ЕКЛАМПСІЯ
Еклампсія вагітних — найтяжча форма пізнього гестозу. Основний клінічний прояв еклампсії — судоми із непритомністю. Нападу судом зазвичай передують ознаки порушення мозкового кровообігу: запаморочення, сильний головний біль, порушення зору (туман, мушки перед очима), млявість, сонливість або збудження, шум у вухах, висока гіпертензія (діастолічний AT > 120 мм рт.
ст.), нудота, блювання, біль у правому підребер’ї та/або надчеревній ділянці (схема 2,3).У нападі еклампсії розрізняють 4 періоди. Перший, вступний, супроводжується фібрилярними посмикуваннями мімічних м’язів, а потім верхніх кінцівок. Погляд фіксований в один бік. Цей період триває близько ЗО с. Для другого періоду характерні тонічні судоми, які поширюються від голови до ніг; голова відхиляється назад, дихання зупиняється, пульс майже не промацується, язик часто прикушений, шкіра та слизові оболонки ціанотичні. Триває близько ЗО с. Третій період супроводжується клонічними судомами, що також поширюються донизу, після припинення їх зазвичай через 2 хв, відбувається глибокий, переривчастий вдих, з рота з’являється піна, дихання стає регулярним, зникає ціаноз. Жінка опритомнює після нетривалого коматозного стану, про напад вона не пам’ятає. Висновок про тяжкість еклампсії роблять з кількості нападів, їх тривалості і тривалості непритомності. Часом вагітна не встигає вийти із коми, як починається наступний напад. Таку серію нападів прийнято називати екламптичним статусом (status eclamticus). Особливою формою еклампсії1 є та,'коли вагітна без жодного нападу непритомніє (“еклампсія без еклампсії”, або “coma hepatica”). Вона дуже часто завершується смертю.
Лікування у разі нападу судом починається на місці, де він стався. Розгортають палату інтенсивної терапії чи вагітну госпіталізують у відділення анестезіології та інтенсивної терап'і.
Її вкладають на рівну поверхню в положенні на лівому боці, швидко звільняють дихальні шляхи, відкриваючи рота і висуваючи вперед нижню щелепу, паралельно видаляють вміст ротової порожни - ни. За можливості, якщо збережене мимовільне дихання, вводять повітровід і
Схема 2. Алгоритм діагностики та лікування еклампсії
Прееклампсія та еклампсія вагітних
Розділ 12
Схема 3. Алгоритм діагностики та лікування екламптичної коми
проводять інгаляцію кисню. При розвитку тривалого апное негайно розпочинають примусову вентиляцію за допомогою носолицевої маски з передаванням 100 % кисню в режимі позитивною тиску наприкінці видиху. Якщо судоми повторюються або пацієнтка залишається в стані коми. їй вводять м’язові релаксанти і переводять на штучну вентиляцію легень (ШВЛ) у режимі помірної гіпервентиляції. Основна мета екстреної допомоги — це припинення судом, відновлення прохідності дихальних шляхів, запобігання повторним судомним нападам, усунення гіпоксії й ацидозу (дихального і метаболічного), профілактика аспіраційного синдрому, невідкладне розродження.
Паралельно із заходами, спрямованими на відновлення адекватного газообміну, здійснюють катетеризацію периферійної вени і вволять протисудомні препарати (м.аі нію сульфат 4 г болюсно протягом 5 хв внутрішньовенно, потім підтримувальну терапію — 1—2 г/год) під ретельним контролем AT і ЧСС.
Катетеризують сечовий міхур. Усі маніпуляції (катетеризація вен, сечового міхура, акушерські маніпуляції) проводять під загальною анестезією. Після усунення судом здійснюють корекцію метаболічних порушень, волн о-електроді гного балансу і КОС, білкового обміну. Вагітну обстежують невропатолог та окуліст. Лабораторні аналізи: розгорнений аналіз крові (тромбоцити, гематокрит, гемоглобін, час згортання), загальний білок, альбумін, глюкоза, сечовина, креа- тинін, трансамінази, електроліти, кальцій, магній, фібриноген і продукти його деградації, протромбін та протромбінований час, аналіз сечі, добова протеїну рі я.За жінкою, яка перенесла еклампсію, ведуть спостереження в умовах палати реанімації та інтенсивної терапії або організовують індивідуальний пост.
Розродження здійснюють у терміновому порядку. Якщо акушерська ситуація не дає змоги провести негайне розродження через природні пологові ш-ія- хи (напад еклампсії стався в другий період пологів), виконують кесарів розтин. Розродження здійснюють відразу після ліквідації нападу судом на тлі постійного введення магнію сульфату та проведення антигіпертензивної терапії. За умови продовження нападу' судом термінове розродження здійснюють після переведення хворої на ШВЛ. Після закінчення оперативного втручання ШВЛ проводять до стабілізації стану пацієнтки. У післяпологовий період лікування продовжують відповідно до стану породіллі. Магнезійна терапія має тривати не менше ніж 48 год.
Спостереження за жінкою, яка перенесла напад прееклампсії/еклампсії, після виписування з пологового стаціонару. В умовах жіночої консультації за участю терапевта встановлюють диспансерний нагляд за жінкою, яка перенесла середнього ступеня або тяжку прееклампсію чи еклампсію:
— патронаж на дому;
— консультація профільних спеціалістів (за потреби);
— комплексне обстеження через 6 тиж.
після пологів.Жінки, які потребують лікування гіпотензивними препаратами, після виписування з пологового стаціонару проходять щотижневий огляд з обов’язковим лабораторним контролем за протеїнурією та концентрації ю креатиніну в плазмі крові.
У разі збереження артеріальної гіпертензії протягом 3 тиж. після пологів хвору госпіталізують у терапевтичний стаціонар. Тривалість диспансерного нагляду після перенесеної середнього або тяжкого ступеня прееклампсії чи еклампсії становить один рік.
Обсяг і терміни обстеження:
— загальний аналіз сечі — через 1, 3, 6, 9 і 12 міс. після пологів;
— загальний аналіз крові — через 1 і 3 міс.;
— офтальмоскопія — через 1, 3 і 12 міс.;
— EKT — через 1 міс., надалі — за призначенням терапевта.
Породіллям, які перенесли прееклампсію, призначають щоденний контроль за артеріальним тиском протягом року після пологів, оскільки у ході великих проспективных досліджень продемонстровано, що в жінок, які перенесли гестаційну гіпертензію або прееклампсію, підвищений ризик розвитку артеріальної гіпертензії, загибелі віт інсульту та серцево-судинної патології. Тому такі породіллі мають перебувати під наглядом терапевта і регулярно проходити обстеження щороку (визначення вмісту холестерину і глюкози крові).
Велике значення для жінок, які перенесли еклампсію (а також для їхніх чоловіків), має допомога психолога, оскільки тяжкі ускладнення вагітності часто призводять до виникнення післятравматичних стресових розладів.
Таблиця 9. Препарати, рекомендовані для лікування прееилампсії/еклампсії
border=0 cellspacing=0 cellpadding=0 style='border-collapse:collapse'>Міжнародна непатентована назва
Торгова назва
Ацетилсаліцилова кислота
Аспірин, аспекард, анопірин, анесал, терапій, упсарин та ін.
Препарати кальцію
Кальцію фосфат, кальцію глюконат, кальцію карбонат, кальцію лактат, кальцію лактоглюко- нат, кпьпію гліцерофосфат, кальцію ацетат
Метилдофа
Допегіт, альдомет, альфадопа, допанол
Клонідии
Гемітон, клофелін, катапресан, хлофазолін
Піндолол
Bic ке н
Окспренолол
Тразикор
Атенолол
Атенобене, атенова, тснолол, унілок, атеносан, блокатенол, аткардил та ін.
Метопролол
Вазокардин, корвітол, лопресор, метопролол
face="Times New Roman">Лабеталол
Лакардія
Ніфедипін
Адалат, коринфар, аніфед, кординін, нікарлія. ніфебене, ніфедикор, ніфекард, фармадинін.
фенігідин та ін.Bepan аміл
Ізоптин, фіноптин, лекоптин
Гідралаїин (тигідралазин)
Апресин