Ендемічний зоб
Ендемічний зоб — це захворювання, що супроводжується збільшенням Щитоподібної залози. Воно розвивається в людей, які мешкають в ендемічній щодо зоба місцевості.
Етіологія та патогенез.
Причина захворювання — дефіцит йоду в ґрунті, воді та продуктах харчування. Розвитку захворювання сприяють неповноцінне харчування, дефіцит мікроелементів, зобогенні і генетичні фактори.Дефіцит йоду спричинює недостатній синтез тиреоїдних гормонів, що призводить до стимуляції секреції тиротропіну і компенсаторного збільшення щитоподібної залози.
Клініка. Хворі скаржаться на загальну слабість, підвищену втомлюваність, відчуття здавлювання суміжних органів, утруднення під час ковтання. Розрізняють дифузний, вузловий і змішаний зоб. Він локалізується звичайно на передній поверхні шиї. Проте зустрічається й атипова локалізація зоба (загруднинна, кільцева, язикова та ін.). Залежно від функції щитоподібної залози виділяють гіпер-, гіпо- і еутиреоїдний зоб. У переважної більшості хворих на ендемічний зоб виявляють еутиреоїдну форму захворювання.
Діагностика. У разі збільшення щитоподібної залози в осіб, які мешкають в ендемічній щодо зоба місцевості, встановлюють діагноз «ендемічний зоб». Про спорадичний зоб свідчить збільшення щитоподібної залози у мешканців неен- демічних районів.
Диференціальну діагностику проводять із дифузним токсичним зобом, автоімунним тиреоїдитом, раком щитоподібної залози, юнацьким зобом, кістою щитоподібної залози або шиї.
57 - - 2-1923
897
Профілактика ендемічного зоба полягає в проведенні оздоровчих заходів. Населенню рекомендується вживати йодовану сіль.
Лікування. Крім препаратів йоду, хворим на ендемічний зоб призначають тиреоїдні гормони. При вузлових і змішаних формах зоба, а також при значному збільшенні щитоподібної залози показане хірургічне лікування.