Стеноз отвору аорти:

I ступінь — зміщення меж серця вниз на 0,5—1 см, посиле­ний верхівковий поштовх. За даними аускультації та фоно­кардіографії — у другому міжребер'ї справа від груднини визна­чається систолічний шум ромбоподібної форми від невеликої до середньої амплітуди з піком у першій половині систоли.

II ступінь — зміщення меж серця вліво та вниз до 2 см, по­силений розлитий верхівковий поштовх, біль у ділянці серця під час помірного фізичного навантаження, інколи в стані спокою. Під час аускультації та на ФКГ виявляють систо­лічний шум ромбоподібної форми в другому міжребер'ї спра­ва від груднини, який проводиться до верхівки серця на су­дини шиї. Амплітуда шуму середньої величини. Пік шуму в середині систоли. Il тон може бути ослабленим. На ЕКГ — ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, частіше у вигляді ізольо­ваного збільшення зубців комплексу QRS у відповідних відве­деннях. На ЕхоКГ — помірне зменшення амплітуди відкриття стулок аортального клапана, стовщення стінки лівого шлу­ночка до 1,5 см;

III ступінь — значне зміщення меж серця вліво та вниз, посилений серцевий поштовх, часто біль у ділянці серця в стані спокою. Під час аускультації та на ФКГ виявляють си­столічний шум ромбоподібної форми в другому міжребер'ї справа від груднини, який проводиться в усі точки серця, на судини шиї, переважно справа, та в спину. Шум великої

амплітуди, пік — у другій половині систоли. На ЕКГ — озна­ки вираженої гіпертрофії лівого шлуночка у вигляді поєднан­ня збільшеної амплітуди зубців комплексу QRS зі змінами кінцевої частини шлуночкового комплексу. На ЕхоКГ — значне зменшення амплітуди відкриття стулок аортального клапана, збільшення передиьозаднього розміру лівого шлу­ночка (систолічного — понад 4 см, діастолічного — понад 6 см) та стовщення міокарда (понад 1,5 см).