ПЕРЕДМОВА

Значну шкоду здоров'ю населення та економіці країн заподіює захворюваність на вірусні хвороби. Віруси є причиною гострих масових інфекцій, на їх частку припадає 90 % усіх інфекційних захворювань.

Нині відомо близько 2 тис. різноманітних хвороб людини, проте в кожній місцевості найпоширенішими є лише 20-30 нозологічних форм.

Спектр інфекційних хвороб постійно поповнюється за раху­нок раніш невідомих: вірусні гарячки Ласса, Ебола, Марбург, ВІЛ-інфекція, низка вірусних кишкових хвороб, вірусні гепатити C, D, E, F та G, хантавірусний легеневий синдром, хвороби нервової системи, викликані пріонами. Одночасно поповнення спектра вірусних хвороб відбувається за рахунок етіологічної розшифровки захворювань, що раніше вважалися неінфекцій- ними (хронічні гепатити, лімфома Беркітта, саркома Капоші, Т-клітинні лейкози та інші пухлини).

До рубрики інфекційних хвороб перейшли деякі вірусні варіанти онкопатології, в онкології виділено близько 250 "персональних" вірусів. Етіологічно з вірусами гепатитів В та С пов'язаний первин­ний рак печінки, з вірусом людської папіломи - рак шийки матки, з герпесвірусом людини восьмого типу - саркома Капоші, з вірусом Епштейна - Барр - лімфома Беркітта та ін.

Здавна обговорюється питання про інфекційну природу деяких психічних хвороб. Нині доведено, що у структурі причин самогубств певне місце займає інфекційний фактор - вірус Борна. Серед людей, хворих на шизофренію та маніакально- депресивний психоз, виявлений високий відсоток осіб, серопо- зитивних до вірусу Борна. Як виявилося, цим вірусом заражені близько 30 % здорових і майже 100 % людей, схильних до хвороб типу депресії або неврозу.

Не менш 300 відомих вірусів, що належать до 51 роду та 30 родин, здатні викликати пандемії (грип А, віспа, ВІЛ-інфекція, поліомієліт), епідемії (гарячка денге, жовта гарячка, Західного Нілу), епідемічні спалахи (гепатит Е, вірус Ніпах та ін.) та спорадичні захворювання. Залежно від шляху зараження та патогенезу віруси здатні уражати різні органи й викликати системні захворювання. Таксономічно різні віруси часто ура­жують одні й ті ж самі органи, викликаючи подібні клінічні симптоми, що визначає необхідність диференціальної діагнос­тики із застосуванням комплексу лабораторних методів.

Нині вже доведена вірусна природа багатьох аутоімунних (розсіяний склероз, цукровий діабет І типу) та алергічних (сінна гарячка) хвороб людини і тварин. У медичній практиці встановлено, що віруси часто є причиною внутрішньоутробної патології людини.

Завдання посібника - допомогти студентам оволодіти сучасни­ми знаннями в галузі вірусології, розглянути етапи формування та поширення вірусних інфекцій. Крім того, у посібнику викладено теоретичні та експериментальні основи досліджень противірусного імунітету та хіміотерапії, профілактики вірусних інфекцій.