Соціальна модель охорони здоров’я

Особливістю соціальної моделі є система фінансування, що ґрунтується на зборі коштів у суспільний фонд медичного забезпечення. Для цього використовуються такі канали:

1) податки у суспільні фонди;

2) внески в суспільні фонди медичного страхування;

3) змішана система фінансування.

Суспільний фонд охорони здоров’я формується залежно від розмірів доходів. У ряді випадків оподаткування може не залежати від розміру доходів.

Система фінансування із суспільних фондів може бути змішаною, що реалізується за рахунок податків та страхових внесків.

За рахунок податків здійснюється фінансування охорони здоров’я в Ірландії, Великобританії, Швеції, Фінляндії, Канаді, Іспанії.

На суспільному страхуванні ґрунтується система фінансування охорони здоров’я в Бельгії, Франції, Німеччині, Японії, Люксембурзі, Нідерландах.

Збір коштів у суспільний фонд може здійснюватись на базі:

• загальнодержавної (федеральної) системи оподаткування;

• регіональної (провінціальної) системи оподаткування;

♦ системі податків місцевого значення;

♦ комбінації трьох названих систем оподаткування.

До соціальної моделі фінансування охорони здоров’я належать загальновизнані системи організації охорони здоров’я:

♦ Система Бісмарка (модель соціального страхування);

♦ Система Беверіджа;

♦ Система Семашко.