ПісЛЯмОВА

Книга, яку я задумував протягом років і яка властиво є підсум­ковою, закінчена.

Хочеться сказати словами класиків „Feci quod potuj, faoant теїіога potentj” (зробив, як міг, хай інші зроблять краще).

Онкологія як безпосередня спадкоємиця бурхливої молеку­лярно-біологічної наукової революції ХХ—ХХІ століть постійно роз­вивається і в концептуальному плані, і в діагностично-лікувальних можливостях. Те, що вчора було високою теорією, сьогодні стає щоденною практикою. І тому не завжди легко інтерпретувати власні клінічні спостереження десятилітньої давності. Ендоскопія, ультразвукова діагностика, молекулярні маркери, ізотопна діа­гностика, МАТ і клітинні рецептори примушують по-різному оці­нювати наші ж спостереження. Підлягає осмисленню поняття: стандартизація, індивідуалізація, персоніфікація лікування. Розрив можливостей у діагностичному і лікувальному сенсі між транснаці­ональними центрами і медичною „периферією” не вирівнюється, а збільшується. Появляється низка нових нозологічних одиниць, що вимагають диференційованого лікування (наприклад — лімфоми). Значні зміни сталися в гормонотерапії раку грудної залози та інших гормонозалежних пухлин. Чи можемо сьогодні лікування раку гру­ді без урахування люмінальної класифікації вважати помилкою? Чи завжди таргетна терапія має ті переваги, які ми схильні бачити

сьогодні? Чи мінімізація хірургічних втручань завжди виправда­на, а відмова від неї є помилкою, чи хірургія метастазів є дійсним досягненням? Про все це будуть дискутувати через десятиліття. А зараз? Чи маємо ми право бути надто категоричними? Тому ми свідомо не обговорюємо локалізації раку, тактика лікування яких є дискутабельною, а наш особистий досвід незначний, і методів, що не можуть бути широко застосовані у практичній медицині. Ми звертаємося до буденних ситуацій — визначення груп ризику, про­блем перших контактів хворого з медициною, проблем медичних установ різних рівнів. Моральних і етичних питань взаємин хворих із лікарями, лікарів між собою, дії лікарів як працівників спеціаль­ної сфери. Книжка звернена до лікарів з метою посилення почуття відповідальності перед хворим і власним сумлінням за можливо ранній діагноз і можливо оптимальне лікування. Labor отпіа vmot (праця переможе).