ВИРАЗКОВО-ПЛІВЧАСТА АНГІНА СИМАНОВСЬКОГО-ВЕНСАНА-ПЛАУТА
Захворювання викликається симбіозом веретенеподібної палички (bacteria fusiformis) та спірохетою ротової порожнини (spirocheta buc-calis). Симбіоз цих бактерій називають ще фузоспірохетозом.
Ці мікроорганізми зустрічаються як сапрофіти і як збудники запалення, тобто є умовнопатогенними. Хвороба може виникати спорадично та епідемічно. С.П. Боткін в 1888 році перший спостерігав епідемію виразкової ангіни в Фінляндії і назвав її "фінляндською жабою". Детально клініку цієї ангіни підчас епідемії в Петербурзі описав М.П. Симановсь-кий в 1890 р. В 1898 р. Плаут (Plaut) і Венсан (Vinsent) описали збудників цього захворювання.Розбираючи клініку захворювання, хочу звернути Вашу увагу на те, що тут є своєрідні ножиці між вираженістю місцевих змін в глотці та незначними загальними проявами. Захворювання починається з появи сіруватого або жовтуватого нальоту у верхнього полюсу або в надмигда-ликовій ямці на одному з мигдаликів (рідше з обох сторін). Після відторгнення нальоту виявляється доволі глибока виразка. Дно її сірого кольору, нерівне. Загальний стан при цьому залишається задовільним, температура тіла нормальна або субфебрильна. Мій же педагогічний дослід показує, що відповідаючи на іспиті або заліку, недостатньо підготовані студенти знаходяться під гіпнозом назви "виразково-плівчаста ангіна" і починають вигадувати перш за все про крайнє важкий загальний стан та високу температуру у хворого. Однак це абсолютно помилково.
Хворий скаржиться на неприємні відчуття в глотці, може бути несильний біль при ковтанні та жуванні, неприємний запах з рота, слинотеча. Збільшуються защелепні лімфатичні вузли, що можуть бути болісними при пальпації.
Без лікування виразка протягом 2—3 тижнів може захопити більшу частину мигдалика і навіть вийти за його межі на дужки, рідше - на стінки глотки. В цих випадках з'являється сильний біль в глотці.
Звертаються за допомогою звичайно пізно.Диференціюють виразково-плівчасту ангіну з туберкульозом, сифілісом та злоякісною пухлиною мигдалика. Позитивне бактеріологічне дослідження ще не є безумовним підтвердженням захворювання виразково-плівчастою ангіною, так як фузоспірохетоз може бути сапрофітною флорою.
Туберкульоз мигдалика виключається на основі того, що первинне ураження мигдалика буває дуже рідко. В своїй практиці я зустрів тілько одного хворого з первинним туберкульозним ураженням мигдалика. У цього хворого був різко збільшений один мигдалик, поверхня його була згладженою, лакуни не виражені, виразки не було. Після тонзилек-томії гістологічно був поставлений діагноз туберкульоза мигдалика. Проте рентгенологічне виключення туберкульоза легень, як правило, виключає і туберкульоз мигдаликів.
Сифіліс мигдалика виключається проведенням серологічних реакцій (зокрема, реакція Вассермана).
Злоякісна пухлина мигдалика виключається проведенням біопсії.
Лікування включає призначення внутрішньом'язових ін'єкцій пеніциліну, вітамінотерапії, полоскань теплим розчином перекису водню і іншими дезинфікуючими розчинами. Хороший результат дає змащування виразкової поверхні 10% розчином новарсенола в гліцерині.