РЕГУЛЯЦІЯ ОВАРІАЛЬНО-МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ

Комплекс циклічних процесів, які перебігають у жіночому організмі і про­являються менструаціями, називають менструальним циклом (мал.

Кора головного мозку. Завдяки імпульсам зовнішньогіпоталамічних струк­тур UHC через біогенні аміни (дофамін, норадреналін, серотонін, морфіно- подібні опіоїдні нейропептиди) модулюється секреція ліберинів гіпоталамуса.

Підкіркові центри (гіпоталамус). Відбувається циклічний синтез рилізинг- гормонів (ліберинів), шо стимулюють виділення гормонів гіпофізом (фолібе- рин, люліберин, пролактол ібери її), та біологічних речовин, які гальмують вивільнення гіпофізарних гормонів — статинів. Ці речовини контролюють гропні функції аденогіпофіза.

Гіпофіз. Передня частка гіпофіза протягом менструального циклу послідовно виділяє три гормони: ФСГ відповідає за ріст фолікула та виділення ним естро­генів, ЛГ — за синтез прогестерону, овуляцію і розвиток жовтого тіла, лютео- тропний (ЛТГ) сприяє продукції прогестерону жовтим тілом, впливає на роз­виток грудних залоз, активує лактацію в післяпологовий період. ФСГ, ЛГ і ЛТГ (по суті своїй білкові речовини) називають гонадотропними гормонами, оскільки вони реіулюють функцію статевих залоз.

Регуляція оваріально-менструального циклу

Статеві залози, яєчники викону­ють яві основні функції; генеративну та ендокринну. Генеративна функція полягає у циклічному розвиткові фо­лікулів та овуляції. Процес фолікуло- генезу відбувається в яєчнику безпе­рервно. Він розпочинається в анте­натальний період і завершується в період лостменопаузи. Основна час­тина фолікулів (90 %) зазнає атретич- них змін, і лише незначна їх частина проходить повний цикл розвитку від примордіального до преовуляторно- го фолікула, овулює і перетворюєть­ся на жовте тіло.

Мал. 13. Схема рівнів регуляції оваріаль­но-менструального циклу

Яєчниковий цикл складається із двох фаз — фолікулйювої і лютеїно- вої. Перша фаза (фолікул і нова) почи­нається з менструацією і завершуєть­ся овуляцією на 14 — 16-й день. Протягом цього періоду фолікули виробляють естрогени. Друга фаза (лютеїнова) розпочинається після овуляції та завершується з початком менструації. Вона характеризується розвитком жовтого тіла, яке продукує прогестерон. Сама по собі овуляція с розривом домінантного фолі­кула з виходом яйцеклітини.

Гормональна функція яєчників полягає у синтезі стероїдних гормонів, а саме естрогенів, прогестерону та андрогенів.

Естрогени стимулююсь гіпертрофію й гіперплазію міометрія у період ва­гітності, забезпечують проліферацію функціонального шару ендометрія в пер­шу фазу менструального циклу, а також дозрівання та диференціацію клітин епітелію слизової оболонки піхви.

Прогестерон забезпечує секреторні зміни в ендометрії й утворення деци- дуальної оболонки в період вагітності, знижує збудливість і скоротливу ак­тивність матки шляхом послаблення чутливості рецепторів міометрія до ско­ротливих речовин.

Андрогени в організмі стимулюють розвиток клітора і великих соромітних губ, інгібують лактацію. Підвищення рівня андрогенних гормонів призводить до росту волосся за чоловічим типом, появи acne vulgaris.,Андрогенам власти­вий анаболічний ефект, вони прискорюють ріст кісток, стимулюють кровотво­рення тощо.

Периферійні органи і тканини (органи-мішені).

Матковий цикл складається з послідовних фаз регенерації, проліферації, секреції й десквамації (менструація).

Регенеративна та проліферативна фази (естрогенні) тривають від кінця менструації до 14-го дня циклу. Вони розпочинаються з відновлення функціо­нального шару ендометрія (регенерації) і завершуються повним його розвит­ком (проліферацією клітин і заноз). Зазначені зміни обумовлені впливом ест­рогенів. які продукують фолікули, шо зріють.

Секреторна (лютеїнова) фаза триває від середини циклу ( з 14-го дня при 28-денному циклі) до початку менструації.

Функціональний шар ендометрія зазнає секреторних перетворень. В епі­телії залоз відмічається наїромадження глікогену, строма слизової оболонки матки набухає, її пронизують спіралеподібні артеріоли. У стромі ендометрія в цей період з’являються псевдодецидуальні клітини. Ця фаза обумовлена без­посереднім впливом прогестерону'.

Фаза десквамації характеризується руйнуванням і відторгненням функці­онального шару і настанням менструації. Ці процеси пов'язані із припинен­ням функції жовтого тіла, різким зниженням рівня естрогенів і прогестерону’ в крові, що, у свою чергу, призводить до виникнення ішемії, появи ділянок некрозів і крововиливів в ендометрії з наступним відторгненням функціональ­ного шару. Фаза десквамації зриває в середньому 3—4 дні, після чого знову відновлюються проліферативні процеси.

Циклічні зміни в шийці матки, піхві та інших відділах статевого апарату виражені значно слабше, ніж у яєчниках та ендометрії.

Таким чином, регуляція менструального циклу жінки — це складна систе­ма, функціональний стан якої визначається зворотною аферентацією її скла­дових підсистем.