ЗОВНІШНІ СТАТЕВІ ОРГАНИ

Ву.зьва — зовнішня анатомічна частина статевих органів, обмежена попереду лобковим підвищенням, позаду відхідником, з боків паховими складками.

Лобкове підвищення складається з покритої волоссям шкіри і скупчення підшкірної жирової клітковини, яке локалізується над лобковим симфізом і є ділянкою нижньої частини передньої черевної стінки, відмежованою надлобко­вою складкою та двома паховими складками у вигляді трикутника. У жінок ре­продуктивного віку' верхня межа росту волосся па лобковому підвищенні має вигляд горизонтальної лінії (оволосіння за жіночим типом). Ріст волосся по се­редній лінії живота в напрямку до пупка вказує на ендокринні порушення (оволо­сіння за чоловічим типом). Характер оволосіння на лобковому пітвишенні пов’я­заний зі зміною гормональної функції яєчників і надниркових залоз.

Великі соромітні губи — дві шкірні складки, покриті волоссям. Сполучна й жирова тканини, з’єднуючись у ділянці лобкового підвищення і промежини, утворюють передню та задню спайки. Внутрішня поверхня великих сороміт­них губ містить сальні та потові залози, у підшкірній жировій клітковині — багато судин і нервів. У задній третині великих соромітних губ розташовані великі (бартолінові) присінкові залози, шо виробляють секрет лужної реакції, який зволожує вхід у піхву. Вивідні протоки залоз відкриваються в борозну між малими соромітними губами і дівочою перетинкою. На лобковому підви­щенні й у верхній третині великих соромітних губ закріплюються круглі зв’яз­ки матки.

Мал. 1.

1 — лобкове підвищення; 2 — передня спайка губ; 3 — пе­редня шкірочка клітора; 4 — головка клітора; 5 — велика соромітна губа; 6, 7,8 — мала соромітна губа; 9 — вуздеч­ка соромітних губ; 10 — промежина; 11 — відхідник;

/2 — задня спайка губ; 13 — присілок піхви; 14 — дівоча перетинка; 15 — отвір піхви; 16 — отвір присінка піхви;

17 — зовнішнє вічко сечівника; 18 — вуздечка клітора

Малі соромітні губи — дві тонкі шкірні складки, розмішені паралельно й присередньо від великих соромітних губ і звичайно прикриті ними. Спереду вони роздвоюються, охоплю­ючи клітор, і утворюють його передню шкіроч­ку і вуздечку. Позаду малі соромітні іуби пере­ходять у великі. Малі соромітні губи містять багато судин і нервових закінчень.

Мал. 2. Присінок піхви

Клітор — конусоподібне утворення, яке складається із двох кавернозних тіл, шо за допомогою ніжок з’єднуються з гілками лобкових кісток (утворюють тіло клітора, яке закінчується головкою. Клітор розташований у передньому куті соромітної щілини, багатий на нер­вові закінчення та кровоносні судини і є органом статевого чуття. Зовні по­критий тонкою шкірою з великою кількістю сальних залоз, що виділяють смегму. При статевому збудженні відмічається збільшення та ущільнення клітора.

Присілок піхви — ділянка, обмежена з боків малими соромітними губами, спереду клітором, позаду задньою спайкою, зверху дівочою перетинкою (мал.

Сечівник завдовжки 3 — 4 см, розташо­ваний безпосередньо під передньою стінкою піхви, має два м’язи-замикачі. Зовнішнє вічко сечівника локалізоване позаду клітора.

Дівоча перетинка — сполучнотканинна перегородка, яка є межею між зовнішніми і внутрішніми статевими органами. Отвір діво­чої перетинки може мати різноманітну фор­му — кільцеподібну, овальну, півмісяця, грат­часту та ін. У ній розташовано багато дрібних кровоносних судин і нервових волокон. З початком сексуальних відносин дівоча пе­ретинка надривається у радіальному напрям­ку з утворенням гіменальних сосочків, а після пологів залишаються міртоподібні сосочки.

Промежина — простір між задньою спай­кою великих COpONfiTHHX губ і відхідником,

Мал. 3. Внутрішні ста­теві органи

м’язово-фасціальпа пластина, вкрита шкірою. Основу її формують сечостатева й тазова діафрагми, висота промежини в нормі становить 3 — 4 см (якщо понад 4 см, ідеться про “високу” промежину).