<<
>>

ОПЕРАЦІЇ ШТУЧНОГО ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ

Медичний (штучний) аборт

Медичний (штучний) аборт (abortus artificialis) — переривання вагітності, яке виконують за бажанням жінки в ранні терміни (до 12 тиж.) та за медични­ми або соціальними показаннями в пізні терміни вагітності (до 22 тиж.).

Обстеження перед проведенням медичного аборту включає:

1.      Об’єктивний огляд: бімануальне дослідження; виключення захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) та соматичних захворювань; огляд шийки матки.

2.      Лабораторне обстеження: аналіз крові на реакцію Вассермана; на резус- належність у вагітних з першою вагнністю; визначення ступеня чистоти піхви та особливостей її мікробіоценозу; цитологічне дослідження мазка із шийки матки (у разі першого звернення в поточному ропі); тестування на ВІЛ за доб­ровільною згодою після проведеного дотестового консультування.

name=bookmark2615>3.       Ультразвукове дослідження.

4.      Оцінювання факторів ризику: захворювання крові, алергійні реакції на медикаменти, регулярне вживання лікарських засобів, у разі діагностування ЗПСШ — лікування та профілактика

Усім жінкам перед абортом бажано пройти передабортне консультування.

Ue добровільне конфіденційне консультування спеціалістом щодо усвідомлено­го, поінформованого вибору рішення перервати вагітність; особливостей опера­ції переривання вагітності, можливих ускладнень та рекомендацій, пов’язаних з абортом; післяабортної контрацепції та послуг із планування сім’ї.

Залежно від методу виконання аборта є 2 типи переривання вагітності: медикаментозний та хірургічний.

Під час хірургічного переривання вагітності завжди проводять знеболення.

Для цього застосовують три типи медикаментозних засобів — окремо або в комбінац : аналгетики, транквілізатори, анестетики.

Залежно від терміну' виконання аборту розрізняють переривання вагітності терміном до 5 тиж.; до 12 tick і до 22 іиж. (пі шш аборт).

Методи виконання штучного аборту до 5 тиж. вагітності-

—      вакуум-асг-рація порожнини матки (затримка менструації не довше 20 днів);

—       медикаментозний аборг (до 49 днів від першого дня останньої менс­труації).

Техніка виконання штучного аборту методом вакуум-аспірації. Вакуум-аспі­рація — евакуація вмісту порожнини матки через пластикову або металеву канюлю, приєднану до вакуумного насоса. Електрична вакуумна аспірація пе­редбачає використання електричного вакуумного насоса. При вагітності термі­ном до 5 тиж. у порожнину матки можна вводити канюлю малого діаметра (5—6 мм) без попереднього розширення каналу шийки. Аборт з використан­ням техніки електричної вакуум-аспірації може тривати від 3 до 10 хв. Після вакуум-аспіраті’ жінка перебуває під наглядом лікаря протягом не менше дж ЗО хв.

Медикаментозне переривання вагітності проводять за бажанням жінки в терміни до 49 днів від першою дня останньої менструації, застосовуючи пре­парати міфепристон і мізопростол. Цей метод є ефективним, безпечнішим і прийнятним для ранніх термінів вагітності. Жінка вживає отримані в акреди­тованому лікувальному закладі міфепристон 600 мг (3 таблетки) за один раз і через 36—48 год — мізопростол в умовах стаціонару під контролем лікаря. Че­рез кілька годин (зазвичай протягом 3—6 год) після вживання мізопростолу починається маткова кровотеча — відбувається зганяння плодового яйця.

Спостерігання за пацієнтками після медикаментозного аборту.

—       у зв’язку з появою після вживання мізопростолу болючих маткових ско­рочень, можливо нудоти, блювання та проносу доцільно залишити жінку в ста­ціонарі і спостерігати за нею протяюм однієї доби (не менше ніж 3—4 год);

—      через 7—10 днів після застосування мізопростолу в амбулаторних умо­вах пацієнтку оглядають, щоб переконатися у повному зганянні плодового яйця,

—       проводять УЗД для підтвердження, що в порожнині матки плодового яйця немає;

—      у разі неповного зганяння плодового яйця, про що свідчать кров’янисті виділення, виконують діагностичне вишкрібання порожнини матки; отрима- н ий матеріал відправляють на гістологічне дослідження.

Протипоказання до медикаментозного переривання вагітності (застосування міфепристону та мізопростолу): термін від першого дня останньо, менструації понад 49 днів, недостатність надниркових залоз, тяжка форма бронхіальної астми, алергія до міфепристону та мізопростолу, протипоказання до застосу­вання простагландинів, серцево-судинні захворювання, тютюнопаління, нир­кова недостатність, захворювання печінки; грудне вигодовування.

Методи виконання штучного аборту з терміном вагітності від 6 до 12 тиж.;

—       дилатація шийки матки та вишкрібання стінок порожнини матки (кю­ретаж).

Підготовку шийки матки перед інструментальною евакуацією плодового яйля з порожнини матки здійснюють у жінок з аномаліями розвитку шийки матки, операціями та втручаннями на шийці матки, дівчаткам-підліткам з ви­соким ризиком травмування та кровотеч під час аборту.

Призначають: мізо- простол 400 мг іптравагінально за 3—4 год до операції або перорально за З— 4 год до операції; або інші засоби за наявності протипоказань до використання простагландинів.

Техніка штучного аборту під час вагітності з терміном від 6 до 12 тиж.

Дилатація та кюретаж — ‘‘гострий кюретаж” — передбачає розширення каналу шийки матки механічним шляхом з використанням спеціальних роз­ширювачів Геґара або фармакологічних засобів (дилапан) та наступне “гостре” вишкрібання стінок матки металевими кюретками. Вакуум-аспірація має пере­ваги над дилатацією та кюретажем: більш безпечна та менш болюча маніпуля­ція, супроводжується меншою крововтратою.

До ускладнень штучного аборту належать:

— неповний аборт, шо проявляється кровотечею зі статевих органів, болем у животі, симптомами інфікування.

Лікарська тактика: реевакуація вмісту порожнини матки з використанням вакуум-аспіратора;

•      прогресуючу вагітність — діагноз встановлюють на підставі результатів динамічного спостереження.

Лікарська тактика: переривання вагітності методом дилатації шийки матки та кюретажу порожнини матки;

•      маткова кровотеча як показник наявності залишків плодового яйця в по­рожнині матки, травмування або пошкодження шийки матки, перфорації матки.

Лікарська тактика: задежно від причини — реевакуація залишків з порож­нини матки, застосування утеротоніків до припинення кровотечі (не рекомен­дують використовувати оксизоцин), внутрішньовенне введення розчинів, за показаннями — гемотрансфузія, лапароскопія, за відсутності відповідних умов — лапаротомія;

•      наявність інфекції, яка часто є ускладненням неповного аборту і прояв­ляється характерними симптомами: гіпертермією, виділеннями зі статевих ор­ганів із неприємним запахом, болем у животі та попереку, триваючими кров’яними виділеннями зі статевих органів, змінами у формулі крові.

Лікарська тактика: госпіталізація, антибіотикотерапія, у разі покращення загального стану — реевакуація вмісту порожнини матки.

Пісяяабортне консультування проводить лікар акушер-іінеколог, який ви­конував абоот

Мета — поінформування жінки про можливі ускладнення післяабортного періоду і методи їх поофілакгики, заходи гігієни статевих стосунків, сучасні методи контрацепції, здоровий спосіб життя, методи запобіїання виникненню зпеш.

Після аборту велике значення має своєчасність застосування методів конт­рацепції, щоб запобігти настанню небажаної вагітності. Індивідуальний вибір

кон грацептиву здійснює підготовлений спеціаліст з питань планування сім’ї відповідно до сучасних методів і принципів застосування контрацепції.

Операції штучного переривання вагітності, термін якої становить від 12 до 22 тиж.

Штучне переривання вагітності в терміні від 12 до 22 тиж.

у гінекологічно­му відділенні закладу охорони здоров’я III рівня надання стаціонарної аку­шерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги здійснює л’кар акушер- гінеколог першої або вищої кваліфікаційної категорії відповідно до Переліку підстав, за яких можливе штучне переривання вагітності в терміні від 12 до 22 тиж, наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 р. №144 “Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України”. За наявності у вагітної медичних показань, не зазначених у Переліку, але таких, що вимагають переривання вагітності, бо її пролонгація та пологи становлять загрозу для здоров’я або життя, аборт здійснюють на підставі висновку кон­силіуму лікарів.

Штучне переривання вагітності, термін якої становить від 12 до 22 тиж, за наявності підстав немедичного характеру, зазначених у Переліку, здійснюють на підставі заяви вагітної або її законних представників (у разі неповнолітності або недієздатності особи) та наданих документів, які підтверджують ці обста­вини.

Після встановлення показань до переривання вагітності у терміні від 12 до 22 тиж. та проведення обстеження в жіночій консультації, гінекологічному ка­бінеті міської/районної поліклініки пацієнтку спрямовують на Комісію управ­ління охорони здоров’я обласних або міських державних адміністрацій з ви­значення показань до штучного переривання вагітності, яка видає спрямуван­ня на госпіталізацію вагітної для штучного переривання вагітності до відповід­ного стаціонару. У стаціонар вибирають оптимальну пдя конкретної пацієнтки методику переривання вагітності.

L Методика використання міфепристону, мізопростолу та препідилу.

class=a6 style='text-indent:18.0pt;line-height:105%'>Пацієнтка в присутності лікаря вживає 200 мг (1 таблетка) міфепристону перорально. Через 22—26 год після вживання міфепристону лікар уводиз ь ва­гітній ендоцервікально 3 г гелю, що містить динопростон (0,5 мг).
Через 22— 26 год пацієнтка в присутності лікаря вживає 400 мкг мізопростолу (2 таблетки) перорально та 4G0 мкг (2 таблетки) уводить інтравагінально. У разі завмерлої ваі ітнос гі в пізньому термін і необхідно застосовувати лише мізопростол (2 таб­летки перорально, 2 таблетки інтравагінально).

2. Методика інтраамніального введення динопросту.

Шляхом трансабдомінального амніоцентезу (пункція плодового міхура) видаляють не менше ніж 10 мл навколоплідних вод. При цьому варто проконт­ролювати відсутність домішки крові в амніотичній рідині (не повинно бузи забарвлення). Надалі цуже повільно у плодовий міхур уводять 40 мг (8 мл) сте­рильного розчину динопросту. Перші 5 мг (1 ми) уводять протягом 5 XB, решту дози — у наступні 5—10 хв. У разі суворого дозримання зазначеної техніки знижується імовірність виникнення анафілакс..’, артеріальної гіпертензії, брон­хоспазму, блювання.

5.      Методика інтрацервікального введення гелю з динопростоном із наступною індукцією скоротливої діяльності матки шляхом внутрішньовенного введення роз­чину динопростону.

■ 3 метою підготувати шийку матки кожні 6 год ендоцервікально вводять 3 г гелю, що містить динопростон (0,5 мг), до розкриття її каналу розширювачем Геґара №12. Індукцію скоротливої діяльності матки призводять шляхом внут­рішньовенного краплинного введення 0,75 мг динопростону у формі стериль­ного розчину (0,75 мл у 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) Флакон із розчином струшують для забезпечення однорідності. Початкова швидкість інфузії, яку підтримують протягом перших 30 хв, становить 0,25 мкг/хв, після цього швидкість уведення або залишають попередньою, або підвищують до 50 мкг/хв у кожному окремому випадку індивідуально (від 6--8 до 35—40 кра­пель за 1 хв). Середня швидкість інфузії — від 20 до 25 крапель за 1 хв, час інфузії — близько 3,5—4 год.

4.       Методика інтраамніального введення гіпертонічного розчину натрію хло­риду.

Амніоцентез проводять трансабдомінальним, трансвагінальним або транс - цервікальним доступом.

Місце проколу встановлюють залежно від локалізації плаценти і висоти стояння частини плода, що передлежить, які уточнюють за допомогою УЗД. Знеболення здійснюють місцевим способом. Шкіру переднь­ої черевної стінки оброблюють 5 % спиртовим розчином йоду або іншим ан­тисептиком. Після інфільтраційної анестезії (10,0 мл 0,25—0,5 % розчину но­вокаїну) здійснюють прокол передньої черевної стінки або склепіння піхви, стінки матки і плодових оболонок товстою голкою завдовжки 10—12 см. Про­водять евакуацію навколоплідної рідини (150—250 мл залежно від терміну ва­гітності), потім у порожнину амніона повільно вводять 20 % розчин нагрію хлориду в дозі, на 30—50 мл нижчій за видалену кількість навколоплідної рі­дини. Латентний період від моменту інстиляції розчину' до появи переймів коливається від 17 до 21 год. Викидень відбувається, як правило, через 24— 26 год.

5.      Застосування ламінарних паличок у кількості від 6 до 20 з метою полег­шення процесу розширення каналу шийки матки на тлі застосування всіх ви­щезазначених меюдик.

Після зганяння плодового яйця необхідно виконати кюретаж стінок по­рожнини матки.

<< | >>
Источник: Акушерство і гінекологія: У 2 кн. — Кн. 1: Акушерегво: підручник / Кол. А38 авторів; за ред. В.L Грищенка, М.О. Щербини. — K.: BCB “Медицина”,2011. - 424 с.. 2011

Еще по теме ОПЕРАЦІЇ ШТУЧНОГО ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ:

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -