<<
>>

ОСНОВНА СИМПТОМАТИКА ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

До основних проявів гінекологічних захворювань належать біль, білі, по­рушення менструальної функції, безплідність, генітальний свербіж, сексуальні розлади, порушення функції суміжних органів (сечового міхура і прямої киш­ки) тощо.

Біль при гінекологічних захворюваннях є основною скаргою, з якою хво­ра звертається до лікаря.

Поява болю зумовлена рефлекторними механізмами внаслідок подразнення баро-, механо-, хемо- і тсрморецепторів матки, її при­датків, органів малого таза, промежини. Больові Імпульси, що з’являються у статевих органах у результаті подразнення інтерорецепторів, концентруються в бічній частині дорсальних корінців спинного мозку, а потім надходять про­відними шляхами до центральної нервової системи і тут трансформуються в больові відчуття. Формування больових відчуттів відбувається в корі головного мозку в ділянці зорового горба і провідними шляхами потрапляють до зон Захар’їна — Геда (підчеревна ділянка, ділянка попереку, верхня третина стег­на), де й концентруються. У цьому процесі беруть участь так само і гіпотала­мус, сітчастий утвір і лімбічні відділи спинного мозку. Крім зазначених ме­ханізмів до виникнення болю залучені речовини, іцо потенціюють його (гістамін, серотонін, простагландини) і зумовлюють сильне подразнення інтерорецеп­торів, посилюючи больові відчуття. У відповідь на больовий синдром форму­ються захисні механізми, які реалізуються за рахунок викиду нейропептидів (енкефаліпи, ендорфіни тощо). Вони концентруються в клітинах смугастого тіла, лімба, гіпоталамуса тощо.

Серед причин болю — механічне подразнення больових рецепторів стате­вих органів унаслідок розтягнення, стиснення або зміщення органа чи прилег-


лих тканин інфільтратами, пухлинами, спайками, інтенсивної скоротливої діяль­ності матки (мимовільний аборт, міоматозний вузол, іцо народжується) або маткових труб (трубний аборт), розриву внутрішніх статевих органів (розрив маткової труби, яєчника), хімічного подразнення больових рецепторів стате­вих органів, натягування пристінкового листка очеревини, овуляторного болю.

Ступінь больового відчуття залежить від стану вищої нервової діяльності жінки, емоційного стану, а також від конституціональних особливостей орга­нізму.

Чугливість до болю в різних людей різна: підвищена (гіпералгсзія, гіпер­естезія), знижена (гіпоалгезія, гіпоестезія). А в деяких випадках (надзвичайно рідко) відчуття болю відсутнє (аналгезія). У клінічній практиці розрізняють два типи болю — короткочасний і тривалий. Останній має виражений харак­тер, часто супроводжується емоційною реакцією страху, депресією. Також роз­різняють реальний біль, що відчувається саме у хворому органі, і рефлектор­ний, який сприймається у віддалених віл хворого органа ділянках тіла. Пато­логія внутрішніх статевих органів часто супроводжується підвищенням шкірної чутливості у відповідних зонах Захар'їна — Геда. Характер болю при гінеколо­гічних захворюваннях різний: постійний або періодичний, локалізований або розлитий, ниючий, стисний, пекучий, переймоподібний, колючий, ріжучий, гризучий.

Основні причини болю внизу живота генітального походження: гострі і хронічні запальні захворювання статевих органів, тазової очеревини, клітко­вини, пухлини (злоякісні, защемлені, перекручені, інфіковані), сторонні пред­мети, глистяна інвазія.

Серед екстрагенітальної патології, що спричинює появу болю внизу жи­вота. виділяють апендицит, коліт, геморой, пієліт, цистит, опущення нирок, камені у сечоводах, грижі (пупкові, білої лінії живота, пахові), новоутворення органів і кісток малого таза, туберкульоз, сифіліс, бруцельоз.

Особливості больового синдрому залежно від характеру гінекологічної пато­логії. При сальпінгоофориті біль тупий, ниючий, локалізується в бічних відділах нижньої частини живота, виникає або посилюється під впливом різних фак­торів агресії — переохолодження, фізичне напруження, стресові ситуації, не­дотримання гігієни статевого життя тощо. Нерідко з’являється під час менст­руації (альгоменорея) або безпосередньо перед нею.

Для параметриту характерний постійний біль, що локалізується в лівій або правій частині піхви (відповідно до локалізації процесу).

У разі розвитку хронічного параметриту хворі скаржаться на періодичний тупий біль унизу живота, у ділянці попереку або куприка.

При ендометріозі біль тягнучий, постійний, значно посилюється перед або під час менструації, може супроводжуватися нудотою, блюванням, голов­ним болем, тимчасовою втратою працездатності. Особливо сильний біль зу­мовлений ретроцервікальним евдометріозом і "‘шоколадними” кістами яєч­ників. При цьому часто спостерігаються перитонеальні явища й вегетативні порушення — охолодження кінцівок, загальна слабість, холодний піт.

При фіброміомі матки характер болю залежить від локалізації міоматозних вузлів. За умови субсерозного і міжм’язового розташування вузлів виникнення болю обумовлене розтягненням серозної оболонки матки, порушенням крово­постачання, що пов’язане зі швидким ростом або перекручуванням ніжки вузла. Бііь ниючий, періодичний, посилюється на фоні позивів до дефекації, сечови­пускання, фізичного н авантаже ним. У разі порушення харчування або перекру­чування ніжки фіброматозного вузла біль може мати розлитий характер і супро­воджуватися клінікою гострого живота. Для субмукозного розташування вузла характерний переймоподібний біль, що з’являється в період менструації і зу­мовлений скороченням міометрія та недостатністю кровопостачання вузла.

При пухлинах яєчників біль здебільшого відсутній. Лише за значного збільшення пухлини виникає тупий ниючий біль і відчуття важкості внизу живота. На фоні перекручування ніжки пухлини або її розриву з’являється різкий біль.

При злоякісних новоутвореннях біль ноеш ь постійний, тупий, ниючий або гризучий характер.

При неправильних положеннях матки біль, як правило, ниючого характеру, може значно посилюватися під час менструації внаслідок порушення відтоку менструальної крові.

При спайковій хворобі біль має нелокалізований характер, може з’являтися після фізичного навантаження, у разі змін метеорологічних умов.

Дія апоплексії яєчника характерний раптовий гострий кинджальний біль, що супроводжується відчуттям тиснення на пряму кишку' і частіше виникає після статевого акту або фізичного навантаження в періовуляторний період.

При позаматковій вагітності за типом трубного аборту біль періодичний, переймоподібного характеру, часто виникає на тлі затримки менструації або інших порушень менструального циклу, у разі розриву маткової труби — біть гострий, раптовий, кинджальний.

Причинами тазового болю можуть бути також тромбофлебіт вен парамет­рів, синдром яєчникової вени, різні скстрагенітальні захворювання (остеохон­дроз хребта, захворювання кишечнику' і сечовивідних шляхів, міозити та міалгії).

Особливим різновидом болю у гінекологічних хворих є бьть у діпянпі пле­ча і лопатки при подразненні діафрагмового нерва кров’ю (трубна вагітність) або ексудатом (пельвіоперитоніт).

Білі — наслідок патологічної секреції статевих органів і прояв захворю­вання різних відділів жіночої статевої системи.

Важливе значення має вста­новлення джерела підвищеної секреції.

Розрізняють вестибулярні, піхвові, шийкові, маткові і трубні білі.

Вестибулярні білі звичайно слизуваті, найчастіше спричинені запальними процесами зовнішніх статевих органів або великих присінкових залоз. Секрет сальних і потових залоз може накопичуватись у складках вульви, що й призво­дить до подразнення. Вестибулярні білі виявляють відносно рідко.

Найчастіше спостерігають піхвові білі. Незначна кількість рідкого вмісту (0,5 — 1 мл), що утримується в піхві здорових жінок. — це транссудат із крово­носних і лімфатичних судин підештеліального шару та секрет заноз шийки матки, що всмоктується слизовою оболонкою піхви, за рахунок чого здорові жінки виділень із піхви не відмічають.

За умови масивного занесення в піхву патогенних мікробів, порушення гормонального й імунного гомеостазу порушується біоценоз піхви і з’являють­ся піхвові білі.

Причиною появи піхвових білей можуть бути також екстрагенітальні за­хворювання (туберкульоз легень, гострі інфекційні хвороби, гіпертиреоз), пе­ребіг яких супроводжується зниженням гормональної функції яєчників і гліко- генутворенням у слизовій оболонці піхви. Підвищена ‘‘секреція” піхви інколи зумовлена місцевою інфекцією, глистною інвазією, наявністю стороннього предмета в піхві (часто в дітей), опушенням статевих органів, формуванням сечостатевих і кишково-статевих норииь.

Піхвові білі з’являються також унаслідок впливу механічних (частий кої­тус, сторонні предмети), хімічних (нераціональне використання хімічних про­тизаплідних засобів), термічних (спринцювання гарячими розчинами), алер- гійних факторів. За характером розрізняють гнійні (гонорея, неспецифічна бак­теріальна інфекція, уреоплазмоз), сироподібні (інфікування дріжджовими грибами роду Candida), пінисті (трихомоноз, анаеробна мікрофлора), слизу­ваті (вірусна інфекція), слизисто-гнійні або серозно-гнійні (хламідіоз) піхвові білі.

Білі бувають без запаху (уреоплазмоз, хламідіоз, вірусна інфекція), із кис­лим запахом (дріжджові гриби) або запахом тухлої риби (анаеробна інфекція).

Гіперпродукція секрету залоз шийки матки є причиною появи шийкових білей при ендоцервіцитах різної етіології, ерозіях, розривах, поліпах, раку, ту­беркульозі шийки й інших процесах, шо супроводжуються порушенням сек­реції шийкових заноз і занесенням патогенної мікрофлори. На відміну від піхво­вих. шийкові білі густіші і залежать від фази менструального циклу.

Маткові білі зумовлені ендометритом, підслизовою міомою, поліпами сли­зової оболонки, злоякісними пухлинами, наявністю в матці сторонніх пред­метів або внутрішньоматкових контрацептивів.

Трубні білі спостерігаються порівняно рідко і є наслідком періодичного виділення секрету, шо накопичився в матковій трубі. Серед причин появи грубних білей — злоякісні новоутворення, запальні захворювання маткових труб, шо супроводжуються утворенням гідро- або піосальпінксу. Для ірубних білей характерна періодичність, поява в першу фазу менструального циклу.

Необхідно пам'ятати, що збільшення обсягу білей вважається фізіологіч­ним у таких випадках: у зв’язку' з менструальним циклом (напередодні й у перші дні після менструації) за рахунок гіперемії, підвищення проникності судинної стінки, посилення кровонаповнення і застійних явиш у ділянці ма­лого таза; у період вагітності у зв’язку з повнокрів’ям тазових органів, застій­ною гіперемією та розпушенням тканин статевих органів; при статевому акті в результаті різкої зміни гемодинаміки в малому тазі, особливо в момент оргаз­му, оскільки посилюється приплив крові до статевих органів, виштовхується цервікальний слиз, збільшується секреція залоз присінка піхви.

Порушення менструальної функції клінічно проявляється аменореєю, гіпо­лбо гіперменструальним синдромом, кровотечами, альгоднеменореею.

Джерелом зовнішніх кровотеч із жіночих статевих органів можуть висту­пати матка, шийка матки, піхва, зовнішні статеві органи.

Розрізняють циклічні маткові кровотечі (менорагія), пов’язані з менструальним циклом, та ациклічні (метрорагія). коли кровотечі з’являються безладно і не пов’язані з менструаль­ним циклом.

До причин менорагій можна віднести неправильні положення матки, пе­реважно ретродевіацію (резрофлексія у поєднанні з ретроверзією), аденоміоз, різні гіперпластичні й запальні процеси ендометрія. Merpoparii спостерігають, як правило, при злоякісних процесах (рак ендометрія), гормон продукуючих пухлинах яєчників, позаматковій вагітності тощо.

Причинами кровотеч із шийки матки можуть бути запальні пронеси (цер- віцити, ендоцервіиити), ерозії, поліпи, ендометріоз, рак шийки матки, ший­кова вагітність.

Кровотечі з піхви виникають унаслідок запальних процесів (кольпіти), кондилом піхви, злоякісних пухлин.

Крім того, кровотечі зі статевих органів є наслідком екстрагеїгітальних рохіадів (хвороби крові і судинної стінки, цироз печінки, різні інфекції, гіпо­вітамінози, гіпертонічна хвороба, психічні розлади тощо).

За характером кровотечі при різних захворюваннях не відрізняються ста­лістю і закономірністю. Навіть в однієї й тієї самої хворої характер кровотеч може змінюватися. Раку шийки матки притаманні контактні кровотечі, які виникають при статевому акті, гінекологічному огляді, обумовлені незначним пораненням тканин, змінених раковим процесом. Рак тіла матки характери­зується кров’янистими виділеннями бурого кольору за типом м'ясних помиїв унаслідок прогресуючого розпаду ракової пухлини. Неабияке значення має колір кров’янистих виділень. Яскрава, червона кров свідчить про порушення цілості артеріальних судин, темна — про венозні кровотечі. Важливою клінічною ознакою є раптове підвищення інтенсивності кровотечі. Профузні кровотечі супроводжують процес роз’їдання раковою пухлиною стінки великої судини, розрив варикозних вен вульви та піхви.

Генітальний свербіж може бути первинним, пов’язаним із важкими нерво­вими й ендокринно-обмінними порушеннями і характерним переважно дія клімактеричного періоду, та вторинним, який виникає як наслідок подразнен­ня зовнішніх статевих органів і піхви білями, різних інфекцій (трихомоноз, кандидомікоз) або екстрагенігальних захворювань (цукровий діабет, алергія). Есенціальний (генуїнний) свербіж — це свербіж невідомої етіології.

Порушення функції суміжних органів. Порушення функції сечовивідних шляхів характеризується частим і утрудненим сечовипусканням, нетриманням сечі, що спостерігають при опущеннях передньої стінки піхви, перегинах мат­ки, міомах матки, а також пухлинах яєчника за рахунок їх тиснення на сечо­вий міхур. Розрізняють повне і неповне нетримання сечі. Повне нетримання сечі супроводжує формування міхуровоніхвових нориць, неповне може бути наслідком різних патологічних процесів (неправильне положення статевих органів, опушення і випадіння матки та піхви). Утруднення сечовипускання відмічається при повному випадінні матки, пухлинах внутрішніх статевих органів, унаслідок післяопераційного й післяпологового парезу сечового міху­ра, травми. Ріжучий біть під час. сечовипускання з’являється при запальних захворюваннях сечового міхура і сечоводів. Біль на початку сечовипускання характерний для уретриту (у тому числі, гонорейного), наприкінці — для за­пальних процесів сечового міхура (цистит).

Порушення функції кишечнику (запори, проноси, біль під час дефекації, нетримання калу й газів) — наслідок неправильних положень і новоутворень матки, запальних захворювань статевих органів із переходом запального про­цесу на припрямокишкову клітковину або очеревинний покрив прямої киш­ки, розриву промежини IIl ступеня, кишково-статевих нориць.

<< | >>
Источник: Акушерство і гінекологія: У 2 кн. — Кн. 2: Гінекологія: підручник / Кол. авторів; за ред. В.І. Грищенка, М.О. Щербини. — K.: BCB “Ме­дицина”,2011. — 376 с. + 8 ст. кольор. вкл.. 2011

Еще по теме ОСНОВНА СИМПТОМАТИКА ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ:

  1. Тема 8. Менструальний цикл та його регуляція. Анатомо-фізіологічні особливості статевих органів жінки в різні вікові періоди.  Неспецифічні й специфічні запальні захворювання жіночих статевих органів. Планування вагітності. Сучасні методи контрацепції
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -