ПУХЛИНИ МАТКОВИХ ТРУБ

Пухлини маткових труб діагностують лише у 0,13 — 0,8 % випадків.

Патогенез. Згідно з дисгормональною теорією до розвитку раку маткових труб призводить вікове підвищення рівня гонадотропінів у крові.

УІстологічна класифікація:

1.        Сосочкова аденокарцинома.

2.         Ендометріоїдна аденокарцинома.

3.         Залозисто-солідний рак.

4.         Низькодиферснційований рак.

Патологічний процес уражує переважно середню третину і ампульну час­тину маткових труб.

Класифікація за ступенем поширеності:

0 — преінвазивна карцинома (carcinoma in situ);

I        — пухлина обмежена матковою трубою (трубами);

Ia — пухлина обмежена однією трубою без проростання серозної оболон­ки., без асциту;

Ib — пухлина обмежена обома трубами без проростання серозної оболон­ки, без асциту;

Ic — пухлина обмежена однією або обома трубами із проростанням у се­розну оболонк}' або наявністю пухлинних клітин в асциті чи змивах із черевної порожнини;

II         — пухлина уражує одну або обидві груби і поширюється па малий таз;

IIa — пухлина поширюється на матку і (або) яєчники;

Ilb — пухлина поширюється на інші структури таза;

IIc-Ia або Ib та наявність пухлинних клітин в асциті чи змивах із черев­ної порожнини;

III         — пухлина уражує одну або обидві труби і виходить за межі таза і (або) метастази в регіонарні лімфовузли;

IIIa — мікроскопічні метастази по очеревині за межами таза;

Illb- макроскопічні метастази по очеревині до 2 см і ( або) метастази в регіонарні лімфовузли;

IIIc — метастази по очеревині понад 2 см і (або) метастази в регіонарні лімфовузли;

IV          — віддалені метастази (виключно метастази по очеревині).

Клінічна картина. Однією з перших скарг хворих є наявність виділень різного характеру й інтенсивності зі статевих органів — кров'яні, сукровичні, гнійно- кров’яні, рясні водянисті, що з’являються переважно в період постменопаузи.

Діагностика включає:

face=Cambria>1)       клінічні методи (скарги);

2)        аспіраиійну біопсію;

3)        вишкрібання порожнини матки;

4)         гістеросальпінгографію;

5)         лапароскопію;

6)         визначення антигену CA-125 (пухлинного маркера) у крові.

Лікування має бути комбінованим; операція та опромінення, або операція та хіміотерапія, або поєднання усіх трьох методів.

Бажана екстирпація матки з придатками і обов'язковим видаленням вели­кого сальника. Якщо пухлина обмежена ділянкою малого таза, призначають післяопераційне опромінення таза.

Схеми поліхіміотерапії такі самі, як і при раку яєчника. Можливе застосу­вання гормонотерапії (прогестагени і тамоксифен).

Роль профілактичної хіміотерапії ще перебуває на стадії вивчення.