ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ВАКЦИНАЦІЇ
Щепленню підлягають лише клінічно здорові тварини.
Перед проведенням вакцинації обов’язково проводять термометрію.
Вакцинацію проводить ветеринарний лікар в умовах клініки.
Всі дані щодо проведення щеплення заносяться у ветеринарний паспорт, що оформляється ветеринарним лікарем із вказівкою виду вакцини, дати вакцинації й номера реєстрації в журналі вакцинації.За 10 днів до вакцинації необхідно провести дегельмінтизацію один чи два рази з інтервалом 10 діб в залежності від інтенсивності ураження гельмінтами (гельмінти виділяють токсини, що послабляють імунну систему й роблять вакцинацію неефективною).
Робити щеплення лише з дотриманням термінів придатності, правил зберігання вакцин і дозувань. Щоразу перечитувати інструкцію із застосування вакцини, навіть якщо Ви досить часто користуєтесь лише цією вакциною і знаєте інструкцію напам’ять.
Будь-яке інше щеплення можна проводити не раніше, ніж через 3 тижні після попереднього.
Косметичні операції проводять за 2-3 тижні до і після щеплень.
Імунітет виникає, як правило, через два тижні після другого введення вакцини. Необхідно розуміти, що при первинному введенні вакцини цуценя вважається не щепленим - імунітет розвивається лише через 14 діб після ревакцинації, тому у період між першим і другим введенням вакцини тварина незахищена від інфекційних хвороб. Впродовж 14 днів після другого введення вакцини власник також повинен оберігати домашнього улюбленця та не дозволяти йому контактувати з іншими тваринами. Собак не можна піддавати переохолодженню, втомі, не можна купати, застосовувати антибіотики, антгельмін- тики, імунодепресанти.
Обов’язкова вакцинація проти сказу для собак та котів проводиться з 3-місячного віку. Імунітет, як правило, формується через 1-2 тижні після щеплення. Найбільш висока концентрація імунних речовин (антитіл) в організмі тварини підтримується протягом перших трьох-чо- тирьох місяців.
Тому племінних сук бажано вакцинувати за один-два місяці до в’язки. Тоді підвищена кількість антитіл припадатиме на період виділення молозива, що в значній мірі і забезпечує захист від інфекційних захворювань у перші тижні життя щеняти. Якшо є потреба щеплювати собаку раніше, ревакцинують від сказу через 14 діб.Особливості проведення щеплення у щенят
У віці 6-8 тижнів щенята вважаються незахищеними від інфекційних хвороб, а колостральний імунітет лише заважає створенню напруженого захисту при застосуванні вакцини. Тому всі існуючі вакцини на сьогоднішній день застосовуються, як правило, починаючи з 8- 10-тижневого віку. Однак виникають ситуації, коли контакт зі збудником цілком ймовірний (велика кількість щенят у гнізді і не всі вони однаково розвинені, терміновий від’їзд, хвора тварина в сусідній квартирі, слабкий імунітет у результаті чистоти породи й ін.). На ці випадки рекомендоване застосування вакцин спеціальної серії «Puppy» з 36-ти тижнів. Такі серії містять специфічні складові, що інактивують колостральні антитіла.
Захистити щенят у зазначених вище випадках можна також за допомогою сироваток чи імуноглобулінів, що містять готові антитіла проти того або іншого виду інфекції. Пасивний імунітет у тварин з’являється вже в найближчі години після введення сироватки й зберігається протягом 10-14 днів. Щенятам від невакцинованих сук сироватку рекомендується вводити трьохкратно: перший раз - у 10-14- денному віці в дозі 1 мл, а потім 2 рази із проміжком у 10-15 днів у дозі 2 і 3 мл.
З огляду на те, що всі вакцини та сироватки реактогенні, для пом’якшення дії даних препаратів на організм щенят перед кожною серією щеплень їм рекомендується протягом трьох-п’яти днів проводити курс протигістамінної терапії. Для цього використовують такі засоби, як «Димедрол» (3-5 мг, приблизно 1/10 частина таблетки), «Тавегіл» (0,25 мг, 1/4 частина таблетки), «Супрастін» (6 мг, 1/4 частина таблетки) всередину двічі на день.
Протипоказання до щеплень: хронічні та гострі захворювання; набутий імунодефіцит; застосування гіперімунної сироватки, проведене менше трьох тижнів назад; застосування імунодепресантів; безпричинне зниження ваги; гельмінтози.
8.