Основні ПРИЧИНИ МАТКОВИХ КРОВОТЕЧ

До основних причин маткових кровотеч у послідовий і післяпологовий період належать:

—       порушення процесів відділення плаценти і виділення посліду або за­тримка його частин у матці;

—       порушення скоротливої функції матки (гіпо- й атонічні кровотечі);

—       порушення згортальної системи крові (коагулопатичні кровотечі);

—       травматичні ушкодження пологових шляхів;

Кровотечі, пов’язані з порушенням процесів відділення і виділення посліду.

—       плацента не може повністю відокремитися внаслідок її приростання;

—       плацента відокремилась, але послід не може виділитися внаслідок за­щемлення його в матці;

—       послід виділився, але відзначаються дефект часточки плаценти або оз­наки додаткової часточки плаценти, що залишилися в матні.

Указан¹ варіанти ускладнень у третій період пологів супроводжуються мат­ковою кровотечею.

Тактика лікаря під час спинення кровотечі в третій період пологів зале­жить від причини, що її зумовила.

Тактика лікаря при виникненні кровотечі в третій період пологів:

—       спочатку⁷ потрібно спорожнити сечовий міхур за допомогою катетера, оскільки переповнений сечовий міхур зумовлює атонію матки за рахунок спільної іннервації;

—       варто перевірити наявність ознак відділення плаценти (Шредера, Ал- фельда, Кюстнера—Чукалова, Довженка, Клейна та ін,);

~ якщо плацента відокремилась, але послід перебуває ще в матці (защем­лення посліду), потрібно застосувати зовнішні прийоми виділення посліду (Крсде—Лазаревича, Абуладзе та ш.);

—      після виділення посліду ретельно перевіряють його цілість;

—      при виявленні дефекту часточки плаценти або за наявності додаткової часточки плаценти необхідно здійснити ручну⁷ ревізію порожнини матки під внутрішньовенним наркозом;

—      якщо плацента не відокремилась і виникає кровотеча, то здійснюють її відділення.

З цією метою застосовують два методи. Перший — консервативний: уве­дення утеротоніків (10 ОД окситоцину, або І мл 0,02 % метилергометрину, або 5 мл простагландину F_2tt — ензапрост, простий). Якшо після введення препа­ратів плацента не відокремилася і кровотеча триває, тоді переходять до опера­тивного методу. Виконують ручне відділення плаценти і виділення посліду.

При виконанні ручного відділення плаценти і виділення посліду можливі такі варіанти:

—      послід відокремився і виділився.

—      при відділенні плаценти виникають певні трудноті, з’являється відчут­тя, що HcLTbHi заглиблюються в товщу стінки матки, і плапента не відтіняється. У таких випадках діагностують справжнє приростання плаценти, шо залежно

від ступеня проростання в стінку матки поді­ляють на:

•      placenta accreta (ворсини хоріона повніс­тю проросли в підегйтеліальний шар з частко­вим проникненням у міометрій);

•      placenta iπcτeta (ворсини хоріона повніс­тю проросли в міометрій, проте не доходять до серозної оболонки — периметрія);

•      placenta percreta (ворсини хоріона про­ростають до серозної оболонки).

Окрім того, приростання плаценти може були повним (Iotalis) і неповним (partialis).

У разі повного приростання плаценти кро­вотеча, як правило, не виникає, проте плапен­та впродовж усього послідового періоду не від­діляється.

При неповному приростанні плаценти з тих ділянок, де приростання відсутнє і пла­цента відокремилася, починається кровотеча, яка не припиняється, оскільки скороченню матки перешкоджає послід, що міститься в ній.

Мал.

Вид приростання плаш-нти можна визначити тільки під час ручного її від­ділення (мал. 77).

Приростання плаценти виникають переважно за рахунок підвищення ак­тивності протеолітичних ферментів хоріона або внаслідок зниження актив­ності антипротеолітичної системи базального шару ендометрія, що перешкод­жає проникненню ворсин хоріона в субепітеліальни й шар і міометрій. Зни­ження активності зазначеної системи є наслідком механічної травми, запальних процесів або гормональних порушень в ендометрії.

Якщо під час ратного відділення плаценти діагностують справжнє її при­ростання, виконують лапаротомію і ампутацію або екстирпацію матки.