PAK ШИЙКИ МАТКИ

Рак шийки матки посідає перше місце за частотою серед усіх злоякісних новоутворень жіночих статевих органів. Хвороба переважно уражує жінок ре­продуктивного віку.

Патогенез.

2.       Хімічна теорія: ініціюючі фактори пухлинної трансформації остаточно не встановлено.

3.       Радіаційна теорія: ініціюючі фактори пухлинної трансформації остаточ­но не встановлено.

Клініко-морфологічна класифікація раку шийки матки:

1.       Прсінвазивний рак (carcinoma in situ, внутрішньоепітеліальний).

2.        Мікроінвазивний рак (рак почав проростати базальну мембрану).

3.       Інвазивний: плоскоклітинний з ороговінням і без ороговіння, адено­карцинома, диморфний залозисто-плоскоклітинний (низькоепідермоїдний), низькодиференційований.

Класифікація раку шийки матки за ступенем поширеності:

0 — преінвазивний рак (carcinoma in situ);

Ia — пухлина обмежена шийкою матки, з інвазією не більше ніж 3 мм. діаметром до 1 см — мікроінвазивний рак;

Ib — пухлина обмежена шийкою матки, з інвазією понад 3 мм;

Ila — рак інфільтрує піхву, не переходячи на нижню третину (піхвовий варіант), і (або) поширюється на тіло матки (матковий варіант);

Ilb — рак інфільтрує приматкову клітковину з одного чи обох боків, не переходячи на стінку'таза (параметральний варіант);

IIIa- рак інфільтрує нижню третину піхви (піхвовий варіант) і (або) ме- тастазує в придатки матки (метастатичний варіант).

IIIb — рак інфільтрує приматкову клітковину до стінки таза (параметраль­ний варіант) і (або) визначається гідронефроз та нефункціонуюча нирка, що зумовлено стенозом сечоводу;

IVa — рак проростає в сечовий міхур і (або) пряму кишку:

1      Vb — є віддалені метастази за межами малого таза.

Клінічна картина. Спочатку хворі скаржаться на водянисті білі, пов’язані з лімфореєю з ділянок пухлини, шо зазнали некрозу і розпаду. Пізніше виділен­ня набувають вигляду м'ясних помиїв з різким гнильним запахом і домішкою гною.

Кровотечі — контактні: з’являються після підняття важкого, акту дефе­кації, під час гінекологічного оіляду, мають безладний характер, посилюються перед менструацією і після неї.

Біль виникає унаслідок стиснення пухлиною нервових стовбурів і не зале­жить від положення тіла хворої, локалізується внизу живота, попереку, кри­жовій ділянці. У разі локалізації пухлини в каналі шийки матки біль набуває переймоподібного характеру. При ураженні приматкової клітковини, рсгіо- нарних лімфовузлів біль різкий, гризучий, особливо в нічний період, локалі­зується в попереку, іррадіює в нижню кінцівку.

При екзофітному рості в клінічній картині домінують білі і контактні кро­вотечі.

При ендофітній формі превалюють раптові кровотечі і больовий синдром

За умови залучення до пронесу суміжних органів розвиваються дизурія, порушення дефекації, у разі стиснення пухлиною сечоводу можливий розви­ток ниркової недостатності.

Обстеження хворих з раком шийки матки (спеціальне):

1.         Кольпопервікоскопія.

2.         Цитологічне дослідження мазків-відбитків.

3.         Біопсія та вишкрібання слизової оболонки каналу шийки матки з на­ступним гістологічним дослідженням біоптату.

4.         Рентгеноконтрастна лімфографія та флебографія.

5.         Артеріографія.

6.          Екскреторна урографія.

Лікування. Хворим із преінвазивним раком виконують конусоподібну елек- троексцизію шийки матки після ретельного ендоскопічного і морфологічного досліджень шляхом прицільної біопсії і вишкрібання слизової оболонки кана­лу' шиїтки матки (ддя виключення інвазивного раку).

Показання до хірургічної конізації:

1)       інвазія раку до 1 мм;

2)        відсутність пухлини по краю резекції;

3)        високодиференційована форма раку, обмежена ектоцервіксом;

4)         вік хворих до 50 років;

5)        можливість здійснення динамічного, клінічного, цитологічного і коль- поскопічного контролю.

Показання до екстирпації матки:

І       ) вік понад 50 років:

2)         переважна локалізація в каналі шийки матки;

3)        за відсутності в препараті після конізації ділянок, вільних від преінва- зивного раку;

4)        технічна неможливість проведення широкої елекгроконізації через ко­нічну або вкорочену шийку' матки, при згладжених склепіннях піхви;

5)        поєднання преінвазивного раку з міомою або пухлиною придатків матки;

6)         рецидив після кріо- або лазерної деструкції.

Пацієнткам літнього віку з протипоказаннями до оперативного втручання призначають внутрішньопорожнинне опромінення.

При Ib — Па ступені перевагу віддають передопераційному внутрішньо- порожнинному опроміненню та операції Вертгейма (розширена екстирпація матки).

Післяопераційне дистанційне опромінення показане в усіх випадках ме­тастазування у віддалені лімфовузли, а також при інвазії пухлини понад 1 с.м.

При IIb — III ступені призначають комбіновану променеву терапію (внут- рішньопорожнинне і дистанційне опромінення), яка може бути доповнена ек- страперитонеальною лімфаденектомією клубових лімфовузлів за умови наяв­ності переконливих позитивних лімфографічних даних.

При IV ступені проводять променеву і симптоматичну терапію.