ЛЕКЦІЯ 6 ОТОГЕННІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ УСКЛАДНЕННЯ І ОТОГЕННИЙ СЕПСИС

Під час лекції мною будуть розглянуті наступні захворювання:

1) отогенний розлитий гнійний менінгіт;

2) отогенний тромбоз сигмовидного синуса і отогенний сепсис;

3) отогенні абсцеси великих півкуль мозку і мозочка.

Отогенні внутрішньочерепні ускладнення відносяться до тяжких життєвонебезпечних захворювань, які виникають у результаті проник­нення інфекції з вуха у порожнину черепа при гострих і хронічних се­редніх отитах. В минулому у переважній більшості причиною цих захво­рювань був хронічний гнійний епітимпаніт. Але починаючи з 70-80 років все частіше почав зустрічатися менінгіт (менінгоенцефаліт) при гостро­му гнійному середньому отиті. Цю закономірність відзначають практич­но всі фахівці. Про значення хронічного гнійного середнього отиту у розвитку отогенних внутрішньочерепних ускладнень образно говорив професор W.Wilde (Уальд) — видатний оториноларинголог 19 сторіччя. Він порівнював хворого, що страждав на хронічну оторею, з "легковаж­ним джентльменом, що сидить на пороховій бочці і курить сигару" (Вістн. оторинолар., 1993, № 1, с.52). Між іншим, син проф. Уальда — відомий письменник Оскар Уальд ("Портрет Доріана Грея", "Як важли­во бути серйозним") хворів на хронічний середній отит і помер у 1900 році від внутрішньочерепних ускладнень.

За частотою зустрічаємості отогенних внутрішньочерепних усклад­нень зараз на першому місці стоїть менінгіт, потім йдуть абсцеси вели­ких півкуль мозку і мозочка, найрідше зустрічається тромбоз сигмовид­ного синусу і отогенний сепсис.

Можливі комбінації отогенних внутрішньочерепних ускладнень. На­приклад, синус-тромбоз і абсцес мозочка, менінгіт і абсцес великих півкуль головного мозку.

Етіологією отогенних внутрішньочерепних ускладнень є бак­теріальна флора, яка частіше всього ідентична у вогнищі внутрішньоче­репного ускладнення і вуха. При гострому отиті переважає кокова фло­ра — стафілококи, стрептококи, менше - пневмококи. При хронічному гнійному середньому отиті, крім того, виділяють паличкову флору — протей, синьогнійна паличка та інші мікроби.

В теперішній час мікрофлора, що викликає внутрішньочерепні ус­кладнення, зазнала певних змін. Частіше висівається полімікрофлора, в складі якої зеленячий стрептокок, пневмокок, анаероби (в тому числі

- анаеробні стрептококи), бактероіди, ентеробактерії, гемофільна па­личка.

Патогенез. Розглядаючи патогенез отогенних внутрішньочерепних ускладнень, я зупинюсь на двох питаннях:

1) шляхи проникнення інфекції з середнього та внутрішнього вуха в порожнину черепа;

2) етапи поширення інфекції з вуха в порожнину черепа.