Рак щитоподібної залози

Етіологія та патогенез раку щитоподібної залози оста­точно не з’ясовані. Розвиток захворювання пов’язують із впливом канцерогенних речовин та іонізуючого опромінення, вірусною інфекцією, спадковою схильністю.

Клініка. Спостерігаються збільшення та ущільнення щи­топодібної залози, ознаки здавлювання суміжних органів і тканин, зміна тембру голосу, набухання шийних вен. Описа­но псевдозапальну форму раку щитоподібної залози. Рак щи­топодібної залози дає метастази в 90 % випадків.

Діагностика. Діагноз раку щитоподібної залози грун­тується на даних клінічного обстеження хворих і результатах лабораторних досліджень. Виявляють посилене накопичення метіоніну-75 під час її сканування. Слід ураховувати дані рентгенографії (нечіткість контурів залози, наявність мета­стазів), ультразвукового дослідження та прицільної тонкогол- кової біопсії.

Диференціальну діагностику проводять з ав­тоімунним, підгострим та фіброзним тиреоїдитом, аденомою щитоподібної залози, спорадичним та ендемічним зобом.

Лікування. Спочатку, як правило, проводять радикаль­ну операцію, а потім призначають рентгенотерапію або радіойодтерапію.