АПОПЛЕКСІЯ ЯЄЧНИКА
Апоплексія яєчника зумовлена раптовим крововиливом, що супроводжується порушенням ULiOCTi тканини яєчника і нерідко кровотечею в черевну порожнину.
Серед причин внутрішньочеревних кровотеч на частку апоплексії яєчника припадає 0,5-2,5 %. Захворювання здебільшого уражує жінок віком 20— 36 років і пов’язане з розривом жовтого тіла чи (рідше) розривом фолікула.Етіологія і патогенез. Гематома в яєчнику може сформуватися внаслідок змін у його судинах і тканинах, до чого призводять гіперемія, варикозно розширені, склерозовані судини, запальні процеси, дрібнокістозні зміни з боку яєчників та ін. Провокуючими моментами апоплексії яєчника служать травма, фізичне напруження, статеві зносини тощо. У багатьох хворих кровотеча з яєчника можлива за відсутності провокуючих чинників.
Клінічна картина і діагностика. Клінічна картина захворювання зумовлена характером внутрішньої кровотечі і супутніх захворювань. Якщо кровотеча пов’язана з розривом фолікула, симптоми захворювання переважно з'являються між 12-м і 16-м днем менструального циклу, у період овуляції, що і є безпосередньою причиною виникнення кровотечі. У разі розриву жовтого тіла симптоми з'являються в останній тиждень менструального циклу або навіть під час менструації, найхарактернішими для апоплексії яєчників з яких є біль та ознаки внутрішньої кровотечі. У зв'язку' з переважанням того чи того симптому умовно розрізняють анемічну і больову форму захворювання. За однакової виражсності цих симптомів виділяють змішану форму яєчникової апоплексії.
Захворювання часто розпочинається раптово, на тлі повного здоров’я. З’являється гострий біль унизу живота або в одній із клубових ділянок з іррадіацією у нижню кінцівку' або відхідник.
Кровотечам з яєчника не властиві затримки менструації, відсутні такі ознаки вагітності, як нудота, блювання, набрякання грудних залоз, виділення з них молозива тощо, що дає змогу віддиференціювати апоплексію яєчника від позаматкової вагітності. Якщо кровотеча в черевну порожнину масивна, то розвиваються симптоми анемії, колапсу, шоку. Шкіра і слизові оболонки стають блідими, пульс частим, артеріальний тиск зниженим. Живіт пальиаторно болючий, іноді визначається напруження передньої черевної стінки на боні ураження і симптоми подразнення очеревини. У ході гінекологічного дослідження ймовірні ознаки вагітності відсутні (ціаноз слизових оболонок, нормальні розміри матки тощо). Придатки матки на боці ураження пальпаторно різко болючі. При вираженій картині внутрішньої кровотечі або шоку'диференціальний діагноз між яєчниковою кровотечею і позаматковою вагітністю не має практичного значення, оскільки в обох випадках показаний терміновий череворозтин. За умови менше виражених симптомів апоплексії яєчника диференціальну діагностику проводять обов’язково у зв’язку' з тим, що при позаматковій вагітності череворозтин є абсолютним показанням, а при больовій формі апоплексії за відсутності симптомів кровотечі спочатку застосовують консервативну терапію, уважно спостерігаючи за станом хворої в умовах стаціонару. Уточненню діагнозу сприяє встановлення імунологічної або біологічної реакції на вагітність: позитивна реакція свідчить про позаматкову вагітність.Апоплексія правого яєчника клінічно може нагадувати напад гострого апендициту. При апендициті точка найбільшої болючості під час пальпації визначається переважно по середині прямої лінії, що з’єднує пупок із передньо- верхньою віссю правої клубової кістки. При апоплексії яєчника найбільша болючість пальпаторно локалізується нижче від зазначеної точки. Біль при апендициті іррадіює здебільшого в ділянку' пупка і надчерев’я, а при гострих яєчникових кровотечах — у нижню кінцівку чи відхідник.
Для диференціальної діагностики апендициту і кровотечі з яєчника має значення симптом Пром- птова: при апендициті дослідження через пряму кишку' спричинює різкий біль уділянні прямокишково-маткової заглибини, переміщення матки болюче; при апоплексії болючість дна прямокишково-маткової заглибини незначна, тоді як підншання матки зумовлює гострий біль. Іноді з метою встановити діагноз вдаються до лапароскопії. Досить важливе значення має дослідження крові в динаміці — збільшення кількості лейкоцитів і ШОЕ характерніше для апендициту. За підозри на апоплексію яєчника виконують пункцію черевної порожнини через заднє склепіння піхви. За наявності крові у вільній черевній порожнині проводять оперативне лікування.Лікування. При больовій формі і задовільному стані хворої можлива консервативна терапія (спокій, холод на низ живота, призначення кровоспинних та антибактеріальних препаратів). Ретельне спостереження за хворою здійснюють в умовах стаціонару. Хворим з анемічною формою призначають резекцію або ушивання яєчника лапароскопічним чи лапаротомічним доступом.