<<
>>

ЧЕРЕВНОСТІННІ ГІНЕКОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НА ПРИДАТКАХ МАТКИ ТА МАТЦІ

При порушеній позаматковій вагітності показана операція видалення мат­кової труби — тубектомія (див. кольорову вклейку, мал. 14).

Після розкриття черевної порожнини поздовжним або поперечним роз­різом в операційну рану виводять матку, яку' захоплюють рукою, а потім бе­руть на лігатури.

Після цього на патологічно змінену маткову грубу швидко накладають два затискачі: один — на трубу в куті матки, інший — на брижу труби (мезосальпінкс) з боку ампульного відділу. У результаті літування судин, які живлять маткову грубу, кровотеча відразу припиняється. Свіжу' кров із черевної порожнини можна використати для реінфузії.

Маткову трубу відтинають вище від накладених затискачів, причому труб­ний кут матки висікають разом із трубою. Перев’язують тканини, які перебу­вали у затискачах, затискачі знімають. Перитонізацію виконують за рахунок круглої зв’язки, послідовно прошиваючії її (дешо відступивши від матки), ме­зосальпінкс і задню поверхню матки.

Якщо потрібно зберегти зрубу для можливої вагітності і якщо труба пере­буває в стані, який дає змогу її зберегти, видаляють плодове яйце, рану труби закривають кетгутовими швами, черевну порожнину дренують, а потім прово­дять реабілітаційну терапію.

Операцію резекції яєчника (або яєчників) виконують, переважно за наяв­ності різних видів кістозних утворень (фолікулярна кіста, кіста жовтого тіла), при апоплексії яєчника, а також у разі безуспішного консервативного лікуван­ня синдрому склерокістозних яєчників. При цьому черевну порожнину роз­кривають поперечним надлобковим розрізом. Патологічно змінений яєчник виводять у рану й обкладають марлевою серветкою. З метою меншої травмати­зації затискачі не накладають, а яєчник беруть на кетгутові лігатури, накладені з обох боків.

Скальпелем клиноподібно висікають частину тканини, що підля­гає видаленню, при цьому вістря клина спрямоване до хілюсної частини яєч­ника. Після цього яєчник ушивають декількома окремими кетгутовими швами (відстань між швами — 0,5 — 0,8 см). Для ушивання тканини яєчника викори­стовують тонкі круглі голки і тонкий кетгут. Під час зав’язування ниток по­трібно стежити, щоб краї яєчника збіглися.

Оваріоектомія (див. кольорову вклейку, мал. 15) здебільшого показана при патологічній зміні (кіста, фіброма та ін.) усього яєчника. Невеликих розмірів рухома пухлина яєчника легко виводиться в операційну рану. За наявності пухлини значних розмірів розріз передньої стінки має бути поздовжнім, щоб у разі потреби його можна було продовжити догори (за пупок вліво). Пухкі спайки з маткою і кишечником роз’єднують тупим шляхом, щільні зрощення розсіка­ють ножицями ближче до поверхні пухлини (щоб не пошкодити стінку киш­ки). При пухлині великих розмірів, наповненій рідким вмістом, потрібно ви­пустити рідину шляхом пункції за допомогою троакара. Не можна пунктувати щільні горбисті утворення, зовні подібні до злоякісних. Після спорожнювання кістозного утворення місце пункції зашивають за допомогою кисетного шва. Потім виведену' в операційну рану кісту або пухлину знову обкладають сервет­ками і накладають затискачі на ніжку, сформовану із власної зв’язки яєчника, його підвішувальної зв'язки і брижового края (іноді до складу ніжки входить і маткова труба). При перекрученні ніжки затискачі накладають нижче від місця перекручення, при цьому ніжку' не розкручують. Якщо ніжка пухлини товста, можна роздільно перетиснути й літувати окремі анатомічні утворення, шо вхо­дять до її складу, оскільки з товстої кукси лігатура може зісковзнути.

Між накладеними затискачами ножицями розсікають тканини, пухлину (кісту) видаляють, куксу прошивають і перев’язують. Перитонізацію викону­ють кисетним швом від кута матки з послідовним прошиванням переднього і заднього листків широкої зв’язки.

У створений кисет занурюють куксу і затя­гують. Черевну порожнину пошарово ушивають наглухо. За наявності запаль­них змін у самій пухлині (або кісті) та в ділянці малого таза (спайки) черевну порожнину ушивають, залишаючи дренажну трубку.

Надпіхвова ампутація матки без придатків (див. кольорову вклейку, мал. 16) показана при фіброміомі матки і незміненій шийці. Матку відсікають на рівні внутрішнього вічка. Матку в ділянці дна захоплюють кульовими щипця­ми або прошивають кетгутом, після чого виводять в операційну рану. За наяв­ності спайок матки з кишечником або сальником їх роз’єднують, після чого матку виводять в операційну рану.

На ребра матки по обидва боки накладають по два паралельних прямих довгих затискачі (відстань між ними — до 1,5 см) із захопленням маткової труби, власної зв’язки яєчника і круглої зв’язки матки по обидва боки. При­датки матки і круглі зв’язки відтинають і перев'язують. Затискачі знімають, а лігатури залишають як держаки. Піднімаючи за лігатури кукси круглих зв’язок по обидва боки, одночасно пінцетом піднімають міхурово-маткову складку' очеревини в ділянці її рухомої частини (над пухким шаром клітковини) і но­жицями розсікають у напрямку' від однієї круглої зв’язки до іншої. Пересіче­ний край передміхурової очеревини разом із сечовим міхуром марлевим туп- фером обережно зсувають донизу. Після цього дещо підсікають задні листки широких зв’язок біля ребра матки, щоб звільнити судинні пучки. Дія перети­нання судинних пучків потрібно накласти по два паралельних затискачі пер­пендикулярно до ребра матки на рівні внутрішнього маткового вічка. Між затискачами розсікають судини аж до м'язової тканини шийки матки. Під час накладання затискачів і перерізання судинних пучків матку підтягують у про­тилежний бік. Судини прошивають кетгутом із захопленням тканини шийки матки та перев'язують, після чого затискачі обережно знімають. Потім скаль­пелем відтинають тіло матки від шийки на 1 см више від рівня перев’язування судин.

Доцільно виконувати відсікання матки у вигляді конуса. Скальпель мас бути нахилений донизу, у бік каналу' шийки матки. Після відсікання тіла мат­ки шийковий канал змащують 5 % настойкою йоду, а куксу шийки ушивають кетгутовим UiBOM, не захоплюючи слизову оболонку' шийкового каналу.

Для перитонізанії кукси шиїтки матки використовують міхурово-маткову складку очеревини. З мстою перитонізанії кукс придатків матки і круглих мат­кових зв'язок з кожного боку безперервним кетгутовим швом прошивають послідовно задній листок широкої зв’язки (кукса шийки), очеревину маткової труби, очеревину круглої зв’язки (нижче від місця їх перев'язки) і передній листок широкої зв’язки. Нитку' затягують, попередньо зануривши кукси все­редину. Перед перитонізацією необхідно оглянути кукси і переконатися у на­дійності накладених лігатур і відсутності кровотечі.

Надиіхвову ампутацію матки з придатками переважно призначають хворим з пухлинами яєчника, поєднаною патологією придатків і матки на тлі незміне- ної шийки матки. При видаленні придатків з тілом матки застосовують мето­дику надпіхвової ампутації, однак з певними доповненнями. Після виведення матки в операційну рану на иідвішувальні зв’язки ближче до яєчника по обид­ва боки накладають два паралельних затискачі. Тканини між ними розсікають, а куксу прошивають і перев’язують, затискачі знімають. Надрізають задній листок широкої зв’язки і тупфером зсувають його донизу. Надалі операція триває, як це описано при надпіхвовій ампутації матки без придатків (розсі­кання круглих зв’язок, міхурово-маткової складки очеревини, перев’язування судин, відсікання тиіа матки із придатками, ушивання й перитонізація кукси шийки матки). З метою перитонізанії кукс круглої та підвішувальної зв’язок безперервним швом послідовно прошивають задній листок очеревини, очере­вину7 зазначених зв’язок і передній листок широкої зв’язки. Після занурення кукс у кисетний шов останній затягують.

Екстирпація матки з придатками показана при деяких захворюваннях при­датків, тіла і шийки матки.

У ході екстирпації видаляють матку разом із ший­кою. Початковий етап операції повністю збігається з надпіхвовою ампутацією матки з придатками. Однак з моменту відсепарування сечового міхура хід опе­рації змінюється. Сечовий міхур відсепаровують від шийки матки по всій дов­жині до дітянки переднього склепіння піхви. Після перетинання міхурово- маткової складки її піднімають пінцетом та підтинають ножицями сполучно­тканинні волокна між сечовим міхуром і шийкою матки. Тупфером зсувають сечовий міхур донизу. Матку підтягують уперед, крижово-маткові зв’язки за­тискають (кожну окремо) у місці 'їхнього відходження від матки. Тканини в діляїші вище від затискачів по обидва боки розсікають ножицями, кукси проши­вають і перев’язують, а затискачі знімають. Між крижово-матковими зв'язка­ми розсікають очеревину, обидва листки широкої зв’язки під придатками, причому розріз має йти паралельно власній зв’язці яєчника. При розсіканні заднього листка широкої зв’язки потрібно стежити за розташуванням сечово­ду, щоб випадково його не травмувати. Два паралельних затискачі накладають на судинні пучки по обидва боки від матки. Між затискачами розсікають суди­ни, причому під час перев’язування судин їхні кукси мають залишатися не фіксованими до шийки матки, рухомими.

На передню стінку піхви нижче від шийки матки накладають затискачі і ножицями розкривають стінку піхви вздовж на 2 см. В отвір уводять довгу’ мар­леву серветку, змочену настойкою йоду, розширюють отриманий отвір, піхвову частину шийки матки захоплюють кульовими щипцями та виводять у рану. Поступово навколо шийки розсікають піхву, краї розрізу захоплюють затиска­чами. Матку із придатками видаляють. Піхву зашивають кетгутовими швами. Перитонізацію виконують безперервним кетгутовим швом, послідовно проши­ваючи листки широкої зв’язки, міхурово-маткову складку й очеревину прямо- кишково-маткової заглибини. Після операції з піхви витягають марлеву смужку’.

<< | >>
Источник: Акушерство і гінекологія: У 2 кн. — Кн. 2: Гінекологія: підручник / Кол. авторів; за ред. В.І. Грищенка, М.О. Щербини. — K.: BCB “Ме­дицина”,2011. — 376 с. + 8 ст. кольор. вкл.. 2011

Еще по теме ЧЕРЕВНОСТІННІ ГІНЕКОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ НА ПРИДАТКАХ МАТКИ ТА МАТЦІ:

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -