<<
>>

Герпетиформний дерматоз Дюринга (Dermatosis herpetiformis Duhring)

Хронічно-рецидивуюче захворювання, етіологія якого остаточно не з’ясована. Вважають, що це захворювання є аутоімуннми і виникає на фоні атрофії ворсинок тонкої кишки, дисфункції щитовидної залози, органів травлення та кровотворення, наявності злоякісних пухлин, вогнищ хронічної інфекції, ідіосинкразії до галогеммістящих речовин, особливо йоду.

Виникає в будь-якому віці, але переважно захворюють чоловіки в віці 20-30 років. На різних ділянках шкіри з’являються згруповані висипання, що можуть мати системне розташування (по ходу нервових стволів). Характерний існиний поліморфізм висипань. Одночасно можуть виникати еритеми, пухирці та пузирні із прозорим вмістом, пухирі, папули та папульовезикули. Типовою є локалізація висипань на шкіри тулуба та розчинальних поверхнях кінцівок. В 10% випадків уражаються слизові оболонки рота. Суб’єктивно хворих непокоїть виражений свербіж, що може дещо посилюватись вночі, дратівливість, загальне нездужання, інколи – субфібриліт. Перебіг захворювання циклічний з періодами неповних ремісій, може тривати протягом десятирічч. Можливе самостійне виліковування (до 10-11% випадків). При гоєнні лишаються характерні бурувато-коричнюваті пігментації, які згодом зникають безслідно. Прогноз сприятливий. При діагностіці герпетиформного дерматозу Дюринга слід враховувати: - істиний поліморфізм висипань;

- герпетиформне розміщення висипань;

- симетричність уражень;

- виражений свербіж, що може посилюватись на ніч;

- невираженість загальних розладів;

- хронічно-рецидивуючий перебіг;

- еозинофілію крові та пузирної рідини;

- відсутність симптому Нікольського;

- відсутність акантолітичних клітин в мазках відбитках з ерозій;

- чутливість до галогенмістячих речовин, особливо йоду.

У випадках, коли діагностика герпетиформною дерматозу Дюринга ускладнена, проводять пробу Ядасона, яку у разі потреби проводять в 3 етапи: 1-й етап полягає у нанесенні на видимо неуражену шкіру хворого на площу 1 см2 50% мазі йодиду калію під оклюзійну пов’язку строком на 24 годину.

Проба вважається позитивною, якщо протягом 24 годин під пов’язкою з’являються висипання, що супроводжуються значним свербіжем. При сумнівному 1 етапі може бути преведений 2-й етап проби Ядасона, який полягає у нанесенні йодиду калію на ділянку шкіри хворого, де вже є висипання. Проба вважається позитивною, якщо колір висипань протягом 24 годин стає більш яскравий, а відчуття свербежу значно посилюється. При сумнівному результаті 2 етапу проби Ядасона може бути використаний її 3 етап. Хворому протягом доби пропонують випити 2-3 столові ложки 10% розчину йодиду калію. Проба вважається позитивною при виникненні протягом 24 годин свіжих висипань на будь-яких ділянках шкіри, що супроводжуються вираженим свербежем. Диференціюють герпетиформний дерматоз Дюринга із пемфігоїдами, акантолітичною та доброякісною сімейною пузирчатками, оперізуючим герпесом, субкорнеальним пустульозом, токсикодерміями, багатоформною ексудативною еритемою, стрептодермією. При лікуванні герпети формного дерматозу Дюринга перш за все забороняють вживання та контакт із речовинами, що містять галогени. Так йод входить до складу деяких лікувальних препаратів, йодованої солі, типу “Екстра полісся”, морепродуктів; фтор міститься в переважній більшості сучасних зубних паст; хлор входить до складу миючих та дезінфікуючих засобів; бром – до складу окремих заспокійливих препаратів. Бажано значно скоротити вживання харчових продуктів, що містять клійковину (хліб, інші злакові). Найефективнішими в лікуванні герпетиформного дерматозу Дюринга в наш час є препарати сульфонової групи: ДДС, димоцифон, дуоцифом, дапсон, які призначають по 0,1 двічі на день 5-ти денними курсами з 3 денними інтервалами; або 10-15 денними курсами з 5-7, денними інтервалами під контролем формули. При відсутності сульфонів призначають сульфоніламіди у загальних дозах. При відсутності ефекту від сульфонів або сульфаніл-амідів призначають системні глюкокортикостероїди в еквіваленті 20-80 мг перорального преднізолону. Одночасно бажано проводити лікування фонових захворювань, призначати вітаміни препарати заліза та кальцію, антигістамінні засоби. Порожнинні елементи висипань зазвичай проколюють із подальшим змазуванням “Фукорцином”, 1% розчинами анілінових фарбників і 2-5% розчином перманганату калію. Для місцевої терапії використовують також мазі, що містять глюкокортиковстероїди, дерматол, антибіотики. Іноді призначають ультрафіолетове зональне опромінення суберитемними дозами, ультразвук паравертебрально, лікувальні ванни із хвоєю, ромашкою, дубовою корою. Проходження військової служби та санаторно-курортне лікування на морських узбережжях хворим на геппетиформний дерматоз Дюринга протипоказані.

<< | >>
Источник: Федорич П.В.. Пузирні дерматози. Лекція. 2002

Еще по теме Герпетиформний дерматоз Дюринга (Dermatosis herpetiformis Duhring):

  1. Герпетиформный дерматит Дюринга (ГДД)
  2. Лекция № 8 Вирусные дерматозы. Коллагенозы Вирусные дерматозы
  3. Классификация пузырных дерматозов
  4. Військово-медична експертиза у хворих на пузирні дерматози
  5. Профессиональные дерматозы
  6. ЛЕКЦИЯ №1 Принципы диагностики дерматозов
  7. Гистамин и зудящие дерматозы
  8. Вирусные дерматозы
  9. Пузырные дерматозы
  10. Зудящие дерматозы
  11. Классификация ихтиозов и ихтиозиформных дерматозов
  12. Пузирні дерматози (Dermatoses bullosae)
  13. Принципы диагностики дерматозов. Лекция, 2016
  14. Федорич П.В.. Пузирні дерматози. Лекція, 2002
  15. ТЕМА № 6 Вірусні дерматози. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -