5. Внутрішні та зовнішні чинники ментальності
У процесі онтогенезу ментальність і менталітет розвиваються під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників та умов.
До таких внутрішніх чинників і умов належать:
1. - філогенетична спадковість, що виявляється у формі вродженої інтроверсії вищих психічних функцій, у сприйнятті навколишньої дійсності, за умови домінування емоцій і почуттів над волею та інтелектом;
2.
- обсяг і глибина життєвого досвіду, що з'являються у результаті процесу навчання, впливаючи на рівень самоактуалізації особистості;3. - індивідуальні особливості психічних процесів (пам'ять, емоції, почуття, мислення, емпатія, воля), що інтегрують фізичний, інтелектуальний і духовний потенціали особистості;
4. - вчинкова активність індивіда: якщо індивід сам не включається у життєдіяльність групи, то процес розвитку його ментальності слабшає.
Зовнішніми чинниками та умовами розвитку ментальності та менталітету виступають:
1. - традиції родини. Як відомо, особисте несвідоме, що впливає на свідому життєдіяльність дорослої людини, інколи навіть усупереч її волі та розуму, значною мірою формується під впливом переживань у ранньому дитинстві. Родинне середовище, типи стосунків дитини з батьками, сестрами і братами зумовлюють напрямок становлення ментальних настанов, що обов'язково виявлятимуться у специфіці її поведінки, в оптимістичному чи песимістичному світосприйнятті, в егоїзмі або альтруїзмі, у ставленні до керівників та підлеглих, до авторитетів і влади, до приятелів та жінок, дружин, чоловіків і дітей. Важливою умовою привласнення духовних цінностей є характер взаємодії у сім'ї, особливо, специфіка спілкування дітей з батьком та матір'ю (довіра, чуйність, увага до дитини, педагогічний такт) і динамічність стимулювання-гальмування активності дитини;
2. - форми та зміст взаємодії з референтною групою (найбільш значущою у порівнянні з іншими). Важливою умовою привласнення національної культури є можливість реалізувати у референтній групі свої прагнення, розкрити власну індивідуальність, отримати підтримку, уявлення про реальне життя та своє місце в ньому;
3.
- форми та зміст взаємодії індивіда з первинним контактним колективом. Умовою привласнення національно-культурних цінностей контактного колективу є позитивний неофіційний статус індивіда у системі неформальних стосунків;4. - зміст і форми взаємодії з педагогічним колективом навчаль-но-виховного закладу в особі вчителя, вихователя, психолога, соціального працівника. У присвоєнні цінностей навчального закладу важливу роль відіграє форма і стиль керівництва навчально-виховним процесом;
5. - форми та зміст взаємодії індивіда із засобами масової комунікації. Ефективність взаємодії засобів масової інформації і загальнолюдських цінностей забезпечується за тієї умови, якщо засоби масової комунікації відкривають можливість для сприймання чогось нового (A.C. Баронін).
Менталітет формується в онтогенезі під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. До внутрішніх факторів ми відносимо: філогенетичну спадковість. Вона проявляється у формі природженої інтровертованості вищих психічних формацій у сприйнятті навколишньої дійсності, анархічному індивідуалізму проявляється у кордоцентричності і в тентеції переваги емоційно-почуттєвого над волею та інтелектом.
Другий фактор – об’єм та глибина життєвого досвіду, розуміється індивідуально культуру, підготовленість, які є результатами навчання.
Третьою внутрішньою умовою є рівень самоактуалізації як прагнення людини до повного виявлення та розвитку своїх індивідуальних можливостей.
Четвертий – особливості розвитку окремих психічних процесів та психічної функції, які інтегруються у фізичному інтелектуальному, соціальному та духовному потенціалі особистості.
До зовнішніх умов розвитку ментальності відносять традиції людини. Про родинне середовище, про типи стосунків дитини з батьками, сестрами, братами, які зумовлюють напрямок становища менталітету настановлення по обов’язку виявлення у специфічній поведінці.
Важливою умовою привласності духовних спільностей в цьому випадку, 1) є характер взаємодії між матір’ю або батьком та дитиною.
Ці взаємини повині характеризуватись теплом, динамічним стимулюванням (заохочування до виконання дій або гальмувати, якщо дії не бажанні). Другою умовою є 2)форми та зміст взаємодії з референтною групою.3) важливою умовою національної культури є можливість реалізувати у референтній групі свої прагнення, розкрити свою індивідуальність отримати підтримку, уявлення про реальне життя своє місце в ньому;
4) взаємодія форми та зміст взаємодіє індивідуально з первинним контактним колективом;
5) умовою привласнення національно-культурних цінностей контактного колективу є позитивний неофіційний статус індивіда у системі неформальних стосунків;
6) зміст і форми взаємодії з педагогічним колективом навчально-виховного закладу в особі вчителя, вихователя, психолога, соціального працівника.
У присвоєні цінностей навчального закладу важливу роль відіграє форма та стиль керівництва виховним процесом.
7) форми та зміст взаємодії індивіда з засобами масової комунікації. Ефективна взаємодія і успішні прив. Забезпечували за умови, коли засоби масової відкриватимуть можливість сприйняття чогось нового.
Третя група факторів - вчинкова активність індивіду. Якщо індивід сам не включає у життєдіяльність та життя групи, то процес розвитку ментальності слабшає.
1.