<<
>>

5. Внутрішні та зовнішні чинники ментальності

У процесі онтогенезу ментальність і менталітет розвиваються під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників та умов.

До таких внутрішніх чинників і умов належать:

1. - філогенетична спадковість, що виявляється у формі вродженої інтроверсії вищих психічних функцій, у сприйнятті навколишньої дійсності, за умови домінування емоцій і почуттів над волею та інтелектом;

2.

- обсяг і глибина життєвого досвіду, що з'являються у результаті процесу навчання, впливаючи на рівень самоактуалізації особистості;

3. - індивідуальні особливості психічних процесів (пам'ять, емоції, почуття, мислення, емпатія, воля), що інтегрують фізичний, інтелектуальний і духовний потенціали особистості;

4. - вчинкова активність індивіда: якщо індивід сам не включається у життєдіяльність групи, то процес розвитку його ментальності слабшає.

Зовнішніми чинниками та умовами розвитку ментальності та менталітету виступають:

1. - традиції родини. Як відомо, особисте несвідоме, що впливає на свідому життєдіяльність дорослої людини, інколи навіть усупереч її волі та розуму, значною мірою формується під впливом переживань у ранньому дитинстві. Родинне середовище, типи стосунків дитини з батьками, сестрами і братами зумовлюють напрямок становлення ментальних настанов, що обов'язково виявлятимуться у специфіці її поведінки, в оптимістичному чи песимістичному світосприйнятті, в егоїзмі або альтруїзмі, у ставленні до керівників та підлеглих, до авторитетів і влади, до приятелів та жінок, дружин, чоловіків і дітей. Важливою умовою привласнення духовних цінностей є характер взаємодії у сім'ї, особливо, специфіка спілкування дітей з батьком та матір'ю (довіра, чуйність, увага до дитини, педагогічний такт) і динамічність стимулювання-гальмування активності дитини;

2. - форми та зміст взаємодії з референтною групою (найбільш значущою у порівнянні з іншими). Важливою умовою привласнення національної культури є можливість реалізувати у референтній групі свої прагнення, розкрити власну індивідуальність, отримати підтримку, уявлення про реальне життя та своє місце в ньому;

3.

- форми та зміст взаємодії індивіда з первинним контактним колективом. Умовою привласнення національно-культурних цінностей контактного колективу є позитивний неофіційний статус індивіда у системі неформальних стосунків;

4. - зміст і форми взаємодії з педагогічним колективом навчаль-но-виховного закладу в особі вчителя, вихователя, психолога, соціального працівника. У присвоєнні цінностей навчального закладу важливу роль відіграє форма і стиль керівництва навчально-виховним процесом;

5. - форми та зміст взаємодії індивіда із засобами масової комунікації. Ефективність взаємодії засобів масової інформації і загальнолюдських цінностей забезпечується за тієї умови, якщо засоби масової комунікації відкривають можливість для сприймання чогось нового (A.C. Баронін).

Менталітет формується в онтогенезі під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. До внутрішніх факторів ми відносимо: філогенетичну спадковість. Вона проявляється у формі природженої інтровертованості вищих психічних формацій у сприйнятті навколишньої дійсності, анархічному індивідуалізму проявляється у кордоцентричності і в тентеції переваги емоційно-почуттєвого над волею та інтелектом.

Другий фактор – об’єм та глибина життєвого досвіду, розуміється індивідуально культуру, підготовленість, які є результатами навчання.

Третьою внутрішньою умовою є рівень самоактуалізації як прагнення людини до повного виявлення та розвитку своїх індивідуальних можливостей.

Четвертий – особливості розвитку окремих психічних процесів та психічної функції, які інтегруються у фізичному інтелектуальному, соціальному та духовному потенціалі особистості.

До зовнішніх умов розвитку ментальності відносять традиції людини. Про родинне середовище, про типи стосунків дитини з батьками, сестрами, братами, які зумовлюють напрямок становища менталітету настановлення по обов’язку виявлення у специфічній поведінці.

Важливою умовою привласності духовних спільностей в цьому випадку, 1) є характер взаємодії між матір’ю або батьком та дитиною.

Ці взаємини повині характеризуватись теплом, динамічним стимулюванням (заохочування до виконання дій або гальмувати, якщо дії не бажанні). Другою умовою є 2)форми та зміст взаємодії з референтною групою.

3) важливою умовою національної культури є можливість реалізувати у референтній групі свої прагнення, розкрити свою індивідуальність отримати підтримку, уявлення про реальне життя своє місце в ньому;

4) взаємодія форми та зміст взаємодіє індивідуально з первинним контактним колективом;

5) умовою привласнення національно-культурних цінностей контактного колективу є позитивний неофіційний статус індивіда у системі неформальних стосунків;

6) зміст і форми взаємодії з педагогічним колективом навчально-виховного закладу в особі вчителя, вихователя, психолога, соціального працівника.

У присвоєні цінностей навчального закладу важливу роль відіграє форма та стиль керівництва виховним процесом.

7) форми та зміст взаємодії індивіда з засобами масової комунікації. Ефективна взаємодія і успішні прив. Забезпечували за умови, коли засоби масової відкриватимуть можливість сприйняття чогось нового.

Третя група факторів - вчинкова активність індивіду. Якщо індивід сам не включає у життєдіяльність та життя групи, то процес розвитку ментальності слабшає.

1.

<< | >>
Источник: Відповіді на білети по курсу психологія ментальності. 2016

Еще по теме 5. Внутрішні та зовнішні чинники ментальності:

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -