<<
>>

МІКРОСПОРІЯ

Збудники мікроспорії - патогенні гриби з роду Microsporum'. у коней - М. eguinum, у собак, котів, кролів, свиней, хутрових та хижих звірів, морських свинок, оленів, мавп - М. Ianosum (М.

canis, М. pelineum), у котів, собак, коней, телят, морських свинок, щурів, мишей - М. gypseum (Achorion gypseum, М. Ianosum Bodin), у свиней - М. nanum.

Спори всіх грибків мікроспорії надзвичайно стійкі в зовнішньому середовищі. В ураженому волоссі та зскрібках зі шкіри зберігаються 2-5 років, у шерсті - 2-7 років, гної та гноївці - до 8-ми місяців, у паперових пакетах за кімнатної температури - 3-4 роки. Стійкі до заморожування, висушування та дії прямого сонячного випромінювання. Під дією сухої пари при 110 °С спори руйнуються через 30 хвилин, при 80 °С - через 2 години, при кип'ятінні інактивуються через 2-3 хвилини. Вегетативні форми грибків руйнуються 1-3%-м розчином формальдегіду впродовж 15 хвилин, 5-8%-м розчином лугів - впродовж 20-30 хвилин.

Епізоотологія. На мікроспорію найчастіше хворіють коти, собаки, коні, хутрові звірі, кролі, рідше - вівці, кози, свині, олені, мавпи, морські свинки, щури, миші, хижі звірі. Більш сприйнятливі до мікроспорозу молоді тварини. До зооантропофільних грибів, що паразитують тільки на шкірі і в її придатках у людини, найбільш поширений Microsporum Ianosum (пухнастий, або котячий). У країнах Європи він фігурує як Microsporum canis. (Різниця в термінології пояснюється тим, що в Україні основним розповсюджувачем цієї інфекції є коти, а в країнах Європи - собаки).

Патогенез. Потрапляючи на травмовані тканини, подряпини, садна або злущений епітелій тварини зі зміненою реакцією середовища, спори гриба і міцелій проростає на поверхні шкіри. Класичною мікроспорією вважається ураження лише поверхневих шарів шкіри. Мікроспорія перебігає менш злоякісно. Внаслідок розвитку грибка в роговому шарі епідермісу виникає поверхневе запалення та злущення шкіри, порушення живлення волосся, яке стає сухим і легко ламається.

Утворюються обмежені безволосі ділянки шкіри різних розмірів та форми.

Лабораторна діагностика. Мікроспороз у тварин діагностують з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак, результатів люмінесцентного і лабораторного методів дослідження. Матеріал відбирають від тварин, яких не лікували, на межі здорової та ураженої тканин. Як правило, відбирають уражену шерсть та зіскрібки шкіри. Для вивчення матеріалу у звичайному світловому мікроскопі матеріал розміщують на предметне скло, капають 10%-й розчин гідроксиду натрію, потім ставлять на 15-20 хвилин у термостат або злегка підігрівають над полум’ям спиртівки, після чого розщеплюють препарувальною голкою. Можна вносити краплю 50%-го розчину гліцерину, накривати покривним склом і досліджувати під мікроскопом.

Гриби роду Microsporum мають круглі одноклітинні спори, що різко заломлюють світло, розташовані, як правило, безладно всередині і на поверхні шерсті. Гриби легко культивуються в лабораторних умовах на глюкозному агарі Сабуро та сусло-агарі при 26-28 °С. Ріст спостерігається на 6-7-му добу після посіву у вигляді складчастих, сірувато-жовтих колоній, які щільно прилягають до середовища і вкриті сіро-білим повітряним міцелієм. Під час мікроскопічного дослідження колоній виявляється гіллястий септований міцелій, поодинокі грушоподібні багатокамерні мікроконідії розміром (1-2)х(3-5) мкм. Макроконідії багатоклітинні, мають овальну або веретеноподібну форму з 2-3-ма перегородками, розміром (5-8)х(15-35) мкм. Хламідоспори інтеркалярні, рідше термінальні. М. Ianosum на 3-5-ту добу після посіву формує округлі з концентричними колами сірувато-білі або жовті колонії з борошнистим центром, які стеляться пухким міцелієм. Під час мікроскопічного дослідження колоній виявляється гіллястий септований міцелій, а також мікроконідії розміром (1-3)х(1,5-5,0) мкм, які мають овально-грушоподібну форму. Макроконідії численні, веретеноподібної форми, ворсинчасті або з шилоподібною двоконтурною стінкою, багатокамерні, звужені з обох кінців, розміром (11-16)х(53-85) мкм.

М. gypseum утворює плоскі, згодом борошнисті колонії жовто-брунатного кольору, з невеликим заглибленням у центрі. Під час мікроскопічного дослідження колоній виявляється рівний септований ракетоподібний міцелій, а також мікроконідії грушоподібної форми або видовжені, розміром (3-5)х(2,5-3,5) мкм. Макроконідії багатокамерні, товстостінні, мають овальну або веретеноподібну форму. Уражене грибком волосся флуоресціює, що пов'язано з продукцією флуоресціюючого пігменту інтеридину. М. nanum утворює жовтуваті або темно-червоні, пухкі в центрі колонії. Під час мікроскопічного дослідження виявляється септований ракетоподібний міцелій, мікроконідії поодинокі, овальні або видовжені, розміром (4-5)х(1,5-2) мкм. Макроконідії рясні, грушоподібної або овальної форми, багатокамерні, розміром (12-20)х(4-14) мкм.

Люмінесцентним методом досліджують як патологічний матеріал, так і підозрілих на захворювання мікроспорозом тварин. Патологічний матеріал або тварину опромінюють у затемненому приміщенні в ультрафіолетовому світлі (лампою ПРК зі світлофільтром Вуда) (рис. 74).

Рис. 74. Характерне світіння уражених на мікроспорію ділянок (фото з інтернет-ресурсу)

Люмінесцентний метод передбачає дослідження волосяного покриву хворої тварини або ураженого волосся в затемненому приміщенні, під час якого виявляється специфічне смарагдово-зелене світіння ураженого мікроспорумами волосся. При трихофітії світіння волосся не спостерігається. Не люмінесціює також уражене грибком мікроспорії волосся тварин чорної масті. Як джерело ультрафіолетового випромінювання використовують ртутно-кварцеві лампи зі світлофільтрами, які здатні затримувати видиму частину спектра і пропускати ультрафіолетову. Дослідження проводять до лікування тварин різними препаратами, оскільки деякі з них (саліцилова кислота, риванол, вазелін та ін.) флуоресціюють.

Імунітет. Імунітет як у молодих, так і у дорослих тварин формується до 30-го дня після другого введення вакцини і зберігається в залежності від виду від 3-х до 10-ти років. Профілактична ефективність вакцинації становить 95-100 %. На місці введення вакцини через 1-2 тижнів утворюється кірочка, яка самостійно відпадає до 15-20-го дня. Імунізація супроводжується підвищенням рівня специфічних антитіл, збільшенням числа Т-лімфоцитів і антигенреактивних лімфоцитів в крові.

6.3.

<< | >>
Источник: Галатюк О.Є., Передера О.О., Лавріненко І.В., Жерносік І.А.. Інфекційні хвороби котів. Навчальний посібник для вузів ІІ-ІУ рівнів акредитації. - Житомир : «Полісся»,2016. - 132 с.. 2016

Еще по теме МІКРОСПОРІЯ:

  1. ТЕМА № 9 Дерматофітії Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
  2. ЛІКУВАННЯ ДЕРМАТОМІКОЗІВ ТВАРИН
  3. Характеристика окремих вакцин для собак
  4. Дерматомікози
  5. Атибактеріальна та протигрибкова терапія в педіатрії: Навчально-практичний посібник 11 видання / За ред. проф. В.В. Бе­режного. - Хмельницький,2016. - 416 с., 2016
  6. ТЕМА № 31 ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫЕ ПОСЛЕРОДОВЫЕ ИНФЕКЦИОННЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛАКТАЦИОННЫЙ МАСТИТ СЕПТИЧЕСКИЙ ШОК В АКУШЕРСТВЕ
  7. ТЕМА № 30 ГНОЙНО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ ПОСЛЕРОДОВЫЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ
  8. ТЕМА № 29 НЕПРАВИЛЬНОЕ ПОЛОЖЕНИЕ ПЛОДА ОПЕРАЦИИ, ИСПРАВЛЯЮЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ ПЛОДА. АКУШЕРСКИЕ ПОВОРОТЫ ИЗВЛЕЧЕНИЕ ПЛОДА ЗА ТАЗОВЫЙ КОНЕЦ
  9. ТЕМА № 28 ПЛОДОРАЗРУШАЮЩИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛЫЕ АКУШЕРСКИЕ ОПЕРАЦИИ
  10. ТЕМА № 27 АКУШЕРСКИЕ ЩИПЦЫ И ВАКУУМ-ЭКСТРАКЦИЯ
  11. ТЕМА № 26 КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ
  12. ТЕМА № 25 АНОМАЛИИ РОДОВЫХ СИЛ
  13. ТЕМА № 24 ПЕРЕНАШИВАНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ РОДЫ
  14. ТЕМА № 23 ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ НЕСОВМЕСТИМОСТЬ МЕЖДУ МАТЕРЬЮ И ПЛОДОМ (на примере Rh-сенсибилизации и Rh-конфликта
  15. ТЕМА № 22 РОДОВОЙ ТРАВМАТИЗМ МАТЕРИ
  16. ТЕМА № 20 ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ГИПОКСИЯ ПЛОДА И АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО
  17. ТЕМА № 18 АСИНКЛИТИЧЕСКИЕ ВСТАВЛЕНИЯ ГОЛОВКИ НЕПРАВИЛЬНЫЕ СТОЯНИЯ ГОЛОВКИ
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -