження та шляхи вирішення педагогічного конфлікту.
  4. Тема I АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНА ЗОРУ. ЗОРОВІ ФУНКЦІЇ
  5. Порушення фагоцитарної активності лейкоцитів у крові морських свинок при пневмонії в умовах іммобілізаційного стресу.
  6. АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ЗОРУ ТА СЛУХУ У ДІТЕЙ
  7. 5.4.3. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ЗОРУ У ДІТЕЙ
  8. Лікування діабетичних уражень органа зору.
  9. Тема Xl ЗМІНИ ОРГАНА ЗОРУ ПРИ ЗАГАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
  10. Ушкодження органа зору
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -