<<
>>

Державна політика в галузі інфраструктури інформатизації охорони здоров’я

Метою державної політики щодо створення і розвитку інфраструктури інформатизації охорони здоров’я є досягнення світового рівня складових частин національної інформаційної інфраструктури.

В галузі індустрії програмних засобів державна політика спрямована на:

• підтримку створення конкурентоспроможних програмних систем;

• додержання національних та міжнародних стандартів;

• створення високоінтелектуальних інформаційних технологій та стимулювання їх поставки на міжнародний ринок;

• українізації програмних засобів широкого призначення;

• створення державної системи реєстрації, сертифікації та ліцензування програмних засобів.

Стратегія організації баз даних на основі національних і міжнародних стандартів, орієнтована на поетапне об’єднання локальних та відомчих баз в Національну систему баз даних і баз знань відкритого типу з виходом у міжнародні мережі. Концепція державної політики інформатизації охорони здоров’я передбачає створення баз даних загальнодержавного призначення щодо:

• населення;

• стану навколишнього середовища;

• надзвичайних ситуацій;

• обліку та розподілу лікарських препаратів, медичних матеріалів та обладнання;

• обліку та розподілу трансплантатів;

• тощо.

Бази даних мають бути поділені на категорії: відомчі, галузеві, персональні, довідкові, бібліотечні, та інші з доступом до міжнародних баз даних.

Основою розвиненої інфраструктури інформатизації охорони здоров’я є створення Національної медичної комп’ютерної мережі прямого доступу «УкрМед- Нет». Мета цієї мережі — створення системи обміну медичної та екологічної інформації в Україні та за її межами на основі використання телекомунікаційних технологій та прискорення інтеграції республіки в світовий інформаційний простір. На сьогодні пройдено перший етап створення національної медичної мережі — створена і діє національна комп’ютерна мережа першої генерації — HealthNet, яка складається з двох мереж:

—перша мережа — Національний реєстр осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи — реєстр проводить моніторинг здоров’я близько 600 000 осіб.

Комп’ютерна мережа має пункти в 25 регіонах та містах Києві та Севастополі;

—друга мережа — мережа санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України. Комп’ютерна мережа має 70 центрів в обласних та міських управліннях охорони здоров’я, які передають оперативну інформацію про поточний стан санітарної, епідеміологічної та екологічної ситуації в різних регіонах України в МОЗ України.

Наступні етапи створення Національної медичної комп’ютерної мережі передбачають:

• інтеграцію існуючих окремих медичних мереж медичних університетів та інститутів, медико-біологічні науково-дослідних інститутів в «УкрМедНет»;

• створення Госпітальних інформаційних систем різних рівнів: обласних, міських, районних, спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, клініках;

• створення Державної інформаційної системи органів, тканин та клітин України, з’єднаної з європейською системою «Євротрансплантант» на базі інформаційно- координаційного ядра системи «УкрТрансплантант»;

• створення спільного інформаційного простору;

• інтеграцію в Національної медичної комп’ютерної мережі в Європейський інформаційний простір.

<< | >>
Источник: Баєва О.В.. Б 15 Менеджмент у галузі охорони здоров’я: Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008— 640 с.. 2008

Еще по теме Державна політика в галузі інфраструктури інформатизації охорони здоров’я:

  1. Державна політика інформатизації охорони здоров’я в Україні
  2. Політика міжнародного співробітництва в галузі інформатизації охорони здоров’я
  3. Правова політика інформатизації в галузі охорони здоров’я
  4. Загальна науково-технічна політика інформатизації охорони здоров’я України
  5. Міжнародні засади формування державної політики в галузі охорони здоров’я
  6. Підготовка суспільства до інформатизації охорони здоров’я
  7. Формування державної політики охорони здоров’я в Україні
  8. Підготовка управлінських кадрів для галузі охорони здоров’я
  9. Менеджери та управлінці в галузі охорони здоров’я
  10. Концептуальні засади управління кадрами в галузі охорони здоров’я
  11. Підготовка магістрів за спеціальністю «Державне управління» та спеціалізацією «Управління охороною здоров’я»
  12. Характеристика ринків у галузі охорони здоров’я
  13. Інформаційно-документаційне забезпечення діяльності в галузі охорони здоров’я
  14. Управління маркетингом у галузі охорони здоров’я
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -