<<
>>

ПОЛОГОВІ ТРАВМИ ПЛОДА

Під терміном “пологова травма” розуміють ушкодження плода, що виник­ли при його проходженні через пологові шляхи. Ушкодження плода внаслідок акушерських маніпуляцій (поворот, накладення щипців, хірургічні втручання) при ускладнених пологах прийнято визначати як акушерську' травму.

Хронічна

і   гостра внутрішньоутробна гіпоксія плода збільшує імовірність пологового травматизму навіть при фізіологічних пологах.

Кефалогематома

Кефалогематома — крововилив піл окістя тім’яної або потиличної кістки, поширеність — 1—2 % випадків. Флуктуюча пухлина ніколи не поширюється за межі кістки, над якою вона локалізується. Вона безболісна, не пульсує, має тенденцію до збільшення протягом першого тижня після пологів, потім її роз­міри поступово зменшуються і повна резорбція відбувається до 6—8-го тижня. При кефалогематомі великих розмірів і двобічній кефалогематомі часто (18— 20 % випадків) виявляють тріщину кісток черепа, для виключення якої варто виконати рентгенографію.

Пункцію здійснюють при дуже великих, наростаючих кефалогематомах або при нагноєній гематомі (у поєднанні з антибіотикотерапією).

Тріщини і переломи кісток черепа

Тріщини і переломи кісток черепа є наслідком акушерських втручань (на­кладення щипців та ін.) або результатом стиснення голівки при аномаліях таза роділлі. Хірургічне втручання застосовують лише в разі появи неврологічних симптомів, що свідчать про підвищення внутрішньочерепного тиску, нарос­тання крововиливу або стиснення мозкової тканини.

Внутрішньочерепні пологові травми

Внутрішньочерепні пологові травми супроводжуються ушкодженням ткани­ни мозку з розвитком υ набряку.

Клінічні прояви зумовлені ступенем порушення гемоліквородш іаміки. У тяжких випадках смерть дитини настає вже в перші го­дини життя, тоді як при легких формах зміни можуть мати зворотний характер.

Розрізняють епідуральні, субдуральні, субарахношальні, внутрішньомозко- ві і змішані крововиливи. При розриві намету мозочка (гематома в задній че­репній ямці) відбувається стиснення мозкового стовбура. Стан новонародже­ного тяжкий: порушені акти смоктання і ковтання, спостерігають анізокорія, грубий вертикальний або ротаторний ністагм, плаваючі очні яблука. У тяжких випадках наростають розлади дихання і серцевої діяльності.

У гострий період внутрішньочерепної пологової травми в клінічній картині переважають загальномозкові симптоми, зумовлені порушенням мозкового кро­вообігу і набряком мозку. Переважають симптоми загального пригн ічення функ­цій. атонія м’язів, відсутність активних рухів реакції на зовнішні подразники, пршнічення дихальної функції й уповільнення серцевого ритму, симптоми ура­ження центрів лицевого, трійчастого, під’язикового нервів.

Пізніший період характеризується руховим неспокоєм, неадекватною ре­акцією на подразники, розладами сну, розгинальною гіпертонією, різким тре­мором кінцівок, судомами, порушенням терморегуляції. Відновлення функцій відбувається повільно з розвитком різних клінічних синдромів: вегетовісце- ральних дисфункцій, рухових порушень, м’язової гіпотонії і гіпертонії.

Діагностика внутрішньочерепної пологової травми грунтується на даних клінічного обстеження, результатах дослідження спинномозкової рідини, оч­ного дна, ЕЕГ, УЗД, КТ, ЯМР.

Лікування пологової’ травми в гострий період полягає в забезпеченні повного спокою, проведенні адекватної оксигенотерапії, інфузійної терапії з метою дегід- ратаць і поліпшення мікроциркуляшї, уведенні протисудомних препаратів.

При субара^ноїлальних і субдуральних крововиливах показані люмбальнї пункції.

Діти з пологовою травмою в анамнезі повинні перебувати під спостере­женням невропатолога.

Пологова травма спинного мозку

Пологова травма спинного мозку виникає внаслідок форсованого витяган­ня за голівку при фіксованих плечах плода або витягання за плечі при фіксо­ваній голівці, а також при надмірній її ротації. При цьому можуть виникати ушкодження хребта (підвивихи, зсув тіл хребців, переломи тошо), ушкодження міжхребцевих дисків, крововиливи в спинний мозок, його оболонки й епіду- ральну клітковину’, ішемія в басейні хребтових артерій,

Клінічна картина залежить від локалізації й виду ушкодження. При травмі шийного відділу’ хребта спостерігають виражений больовий синдром, криво­шию, при ушкодженні шийних сегментів на рівні Cl iv — м'язову гіпотонію, арефлексію і дихальні розлади, симптом короткої шиї, позу жаби, що може поєднуватись із симптомами ураження стовбура мозку і порушенням функції органів малого таза. У разі травмування спинного мозку на рівні Сіи гл/може розвинутися парез діафрагми, переважмо правобічний.

Залежно від локалізації ушкодження плечового сплетення розрізняють три типи паралічу верхніх кінцівок:

—     верхній параліч (Дюшена—Ерба) при ушкодженні пучків V-VI шийних сегментів;

—     нижній параліч (Дежерин—Клюмпке) при ушкодженні VII-VIII ший­них і І грудного сегмента;

—     тотальний (повний) параліч при комбінованому ушкодженні всіх ком­понентів плечового сплетення

При верхньому паралічі рука дитини приведена до тулуба, розігнула в лік­тьовому суглобі, повернена всередину, ротована в плечовому суглобі, прокова­на в передпліччі.

Рухи кисті й пальців вільні. При нижньому паралічі рука звисає, відсутні рухи кисті й пальців. Рухи в ліктьовому і плечовому суглобах збережені, чутливість не порушена. Прогноз несприятливий.

Пологова травма спинного мозку в попереково-крижовій ділянці прояв­ляється нижнім в’ялим парапарезом на тлі збереження нормальних рухів у верхніх кінцівках.

Діагноз травми спинного мозку встановлюють на підставі даних анамнезу, типової клінічно картини і результатів рентгенографічного дослідження хребта.

Лікування. За підозри на травму шийного вііділу спинного мозку цю ді­лянку' іммобілізують шляхом накладення ватно-марлевого коміра. При паралічі Дюшена накладають гіпсову пов’язку на кінцівку у фізіологічному положенні на 3—6 тиж. (забезпечують спокій для верхніх кінцівок). Через 2 тиж. дозволя­ють легкі пасивні рухи у всіх суглобах, масаж і фізіотерапевтичні процедури.

Травми ключищ та кінцівок

Травми ключиці та кінцівок спостерігають переважно в новонароджених з великою масою тіла і масивними плечима (наприклад при діабетичній фето- патії). Також виникають унаслідок утрудненого витягання ручок (тазове перед- лежання плода).

Перелом ключиці — одна з найпоширеніших пологових травм. При прома­цуванні в перші години і дні життя визначають крепітацію в ділянці ключиці й обмеження активних рухів руки, до 2-го тижня формується кістковий мо­золь. Загальний стан дитини не порушений. Лікування полягає в накладенні пов’язки, що фіксує руку7 і плечовий пояс. Наприкінці 2-го тижня життя дити­ни перелом ключиці зростається.

Перелом плечової кістки локалізується здебільшого в її середній або верх­ній третині. Іноді він комбінується з відшаруванням епіфіза кістки.

У ньому7 разі можливі крововилив у сутлоб і незначний зсув кісткових уламків. Роз­пізнають травму за відсутністю самостійних рухів в утпкодженій руці. Під час пальпації виявляють порушення цілості плечової кістки. Діагноз уточнюють рентгенографічно. Ці переломи зростаються повністю за рахунок проведеної іммобілізації кінцівки на 2—3 тиж. При значному зсуві уламків показане спе­ціальне лікування з участю травматолога.

Найпоширеніша пологова травма нижніх кінцівок — перелом стегнової кіс­тки як наслідок витягування плода за ніжку7. Для цього перелому7 характерний значний зсув кісткових уламків у результаті м’язового перенапруження. Ліку­вання в умовах спеціа.Лзоваього відділення.

Субкапсулярна гематома печінки, крововилив у надниркові залози

Факторами виникнення субкапсулярної гематоми печінки є тазові перед- лежання плода, макросомія, гемолітична хвороба новонароджених та ін. На­ростаюча гематома може супроводжуватися розривом, у результаті чого кров проникає в черевну7 порожнину. У дитини діагностують геморагічний шок і колапс. Ехотомограма дає змогу7 встановити діагноз.

Симптоми при крововиливі в надниркові залози з’являються протягом пер­шого тижня життя, часто атипові. Це анорексія, блювапня. діарея, в’ялість, порушення ритму дихання, гематурія, зниження рівня гемоглобіну. Діагноз встановлюють методом внутрішньовенної пієлографії та УЗД.

size=2 color=black face=Cambria>Діти з пологовою травмою в анамнезі потребують спостереження не тільки педіатра, а й невропатолога та ортопеда.


 

<< | >>
Источник: Акушерство і гінекологія: У 2 кн. — Кн. 1: Акушерегво: підручник / Кол. А38 авторів; за ред. В.L Грищенка, М.О. Щербини. — K.: BCB “Медицина”,2011. - 424 с.. 2011

Еще по теме ПОЛОГОВІ ТРАВМИ ПЛОДА:

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -