СТЕРИЛІЗАЦІЯ

Стерилізація — звільнення об’єктів зовнішнього середо­вища від усіх форм життя. Це основа асептики — системи заходів щодо запобігання внутрішньолікарняним інфекціям.

Стерилізації повинні підлягати вироби медичного призначення, що доторкуються до ранової поверхні, контактують з кров’ю чи ін’єкційними препаратами.

Етапи стерилізації:

1. Дезинфекція — після гнійних операцій чи маніпуляцій у ін­фекційного хворого, носія HBsAg і патогенних організмів, пацієн­та, що переніс гепатит з невстановленим діагнозом, пацієнта групи ризику зараження гепатитом та ВІЛ-інфекцією, всіх виробів ме­дичного призначення за епідемічними показаннями; виробів для введення вакцин. Практично всі медичні інструменти в сучасних умовах дезинфікуються. Найбільш поширені такі дезинфікуючі засоби: 1—3 % розчин хлораміну, 3—6 % — перекису водню; З % — формаліну; 0,1 % —дезоксону; 2,5 % —гібітану; 1—3 % — дихлору-1; 0,2—0,3 % —сульфохлорантину; 0,5—1 % —хлорцину; 0,25—0,5 % —дезаму; 0,25—1 % розчину НГК.

2. Передстерилізаційне очищення з метою видалення білкових, жирових та механічних забруднень, а також залишків лікувальних препаратів. Інструменти, забруднені кров’ю, спершу занурюють у

по

розчин інгібітору корозії (бензоат натрію чи олеат натрію — 1,0 %, а при їх відсутності — розчини нітратів, карбамату натрію, фосфа­тів, поліфосфатів); споліскують проточною водою; занурюють у 0,5 % розчин миючого засобу, в ньому ж миють, знов споліскують проточною водою, потім дистильованою водою, сушать.

Контроль якості передстерилізаційного очищення від крові та лікувальних препаратів проводять шляхом постановки азопірамо- вої чи амідопіринової проб, а залишки миючих засобів визначають фенолфталеїновою пробою.

Слід пам’ятати, що якість передстерилізаційного очищення за­лежить від часу, що минув з моменту використання інструменту до його миття: при подовженні цього інтервалу до 2 год кількість позитивних азопірамових проб зростає у 1,5 разу.

3. Після просушування підготовлені інструменти упаковують, щоб запобігти обсіменінню їх мікрофлорою. ’

Для стерилізації і зберігання стерильного матеріалу викорис­товують бікси. Найкращим засобом запобігання повторному за­брудненню є оснащення біксів бактеріальними фільтрами. Бікси без фільтрів вистилають зсередини тканиною.

Термін зберігання стерильного матеріалу в біксах без фільт­рів — 3 доби, з фільтрами — 20 діб, у м’якій упаковці — 3 доби, в пластиковій плівці — 365 діб.

Стерилізацію можна, проводити одним із таких методів:

I — теплова стерилізація (суха чи за допомогою пари). Оскіль­ки відмирання мікробних клітин під дією сухого гарячого повітря відбувається повільніше, ніж при паровій стерилізації, необхідно впливати більш високою температурою протягом більшого проміж­ку часу. Значну роль у цьому процесі відіграє щільність заванта­ження камери сухожарового стерилізатора. У стерилізаторі мо­жуть виникати значні перепади температури, у зв’язку з чим за допомогою сухого гарячого повітря стерилізують об’єкти, що ви­тримують температуру у 200 °С. (Не можна у такий спосіб знеза­ражувати текстильні матеріали та вироби з гуми). Температурний режим теплової стерилізації можна перевірити за допомогою речо­вин з визначеною точкою плавлення (речовини-тести) або за до­помогою термоіндикаторних фарб чи термоіндикаторних олівців, що змінюють колір під впливом певної температури. «Зафіксува­ти» температуру 160 ^oC можна і за допомогою «кобальтового чор­нила», для виготовлення якого потрібно: 90 мл води, 10 мл 30 % HCl і 2 г хлориду кобальту. Під впливом t^o 160 ⁰C невидимий на­пис на упаковці чорніє.

II — фізична стерилізація (променева, за допомогою електро­тонів, токів УВЧ, ультразвуку, фільтруванням через фільтри Зейт­ца, Шамберлена, Беркефельда).

Таблиця 12.Упаковка матеріалу, що стерилізується

щільно закриті

H—h цілком придатний, + придатний, (+) умовно придатний, — непридатний.

III — хімічна стерилізація розчинами хімічних речовин чи газо­вими сумішами/ Для стерилізації можуть бути використані: 6 % розчин H₂O₂, 1 % розчин дезоксону-1, дихлор- та трихлорізоціану- рові кислоти, надоцтова та надмурашина кислоти, 2 % розчин глю- таральдегіду. Газовий метод стерилізації апаратури (чи її частин) із дзеркальними, оптичними, радіоелектронними елементами, інст­рументів, що мають поверхні з мікронною заточкою, виробів із пластмас, гуми включає обробку окисом етилену чи бромидом ме­тилу при температурі 18 ⁰C протягом 16 г або сумішшю цих речо­вин у співвідношенні 1 : 1,5 і 1 : 2,5 протягом 6 г.

У табл. 12 розглянуто види упаковки матеріалу для стериліза­ції.

Гнучкі ендоскопи можна стерилізувати 2,5 % водним розчином глутарового альдегіду протягом 6 год.

Після стерилізації хімічними розчинами вироби двічі або три­чі занурюють на 5 хв у стерильну воду, щоразу міняючи її, а по­тім стерильним корнцангом переносять у бікс, вистелений стериль­ним простиралом.

Після газової стерилізації вироби з металу чи скла треба про­вітрювати протягом доби, а з гуми — 5 діб.

Висновок про стерильність досліджених зразків лабораторія дає після 8 діб витримки посівів у термостаті.

Нині стерилізацію здійснюють в автоклавах у спеціальних структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів — централізованих стерилізаційних відділеннях (ЦСВ). ЦСВ можуть створюватись для обслуговування кількох лікувально-профілактич­них закладів одночасно.