<<
>>

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ВІД 01.11.2000 № 281 Типове положення про комісію з питань етики.

Надання інформації пацієнтам про клінічне випробування та одержання від них письмової поінформованої згоди

1. Особи, яких планується залучити до клінічних випробувань нових лікарських засобів, повинні отримати достатню інформацію про мету та суть цих досліджень.

Дослідник (або особа, що зазначена) ретельно інформує пацієнта або, якщо він не спроможний дати згоду, його законного представника щодо всіх аспектів випробування.

2. Ні дослідник, ні будь-яка інша особа, що бере участь у проведенні випробування, не повинні примушувати пацієнта або викликати в нього необґрунтовану зацікавленість в участі або продовженні участі в клінічному випробуванні.

3. Усна або письмова інформація про клінічне випробування не повинна містити в собі висловлювань, що змушують досліджуваного (або його законного представника) відмовитись від своїх прав, що передбачені законом, або звільняють дослідника чи заявника випробування від відповідальності за припущену халатність.

4. Усна інформація та письмові матеріали про клінічне випробування, якщо змога, не повинні містити спеціальних термінів і повинні бути зрозумілими пацієнту або його законному представнику. Інформація для пацієнта та форма письмової поінформованої згоди мають бути надруковані українською або російською мовою.

5. Дослідник повинен надати досліджуваному або його законному представнику достатню кількість часу для ухвалення рішення про участь у випробуванні. Досліджуваний або його законний представник повинні одержати вичерпні відповіді на всі питання щодо клінічного випробування.

6. В усній та письмовій інформації, що надається пацієнту, мають бути зазначені:

• дослідницький характер випробувань;

• завдання випробування;

• досліджуваний лікарський засіб та вірогідність залучення до однієї з груп випробування;

• процедури випробування, включаючи інвазивні методи;

• обов’язки досліджуваного;

• незручності для досліджуваного, а також очікуваний ризик;

• очікувана користь. Якщо випробування не має терапевтичного характеру, то слід сповістити про це досліджуваного;

• інші види медикаментозного або не медикаментозного лікування, що можуть бути призначені досліджуваному;

• компенсація та/або лікування, на які досліджуваний може розраховувати у разі завдання школи його здоров’ю в ході випробування;

• розмір виплат досліджуваному, якщо такі передбачені, пропорційно тривалості його участі і випробуванні;

• витрати досліджуваного, якщо такі очікуються та пов’язані з його участю в випробуванні;

Лікар повинен бути об’єктивним під час обговорення процедури, надавати:

• повну інформацію про відомі ризики й можливі небезпеки;

• пропозиції можливих альтернативних процедур.

<< | >>
Источник: Баєва О.В.. Б 15 Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008— 640 с.. 2008

Еще по теме НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ВІД 01.11.2000 № 281 Типове положення про комісію з питань етики.:

  1. Інформаційні системи, пов’язані з використанням глобальної інформаційної мережі Інтернет (на прикладі веб-сайту Міністерства охорони здоров’я України)
  2. Загальна науково-технічна політика інформатизації охорони здоров’я України
  3. Організація охорони здоров’я в країнах з розвинутою системою охорони здоров’я
  4. Організація охорони здоров’я в країнах із системою охорони здоров’я, що розвивається
  5. Возіанова Жанна Іванівна. ІНФЕКЦІЙНІ I ПАРАЗИТАРНІ ХВОРОБИ У ТРЬОХ ТОМАХ. НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ. TOM ПЕРШИЙ. Київ “ЗДОРОВ’Я”, 2000, 2000
  6. 6.8 Класифікація закладів охорони здоров’я за сферою діяльності
  7. Система охорони здоров’я в Україні
  8. КОРАБЛЕВ В.Н.. ОСНОВЫ СОВРЕМЕННОГО МЕНЕДЖМЕНТА ВО ФТИЗИАТРИИ. - Хабаровск: Издательство краевой клинической больницы - Хабаровского краевого центра психического здоровья,2000. - 202 с., 2000
  9. Державна політика інформатизації охорони здоров’я в Україні
  10. Організація праці працівників закладів охорони здоров’я
  11. Г. Інші заклади охорони здоров’я
  12. Інформаційно-документаційне забезпечення діяльності в галузі охорони здоров’я
  13. Підготовка управлінських кадрів для галузі охорони здоров’я
  14. Підготовка суспільства до інформатизації охорони здоров’я
  15. Сутність та основні риси діяльності закладів охорони здоров’я
  16. Формування державної політики охорони здоров’я в Україні
  17. Міжнародні засади формування державної політики в галузі охорони здоров’я
  18. Оплата праці працівників закладів охорони здоров’я
  19. Соціальна модель охорони здоров’я
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -