ЗАХВОРЮВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ У РАННІЙ НЕОНАТАЛЬНИЙ ПЕРІОД
Під асфіксією новонароджених розуміють патологічний стан, який проявляється після народження відсутністю або неефективністю дихання, порушенням кровообігу і пригніченням нервово-рефлекторної діяльності ЦНС.
Розвитку цього стану передує гостра або хронічна гіпоксія (дистрес) плода.Розрізняють первинну (природжену) і вторинну (набуту, симптоматичну) післяпологову асфіксію.
До основних причин первинно асфікс ї новонароджених відносять:
— впутрішньоутробну гіпоксію (дисгрес) плода внаслідок гострого припинення плацентарного кровообігу, часткове або повне відшарування нормально розташовано1' плаценти, передлежання плаценти, порушення маткового кровообігу в разі патологічного перебігу пологового акту; аномалії пологової діяльності, випадіння або затиснення пуповини в пологах, справжні вузли пуповини; хронічну внутрішньоутробну гіпоксію (часто антенатальну гіпоксію, плацентарну недостатність), спричинену патологічними станами вагітності (прееклампсія), екстрагенгіальною патологією, патологічними станами плода і плодових оболонок (внутрішньоутробне інфікування, гемолітична хвороба та ін.); ятрогенну асфіксію внаслідок невиправданих медикаментозної пологости- муляції, анестезіологічної і HKyinepcbKOi допомоги в пологах та ін.
Вторинна (набута) асфіксія зумовлена вадами розвитку легень, серця і великих судин, інфекційними захворюваннями новонародженого, аспіраційною пневмопатією тощо.
Клінічні прояви і ступінь тяжкості асфіксії прийнято оцінювати за шкалою Апгар, згідно з якою асфіксію класифікують на легку, середньої тяжкості і гяжку. Оцінювання здійснюють у 1-у і 5-у хвилини після пологів, шо дає змогу визначити зміни стану новонародженої дитини.
При асфіксії легкого ступеня оцінка в 1-у хвилину життя становить 6— 7 балів і до 5-ї хвилини сума балів збільшується до рівня, характерного для здорових новонароджених (прогностично сприятлива ознака). Асфіксії середнього ступеня тяжкості відповідає оцінка в 1-у хвилину' життя 5—6 балів, асфіксії тяжкого ступеня — оцінка нижче ніж 5 балів при народженні без тенденції до поліпшення впродовж перших 5 хв.
Нижчі показники при народженні (до 5—6 балів), навіть у разі позитивної динаміки до 5-ї хвилини життя, є прогностично несприятливими і погребують термінового обстеження і проведення інтенсивної терапі' 3 усіх показників, шо визначають потребу в проведенні реанімаційних заходів, показник дихання є найважливішим Якщо дитина не може почати дихати самостійно або підтримувати адекватне самостійне дихання, слід негайно розпочинати реанімацію. Якщо дихання неадекватне, дитину ізолюють від матері на теплий стерильний реанімаційний стіл, забезпечують правильне положення (помірне розгинальне положення, валик під плечі) і ас- пірують вміст з верхніх дихальних шляхів. На наступному етапі знов оцінюють дихання новонародженого і в разі збереження порушень проводять вентиляцію мішком або маскою. Повторно оцінюють стан дитини (дихання, ЧСС) після ЗО с вентиляції. Якщо не з’явилася самостійна екскурсія грудної клітки і не відновилася ЧСС, виконують непрямий масаж серця, продовжуючи вентиляцію мішком ще протягом ЗО с, після непрямого масажу серця протягом ЗО— 60 с вдаються до ШВЛ, уведення адреналіну (1:10 000), ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно, 4,2 % розчину натрію гідрокарбонату7 4 мл/кг внутрішньовенно. Якщо протягом 10 хв серцева діяльність у новонародженого не з’являється на тлі вжиття безперервних і адекватних реанімаційних заходів, приймають рішення поо припинення неонатальної реанімації.