СИНДРОМ ЗАТРИМКИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ’ ПЛОДА
Синдром затримки внутрішньоутробної о розвитку плода (ЗВУР, або затримка росту плода, згідно з MKX-IO ) — уповільнення росту і розвитку плода, шо проявляється при народженні недостатньою масою тіла і низькими морфологічними показниками зрілості відносно гестащйного віку.
ЗВУР виявляють у 5—12 % доношених новонароджених, у недоношених частота зростає до 18— 24 %. Дотепер розроблено норми, що враховують масу тіла, довжину й окружність голівки плода. А класифікація порушень внутрішньоутробного розвитку плода ґрунтується на перцентильній ошнці його передбачуваної маси тіла щія конкретного терміну вагітності або при народженні: якщо показник перебуває в межах 10-го перпенгиля або нижче, стан визначають як синдром затримкм росту плода.Перцентиль новонародженого і біометричних параметрів плода визначають за допомогою спеціальних діаграм (відповідність маси тіла при народженні і біометричних параметрів плода його гестаційному віку; мал. 66).
ЗВУР розвивається в результаті плацентарної недостатності (при гестозі, тривозі» загрозі переривання вагітності та іншій патології).
Класифікація. Виділяють основні форми ЗВУР:
— симетричну — маса і довжина тіла плода зменшені пропорційно;
— асиметричну — зниження маси тіла плода при нормальних показниках довжини його тіла.
Фактори ризику виникнення ЗВУР:
— медичні’.
Мол.
66, Перцентилі маси плода відповідно до терміну ввагітності• хронічна артеріальна гіпертензія;
• цукровий діабет;
• системні захворювання сполучної тканини;
• тромбофілія;
• захворювання нирок;
• прееклампсія вагітних;
• багатоплідна вагітність;
• крововтрата під час вапгносгі;
• аномалії пуповини та розташування плаценти;
• пери натальні інфекції;
• ЗВУP в анамне й;
•New Roman"> хромосомні та генетичні порушення;
• медикаментозний вплив (варфарин, фенітоїн);
— соціально-економічні.
• недостатнє харчування;
• тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків;
• забруднення навколишнього середовища;
• професійні шкідливості.
Ускладнення. Під час вагітності, що перебігає із ЗБУР, різноманітні ускладнення з боку роділлі та плода спостерігають частіше. У роділь частіше реєструють фонову соматичну патологію, і вони потребують активнішого до- пологового спостереження. Найчастіше спостерігають передчасні пологи і гес- тоз. Плоди із ЗБУР, незалежно від Lx гестаційного віку, гірше переносять пологи, тому необхідність оперативних пологів виникає частіше.
У плодів з низькою масою тіла при народженні, особливо у разі зменшення її до 3-го пропентиля і більше, перинатальна захворюваність і смертність зростають вираженіше.
Плоди із ЗУБР мають високий ризик внутрішньоутробних ускладнень, у тому числі гіпоксії і метаболічного ацидозу, що можуть розвинутися в будь- якому терміні вагітності, однак частіш виникають під час пологів, при цьому у 50 % плодів спостерігають патологічні зміни ЧСС, найчастіше варіабельні де- целерації. Без своєчасної діагностики та лікування цей стан призводить до зменшення запасів глікогену і жирів в організмі плода, ішемічного ушкодження органів-мішеней, меконіальної контамінації навколоплідних вод, маловоддя і зрештою до внугрішньоутробної загибелі, пов’язаної з шемічним ушкодженням життєвоважливих органів. Новонароджені із ЗУБР становлять і рушу ризику щодо ускладнень неонатального періоду, до яких належать низька оцінка за шкалою Amap, ’"шоглікемія, гіпокальніємія, гіпоксія і ацидоз, гіпотермія, синдром меконіальної аспірації, поліцитемія, природжені аномалії розвитку, синдром несподівано1 малюкової смерті.
З розвитком дитини можуть виникати зниження інтелекту, проблеми з навчанням і поведінкою, серйозні неврологічні порушення (судомні напади, церебральний параліч, поведінкові порушення), ракові захворювання.
Діагностика. Для діагностики ЗБУР застосовують біометричні методи: визначення висоти стояння дна матки у II-IlI триместрах вагітності на основі гравідограми (у нормі до 30-го тижня приріст висоти стояння дна матки ста- нови гь 0,7—1,9 см на тиждень, у 30—36 тиж.
— 0,6—і,2 см на тиждень, у 36 тиж. і більше — 0,1-0,4 см; відставання розмірів на 2 см або відсутність приросту протягом 2—3 тиж. при динамічному спостереженні дає підстави запідозрити ЗБУР), ультразвукову фетометрію, яка включає визначення розмірів голівки, окружності живота та довжини стегна плода. У разі встановлення невідповідності одного або кількох основних фотометричних показників терміну вагітності виконують розширену фетометрію та розраховують співвідношення лобно-потиличного розміру до біпарієтального, окружності голівки до окружності живота, біпарієтального розміру до довжини стегна, довжини стегна до окружності живота. Найціннішим показником є прогнозована маса тіла плода.За даними УЗД виділяють три ступені тяжгфеді ЗБУР:
— І ст\тіінь — відставання показників фетометрії на 2 тиж. від гестаціино- го терміну;
— II ступінь — відставання на 3—4 тиж. від гестаційного терміну;
— ПІ ступінь — відставання більше ніж на 4 тиж.
Фотометрія інформативна з 20-го тижня ваіітності.
Принципи лікування ЗВУР. Основним принципом лікування ЗБУР є лікування захворювань вагітної які призводять до виникнення ЗВУР. При нормальних показниках біофізичних методів діагностики стану плода можливе амбулаторне спостереження та проношування вагітності до доношеного терміну. Госпіталізацію вагітної в акушерський стаціонар здійснюють за наявності таких результатів дослідження БПП і/або допплєрометрії кровотоку, як патологічна оцінка БПП, повторна сумнівна оцінка БПП, сповільнений діастоліч- ний кровотік в артеріях пуповини, критичні зміни кровотоку в артеріях пуповини. Погіршення показників плодового кровотоку у терміні після ЗО тиж. є показанням до розродження шляхом виконання кесаревого розтину. У терміні вагітності до 30 тиж., зважаючи на глибоку функціональну незрілість плода і високу ймовірність перинатальних втрат, питання про спосіб розродження вирішують індивідуально залежно від акушерської ситуації та згоди поінформованої вагітної.
Профілактика та лікування ЗВУР полягає у виявленні факторів ризику та здійсненні динамічного контролю за вагітними цієї групи, дотриманні вагітною режиму відпочинку та раціонального харчування відмова від шкідливих звичок (тютюнопаління, вживання алкоголю тощо).