РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИЯВЛЕННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ

Оскільки туберкульоз - заразне інфекційне захворювання, має соціальне значення, бо спричиняє значні економічні витрати, вражає, насамперед, найбідніші верстви населення та осіб, які ведуть асоціальний спосіб життя, а імовірність інфікування людей, що проживають чи знаходяться в тісному контакті з хворими, особливо з бактеріовиділювачами, дуже висока, то через те дуже важливо, щоб всі медичні працівники вміли вчасно виявити хворого на туберкульоз і провести необхідні для діагностики дослідження.

Виявлення хворих на туберкульоз - це застосування активних (туберкулінодіагностика, флюорографія, мікроскопія мазка) чи пасивних методів (збір скарг і анамнезу, фізикальне, рентгенологічне дослідження і триразова мікроскопія мазка мокротиння) з метою встановлення попереднього діагнозу туберкульозу, який необхідний для сортування або відбору осіб з підозрою на туберкульоз, розробки і реалізації плану обстеження, в тому числі проведення пробного лікування, для остаточного підтвердження чи виключення діагнозу туберкульозу. Виявлення хворих на туберкульоз є прерогативою будь-якого лікаря загальної лікувальної мережі.

Виявлення випадків захворювання на туберкульоз здійснюється при використанні певних методів і заходів. Методи виявлення туберкульозу розрізняються за способом їх організації (пасивний, активний) і за видом методів діагностики (туберкулінодіагностика, флюорографія, лабораторні та інші методи).

4.1.