9.1. Пухлини щитовидної залози
Досвід останніх років вказує на значне зростання частоти захворювань щитовидної залози, зокрема, тироїдитів, різноманітних порушень функції залози, доброякісних і злоякісних пухлин.
Для кращого розуміння патології щитовидної залози слід спочатку викласти деякі відомості про будову і функцію цього органа.Останнім часом відомості про будову щитовидної залози та функціональну спрямованість її окремих структурних елементів значно збагатились. Морфологічно в щитовидній залозі розрізняються так звані А-клітини (фолікулярні), В-клітини (Гюртля-Ашкіназі) та С-клітини (парафолікулярні). Перші відповідають за синтез тироксину; функція других зв'язана з накопиченням біогенних моно- амінів (серотоніну), хоча донедавна вважалося, що це дистрофічні клітини, треті забезпечують синтез кальцитоніну. А-, В-, С-клітини є джерелом утворення як злоякісних, так і доброякісних пухлин.
Класифікація пухлин щитовидної залози будується з урахуванням трьох основних принципів: клінічного, гістологічного, гістогенетичного. Цим вимогам найбільше відповідає класифікація, яка в скороченому вигляді подається у табл. 9.1.