АНАМНЕЗ

Незважаючи на високе технічне оснащення сучасної медицини і впро­вадження численних допоміжних методів дослідження, анамнез не втратив своєї актуальності і до сьогодні.

Збирання анамнезу передбачає одержання відомостей про історію справ­жнього захворювання (anamnesis morbi), історію життя (anamnesis vitae), тобто з’ясування медико-соціальних даних (сімейно-побутові умови, професія), інфор­мації про перенесені захворювання й операції, генетичну схильність, менстру­альну, статеву та генеративну функції, перенесені раніше гінекологічні захво­рювання й операції з деталізацією їх перебігу', методи лікування, шкідливі звич­ки, алергійні реакції, про здоров’я і захворювання чоловіка (партнера) і найближчих родичів, функціональний стан суміжних органів.

Анамнез захворювання. Опитування хворої розпочинається з одержання інформації про розвиток справжнього захворювання. Уточнюють час виник­нення захворювання, його зв’язок з тим чи іншим фактором (пологи, аборт, травма, менструація, охолодження, загальні захворювання тощо), особливості перебігу, застосовувані раніше методи дослідження й лікування, ’їхні результа­ти. Треба зауважити, що значна кількість гінекологічних захворювань специ­фічна для певного віку. Функції статевих органів, а також їхня анатомічна будова зазнають вікових змін.

Анамнез життя. Оцінюючи менструальну функцію під час опитування, вар­то з'ясувати, у якому віці з’явилася перша менструація, тривалість менстру­ального циклу і менструації, обсяг крововтрати, наявність чи відсутність змін характеру менструального циклу після початку статевого життя, абортів, по­логів, на тлі гінекологічною захворювання, час останньої нормальної менст­руації.

На сьогодні у зв'язку' зі статевою акселерацією перші менструації з’явля­ються у віці 11,5 — 13 років.

У більшості жінок менструальний цикл триває 28 — ЗО днів. У деяких випадках він буває вкороченим ( 21 — 24 дні) або подовженим (понад ЗО днів). Важливе значення мас оцінка тривалості менструації та обсягу крововтрати. Звичайно менструації тривають від 2 до 7 днів, кількість крові, шо втрачаєть­ся, становить 50 — 150 мл.

Порушення статевої функції спостерігають при деяких функціональних розладах і гінекологічних захворюваннях. Ця частина анамнезу, шо стосується інтимного життя хворої, потребує від лікаря найбільшого такту. Необхідно з’ясувати, коли почалося статеве життя, характер лібідо та оргазму (їх відсутність свідчить про інфантилізм, перенесені важкі загальні та гінекологічні захворю­вання). Болючі статеві зносини с одним із симптомів запалення придатків матки і тазової очеревини або ендометріозу. Кров’янисті виділення після ста­тевих зносин (контактна кровотеча) служать ознакою захворювання шийки матки. Слід дізнатися про засоби та методи контрацепції, які застосовує хвора.

У процесі збирання анамнезу про репродуктивну функцію важливо з’ясува­ти загальну кількість вагітностей, їхній перебіг, результат, настання першої вагітності після початку статевого життя, перебіг пологів і післяпологового періоду; наявність абортів, їхній характер (мимовільний, медичний), захворю­вань, пов’язаних із ними. Відсутність вагітності протягом року і більше стате­вого життя без застосування протизаплідних засобів може вказувати на недо­розвинення статевих органів або інші порушення статевої функції. Розрізня­ють безплідність первинну і вторинігу. Відсутність вагітності протягом перших років подружнього життя називають первинною, а протягом 1 — 2 років після пологів або аборту — вторинною безплідністю. Безплідність після перших по­логів або мимовільного аборту найчастіше свідчить про перенесене запалення придатків матки.

Умови побуту впливають на стан організму- жінки в цілому і статевого апарату з його численними функціями зокрема. Значною мірою від умов жит­тя залежать виникнення, перебіг' і наслідки загальних захворювань, здатних спричинити анатомічні і функціональні аномалії статевої сфери. Ознайомлен­ня із професією хворої допомагає пояснити появу додаткових ускладнень (алер­гія, нервові перевантаження, інтоксикація тощо).

Харчування. Повноцінне харчування визначає гармонійність розвитку орга­нізму в дитячому віці і в період статевого дозрівання. Неповноцінне харчуван­ня в дитинстві є причиною виникнення багатьох ускладнень з їхніми наслідками, що вплинуть у майбутньому на репродуктивну фуччкцію, обумовлює пізнє на­стання статевого дозрівання, недорозвинення статевих органів тощо. У дорос­лих жінок неповноцінне, особливо в якісному аспекті, харчування здатне спри­чинити аменорею, riπo-, одіто-, опсоменорею, безплідність.

З урахуванням генетичної обумовленості багатьох захворювань варто одер­жати відомості про ендокринні розлади (цукровий діабет, патологія функції надниркових залоз, гіпертиреоз) і наявність пухлин (міома, рак статевих органів і грудних залоз) у найближчих родичів. У жінок із порушеннями менструаль­ного циклу, безплідністю, гірсутизмом слщ з’ясувати, чи страждають найближчі родичі (сестри, мати) на гірсутизм, ожиріння, олігоменорею, чи були випадки не ви і ген ігува пня вагітності.

Важливе значення для з'ясування характеру гінекологічного захворюван­ня мають відомості про перенесені соматичні захворювання та оперативні втру­чання з приводу акушерсько-гінекологічної або екстрагенітальної патології.

Особливу увагу варто приділяти інфекційним захворюванням, перенесе­ним у дитячому віпі і в період статевого дозрівання, які нерідко випивають на процес становлення центрів, що регулюють функцію репродуктивної системи.

Потрібно також зібрати відомості про захворювання, при яких проводила­ся гормонотерапія, оскільки тривале, а нерідко і нераціональне приймання гормональних препаратів обтяжує ендокринні розлади, негативно впливає на обмін речовин.

Алергійний анамнез. В умовах сьогодення надзвичайно важливе значення має так званий алергійний анамнез (алергійні реакції в минулому, чим вони були індуковані, переносимість лікарських препаратів).

Після розумного опитування лікар звичайно одержує достатню інформа­цію для можливого висновку' про характер захворювання. На підставі даних анамнезу правильний діагноз можна поставити у 50 — 70 % випадків. Для уточнення діагнозу проводять об'єктивні методи дослідження.