ПОГРАНИЧНІ З НОРМОЮ СТАНИ

Пограничні стани дихальної системи характеризуються ознаками гіпервен- тиляції. У здорових доношених новонароджених у перші 3 год життя подібні дихальні рухи становлять 8—10 % від загальної їх кількості.

Пограничні стани системи кровообігу, стан кардіореспіраторної адаптації до умов позаутробного життя визначаються процесами вирівнювання тиску в ле­геневій артерії і в аорті, підвищенням напруження кисню в артеріальній крові з початком самостійного дихання, що сприяє спазму непосмутованих м’язів артеріальної протоки. Зазначені процеси можуть тривати до 4—6 тиж. Закриття артеріальної протоки відбувається поступово, з першої години життя дитини. Слід зазначити, що до 2 міс. життя його спостерігають тільки у 80 % дітей.

У період функціонування артеріальної протоки може зберегтися шунт як зліва направо або справа наліво, так і в обох напрямках. Саме наявністю тран- зиторного кровообігу і характерним скиданням крові зліва направо поясню­ються поява ціанозу кінцівок у здорових новонароджених у перші хвилини і години їх життя та наявність аускультативних трап шторних серцевих шумів.

Проста еритема — помірна гіперемія, що з яв.іяється відразу після прове­дення туалету шкіри новонгіродженої о. У динаміці до 2-ї лоби життя еритема посилюється, а потім протягом кількох днів практично зникає.

Фізіологічне лущення ішїїря характерне для дітей, що народилися при пере­ношеній вагітності.

Токсична еритема характеризується появою на 3-ю—5-у добу життя пере­важно на еритематозній шк-рі грудей, сідниць, кінцівок дрібних, дещо щільну­ватих елементів сірувато-жовтого кольору. Висипка може бути поодинокою і множинною. Поява висипки не супроводжується ніякими змінами стану ново­народжених. Водночас у разі появи повторної рясної висипки дитина може бути неспокійною, відзначаються розлади дефекації. Однією з причин виник­нення токсіпшоі еритеми є алергійна реакція на низку чинників — зміну ха­рактеру харчування, колонізацію кишок, порушення температурного режиму у відділенні (охолодження).

Пологова пухлина. Унаслідок стиснення частини, тцо передлежить, і тис­нення на плід при проходженні ним через пологові шляхи на його голівці ви­никає набряк (просочування шкіри і підшкірної жирової клітковини).

Зазвичай пологова пухлина локалізована в тім’яно-потиличній ділянці і при цьому голівка дещо витягується дозаду. Набряк тканин у ділянці пологової пух­лини м'який, розташований поверхнево, при його пальпації залишаються втис­нення. Пологова пухлина не обмежується при поширенні черепними швами. Як правило, зникає протягом перших 3—5 днів життя і не вимагає втручання.

style='font-size:10.0pt;font-weight:bold'>Фізіологічна жовтяниця, або жовтяниця новонароджених, або транзиторна гіпербілірубінемія відзначається практично в усіх новонароджених (рівень за гальноіо білірубіну в пмповиншй крові в доношених новонароджених не пере­вищує 51 мкмоль/л, жовтяничність шкіри виявляється у 60—75 % новонарод­жених). З’являється через 36 год життя, максимально проявляється на 3-ю— 4-у добу, надалі інтенсивність жовтяниці знижується і повністю зникає до 7—10-ї доби.

Втрата первинної маси тіла. Близько 5—10 % новонароджених, які перебу­вають на грудному вигодовуванні,, до 3-го дня життя втрачають понад 10 % маси тіла при народженні, що вказує на необхідність динамічного спостере­ження за їхнім станом. Основною причиною транзиторної втрати первинної маси тіла в новонародженого є недостатнє надходження молока і води в перші дні життя. Профілактика полягає в суворому дотриманні правил дог.няду за новонародженими, ранньому прикладанні до грудей, дотриманні оптимальних режимів температури і вологості повітря. Окрім відсутності втрати маси тіла понад 10 % ознакою адекватного грудного вигодовування також вважаються 4—6 сечовипускань (повністю вологі 4—6 підгузків за добу) і 3—4 актів дефе­кації за добу, починаючи з 4-го дня життя дитини. Маса тіла в більшості дітей відновлюється на 5—7-у добу життя.

Гіпертермія виникає в ті самі терміни, що й транзиторна втрата первинної маси тіла, у зв’язку з чим основною причиною транзиторно’¹’ гіпертермії вважа­ють недостатнє надходження води і зневоднення або перегрівання дитини в кувезі чи ліжечку. Окрім підвищення температури тіла до 39 ⁰C і вище в дити­ни відзначаються неспокій, сухість шкіри і слизових оболонок.

Невідкладне усунення причин перегрівання, фізичне охолодження (звіль­нення від пелюшок), налагодження питного водного режиму дають змогу в найкоротший термін нормалізувати температуру тіла дитини без застосування аналгетиків.

Гіпотермія виникає внаслідок неналежної організаи ї догляду за новона­родженими.

При статевому кризі відмічають, по-перше, нагрубання, поступове симетрич­не збільшення грудних залоз: з 3—4-то по 7—І0-й день життя, без гіперемії і гіпертермії, самостійне або як реакція на пальпацію залози виділення вмісту молочного кольору. Доцільно використовувати теплі компреси, стерильну по­в’язку.

Також можливе виникнення десквамативного вульвовагініту, що характе­ризується слизистими виділеннями з піхви сірувато-білого кольору в перші З дні життя або кровотечею з піхви (кров’яні виділення об’ємом 1—2 мл). Діагнос­тують рідко, як правило, на 5—7-у добу життя.