ВАГІТНІСТЬ І ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАВНОГО ТРАКТУ

color=black face="Times New Roman">Вагітність і хронічний холецистит

Хронічний холецистит — це хронічне рецидивне поліетіологічне захворю­вання, пов’язане із запальними змінами в стінці жовчного міхура.

За стадіями процесу виділяють холецистит у стадії загострення, неповної ремісії, ремісії; за ступенем тяжкості перебігу — легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Діагностика. Суб'єктивні дані: больовий синдром (тупий, ниючий біль у ділянці правого підребер’я з іррадіацією в праву половину грудної клітки, у праву ключицю, шию праворуч, праве плече, праву лопатку’; біль посилюється після споживання жирної та смаженої їжі); диспепсичний синдром (відчуття тяжкості у правому підребер’ї, надчеревній ділянці, здуття живота, нудота, присмак гіркоти в роті, порушення акту дефекації, іноді — зниження апетиту); явища інтоксикації (загальна слабість, головний біль, субфебрильна темпера­тура тіла, озноб, біль у суглобах, у ділянці серця, прискорене серцебиття). Об’єктивні дані: позитивні міхурові симптоми (Кера, Ортнера, правобічний френікус-симптом), помірне збільшення розмірів печінки, болючість при пальпації. Додатково проводять УЗД, визначення концентрації в крові білірубі­ну, АлАТ, AcAT, лужної фосфатази, амілази, холестерину, дуоденальне зонду­вання з клінічним та бактеріологічним дослідженням жовчі.

Лікування. У терміні до 12 тиж. вагітності вирішують питання про мож­ливість її виношування. Серед протипоказань до виношування вагітності — механічна жовтяниця, часті напади печінкової коліки, гнійне запалення жовч­ного міхура.

За відсутності загострення процесу профілактично призначають: лікуваль­ну фізкультуру; раціональне харчування (стіл № 5, вживання їжі не менше ніж 5 разів на добу); лікувальні дуоденальні зондування (тільки при холециститі без каменів) 1 раз на тиждень, 4—6 разів у II і Ill триместрах. Як жовчогінні засоби застосовують дві склянки відвару шипшини або мінеральної води, І — 2 столові ложки оливкової олії, 50—60 мл 25—33 % розчину’ магнію сульфату, 20 мг сорбіту’ чи 20 мг ксиліту, розчинених у 100 мл води; препарати, що міс­тять жовчні кислоти (хологон, дехолін, алохол, холензим, ліобіл); препарати рослинного походження (фламін, холосас, холагол, хофітол, холагогум, гепа- бене); гідрохолеретики; мінеральні води єсентуки № 17 та № 4, трускавецька, смирновська, слав’янська, нафтуся та ін.; холекінетики. У разі загострення процесу призначають: для усунення больового синдрому’ — М-холінолітики (платифілін, пірензепін), міотропні спазмолітики (дротаверин, папаверин); за наявності супутньої гіпотонічно-гіпокінетичної дискінезії — прокінетики (ме- токлопрамід), фізіотерапевтичні методи (солюкс, аплікації озокериту, УВЧ- опромінення на ділянку правого підребер’я); при затуханні запалення: фітоте­рапію (настої м’яти, ромашки, кропиви, нагідок лікарських, цикорію, цмину пісковою, кукурудзяних приймочок, шипшини).

Розродження проводять з урахуванням акушерської ситуації. У післяполо­говий період призначають охоронний режим, збалансоване харчування. По­роділлю виписують залежно від інволюції матки на 3-ю—5-у добу. При випи­суванні оцінюють стан хворої. У разі неповної стабілізації стану показане пе­реведення хворої в терапевтичне відділення або в хірургічний стаціонар.

Вагітність і гострий апендицит

Частота гострого апендициту становить близько 90 % усіх випадків гостро­го живота у вагітних.

Клінічна картина. У першій половині вагітності клінічна картина гострого апендициту практично не відрізняється від такої поза вагітністю.

У другій половині вагі гносі і клінічні прояви зазнають певних змін, що зумов­лено анатомічними особливостями розташування чеовоподібного відростка й ін­ших органів черевної порожнини у зв’язку з ростом вагітної матки, зміною інтес- тинального кровообігу і схильністю ваі і тих до коагулопатії. Нудота, блювання, лейкоцитоз не мають діагностичного значення. Біль, як правило, починається в підчеревній ділянці, поширюючись у праву клубову ділянку; виникає раптово, іноді не настільки значний, як поза ваптністю. Можливі нудота, блювання, підви­щення температури тіла до 38 °С. Пульс частішає до 100 за 1 хв. Пальпаторно: захисне напруження м’язів живота виражене слабко у зв’язку із перерозіягненням передньої черевної стінки і розташуванням червоподібного відростка за маткою. Часто чітко визначається симптом Бартомьє—Міхельсона: посилення болю при пальпації хворої в положенні лежачи на правому боці (червоподібний відросток притиснений магкою). Симптом подразнення очеревини (Щоткіна—Блюмберга) виникає рано. Гострий апендицит потрібно диференціювати від блювання та ну­доти вагітних, ниркові її коліки, пієлонефриту, холециститу, панкреатиту, гострого гастриту, позаматково' вагітносгі, пневмонії та перекрута ніжки кісти яєчника.

Лікування. Гострий апендицит незалежно від терміну вагітності є показан­ням до оперативного втручання. У першій половині вагітності техніка операції не відрізняється від такої поза вагітністю. В останні тижні вагітності розтин виконують трохи вище клубової кістки у зв’язку зі значним зсувом сліпої киш­ки та червоподібного відростка вгору. У післяопераційний перюд окрім зви­чайної терапії призначають лікування, спрямоване на профілактику/ передчас­ного переривання вагітності.

name=bookmark2015>___________________  ТЕСТОВІ ЗАПИТАННЯ _________________________________

1.      У роділлі з мітральною вадою сер­ця ФК ПА в період потуг розвину­лася клінічна картина набряку ле- і ень. Визначте лікарську тактику⁷ і спосіб розродження:

а)    усунення набряку легень, накла­дення піт наркозом акушерських щитшів;

б) кесарів розтин;

в)          усунення набряку легень і про­довження пологів через природні пологові шляхи.

2.       Вагітну⁷, 25 років, госпіталізовано в пологовий будинок. Удома ста­лися три напади судом. На епілеп­сію не хворіла. Об’єктивно: не­притомний стан, артеріальний

Правильні відповіді