ПРИЧИНИ ПОЧАТКУ ПОЛОГІВ
Причини початку пологів ще й до сьогодні повністю не з’ясовані. Є багато теорій щодо причин виникнення пологової діяльності. В історичному аспекті найбільш аргументованими є такі: теорія Гіппократа (відчуття голоду спонукає плід народжуватися; він упирається ніжками в дно матки), теорія чужорідного тіла (матка реагує на плід як на чужорідне тіло), механічна теорія (частина тіла плода, що передд ежить, подразнює рецептори нижнього сегмента матки), імунна теорія (матка реагує на антигени плода продукуванням антитіл), плацентарна (наприкінці вагітності плацента атрофується), хімічна теорія (підвищення вмісту кальцію в крові вагітної в останні тижні вагітності), гормональна теорія (виділення естрогенів, кортизолу, окситоцину організмами вагітної і плода) та ін Усі вони мають низку недоліків, які не дають можливості з’ясувати причини- початку пологової діяльності.
Сучасні уявлення про розвиток пологової діяльності дають змогу розглянули початок пологів як результат взаємодії морфологічних, гормональних, біохімічних та біофізичних компонент ів.
Зміни, які виникають в організмі під час вагітності, створюють умови тля нормального розвитку плода і сприяють підготовці організму вагітної до пологів.
Весь комплекс нервових, гуморальних, ендокриншіх та імунологічних змін, що відбуваються в організмі жінки перед пологами, формує так звану пологову домінанту, яка визначає настання і правильний перебіг пологів.Найбільшу роль в ініціації пологів вігіграють неироіуморальні га гормональні системи вагітної і фетоплацентарний комплекс.
Наприкінці вагітності і на початку пологів в організмі вагітної переважають процеси гальмування в корі півкуль великого мозку і підвищується збудливість підкіркових структур, посилюються спинномозкові рефлекси, підвищується рефлекторна і м’язова збудливість матки.
Наприкінці вагітності посилюється реакція на інтероцептивні (що виходять із шийки матки) і послаблюється реакція на екстероцептивні подразники. До потужних подразників належать підвищена рухова активність плода й опускання частини, що передлежить. Із залученням до процесу нових рецепторів змінюються сила і частога скорочень м’язів матки. Надалі приєднуються скорочення скелетних м’язів (потуги).Характер і ступінь вираженості різних рефлекторних реакцій багато в чому залежать від співвідношення тонусу симпатичної та парасимпатичної нервової системи. При цьому іннервація тіла матки переважно симпатична (адренергічна), а шийки матки — парасимпатична (холінергічна). Розрізняють два типи адренорецепторів. Вплив на а-адрснорецептори підвищує скоротливу активність матки, на [З-адреноренептори — знижує тонус і збудливість міометрія. При збудженні а- або β-адренорецепторів скоротлива діяльність матки посилюється, при блокаді а- або збудженні β-aπpe норецептор’в, навпаки, пригнічує! ься.
Чутливість рецепторів матки залежить від гормонального тла, від співвідношення естрогенів і прогестерону, В останні тижні вагітності, особливо перед пологами, підвищується рівень естрогенів і знижується вміст прогестерону.
Естрогени відіграють значну7 роль у підвищенні збудливості матки, сприяючи дозріванню шийки матки і підготовці м’яких відділів пологових шляхів до пологів. Вони пригнічують активність окситоминази, перешкоджаючи руйнуванню ендогенного окситоцину. За рахунок цього знижується також активність холінестерази і. як наслідок, збільшуються кількість вільного ацетилхоліну, що справляє потужну скоротливу дію. Окрім иього, естрогени забезпечують міометрій пластичним матеріалом, посилюючи синтез актоміозину, що сприяє накопиченню глікогену, фосфорних сполук та йонш кальцію. Зниження синтезу прогестерону активує скоротливу діяльність матки, оскільки цей гормон прогяюм усього періоду7 вагітності гальмує мимовільну активність міометрія.
Ключове місце серед причин початку пологової діяльності належить простагландинам.
Простагландини E і F2 утворююіься в децидуальній тканині, оболонках плодового яйця і нагромаджуються в амніотичній рідині. Таким чином, вони можуть впливати як через кровотік, так і місцево на міометрій, індукуючи пологовий акт, зумовлюючи деполяризацію мембран клітин міометрія і сприяючи вивільненню зв’язаного кальшю. Як наслідок відбувається скорочення міометрія. Початок пологової діяльності у разі доношеної вагітності також пов’язаний із синхронним утворенням таких речовин, як окситоцин, брадикінін, серотонін, гістамін, ангіотензин II, інтерлейкіни, ендотеліни, апоптоз, екстрацелюлярішй матрикс тощо.Значну роль у розвитку пологової діяльності відіграє фетоплацентарний комплекс. На скоротливу діяльність матки впливають внутрішньоматковий тиск, розміри тіза плода, подразнення хемо- і барорецепторів, а також гіпофі- зарно-наднирковозалозова система плода. Перед початком пологів збільшується виділення АКТГ передньою часткою гіпофіза плода, посилюється синтез естрогенів у плаценті, надниркових залозах плода і його печінці. У надниркових залозах плода підвищується також синтез кортизолу. Гіпотетично вважають, що плід сам подає сигнал про початок пологової діяльності в результаті підвищення вмісту кортизолу в крові.
Оцінювання біологічної готовності організму вагітної до пологів
Оцінювання біологічної готовності до пологів ґрунтується на таких основних параметрах:
— стан шийки матки оцінюють за шкалою Бішопа (табл. 3). У 90 % вагітних в останній тиждень вагітності шийка матки досягає зрілості;
— окситоциновий тест (тест Сміта) — поява переймав протягом перших З хв від моменту внутрішньовенного введення 1 ОД окситоцину в 100 мл 5 % розчину глюкози зі швидкістю 1 мл/хв (позитивний тест);
— нестресовий тест — методом КТГ реєструють мимовільні скорочення матки поотягом 40 хв.
Наявність скорочень матки вказує на готовність до пологів;— мамаоний тест — подразнення сосків грудних залоз вагітних протягом З хв спричинює скорочення м’язів матки, яке фіксують за допомогою КТГ;
— кольпоцитологічні зміни визначають гормональний баланс вагітної перед пологами за даними співвідношень різних клітин епітелію піхви. Підвищення еозинофільного індексу до 20 % та пікнотичного індексу до 40 % свідчить про початок пологів.
Таблиця 3. Оцінювання ступеня зрілості шийки матки за Бішоном
| Параметри | Бали | ||
| 0 | 1 | 2 | |
| Положення шийки матки щодо провідної осі таза | Змішена до крижів | Між крижами і провідною віссю таза | По вісі таза |
| Довжина шийки матки, см | > 2 | 1-2 | ≤ 1 |
| Консистенція шийки матки | Щільна | Розм’якшена | color=black face="Times New Roman">М’яка |
| Відкриття зовнішнього вічка, см | Закритий | 1 | > 2 |
| Локалізація частини тіла плода, що передлежить | Рухома над входом у малий газ | Притиснута до входу’ в малий таз | Притиснут а або фіксована у вході в малий таз |
Примітка-. 0—2 бали — шийка незріла; 3—5 балів — шийка недостатньо зріла; > 6 балів — шийка зріла.
Провісники пологів
Пологам передають провісники, що з’являються за 2—3 тиж. до полоіів.
Змінюється гормональний гомеостаз, переважає функція парасимпатичного відділ}' ЦНС, розгортається нижній сегмент матки, фіксується частина, шо пере дл ежить (при перших пологах), визначаються позитивні ознаки біологічної готовності організму до пологів.До провісників пологів і і діє жать:
— опускання дна матки;
— відходження слизової пробки;
— зниження маси тіла;
— исевдоперейми.
Підготовчий період переходить у прелімінарний. У більшості жінок прелімінарний період перебігає фізіологічно j без явищ дискомфорту. Він триває близько 6 год і характеризується нерегулярними болісними відчуттями внизу живота. Нерегулярні перейми поступово посилюються, і розпочинається регулярна пологова діяльність.