Методологія

Цей звіт складено на основі дослідження, яке було проведено у період від березня 2010 до березня 2011 року, у тому числі підчас польових візитів до України у квітні та жовтні 2010 року.

Протягом чотирьох тижнів в Україні, дослідник Х’юман Райтс Вотч та представник з кожної партнерської організації провели більше ніж 67 інтерв’ю з багатьма залученими учасниками процесу, у тому числі з 20 пацієнтами з діагнозами рак та ВІЛ/СНІД, а також іншими хворобами з обмеженим прогнозом життя, або членами їх родин; з 35 медичними працівниками, у тому числі онкологами, спеціалістами з ВІЛ/СНІДу, анестезіологами, лікарями паліативної допомоги, а також адміністративним персоналом лікарень, хоспісів та програм паліативної допомоги; окрім того із декількома державними службовцями, які працюють в наркоконтролі та системі охорони здоров’я.

Більшість інтерв’ю з пацієнтами та членами їх родин відбувалася у них вдома. Інтерв’ю проводилися приватно.

Інтерв’ю були напівструктурованими та охоплювали широкий спектр питань, які стосуються паліативної допомоги та знеболення. Перед кожним інтерв’ю ми повідомляли майбутніх учасників про мету, а також про типи питань, які ми хочемо обговорити, а також запитувалиїх погодження на участь. Ми повідомляли їх, що вони можуть перервати власну участь в інтерв’ю у будь-який момент або відмовитися відповідати на будь-які окремі питання без усіляких наслідків.

Учасникам не пропонувалися й не надавалися жодні заохочування та винагороди.

Ми приховали персональні дані усіх пацієнтів, членів родин та медичних працівників, яких ми опитували, у цьому звіті для збереження приватності, за виключенням тих випадків, коли вони окремо просили про використання їх персональних даних. Подібним чином, ми приховали назви районів, які ми відвідали, аби захистити медичних працівників, які, у якості державних службовців, можуть мати обґрунтовані побоювання можливих офіційних наслідків у відповідь на їх розповідь про проблеми зі знеболенням.

Усі інтерв’ю проводилися дослідником з Х’юман Райтс Вотч російською мовою, який вільно нею розмовляє. Більшість з опитуваних не мали проблем, розмовляючи російською мовою. Дослідники з партнерських організацій допомагали з перекладом, коли це було потрібно.

У жовтні 2010 року Х’юман Райтс Вотч презентував попередні отримані дані дослідження до уваги Міністерства Охорони Здоров’я, Національного Комітету з контролю за наркотиками, Відділу Боротьби з Незаконним Обігом Наркотиків Міністерства Внутрішніх Справ та Фармацевтичного Центру Міністерства Охорони Здоров’я. У березні 2011 року Х’юман Райтс Вотч надіслав детального листа до фармацевтичної компанії «Здоров’я народу», виклавши короткий опис отриманих даних з цього звіту, й запрошуючи до офіційної реакції на отримані дані, а також пропонуючи представити власні коментарі у даному звіті. Копію цього листа додано до звіту у складі Додатка і. Коли цей звіт надійшов у друкарню наприкінці, відповіді ще не було отримано.

Усі документи, цитати з яких наводяться у звіті, є або загальнодоступними, або зберігаються Х’юман Райтс Вотч.

I.