ПЕРЕДЧАСНЕ ВІДШАРУВАННЯ НОРМАЛЬНО РОЗТАШОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ
Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (separatio placentae) — це відшарування плаценти, розташованої в типовому місці, до народження плода.
Класифікація
Розрізняють повне відшарування плаценти і часткове, яке, у свою чергу, поділяють на центральне, при якому' відшарування плаценти починається з центру, краї плаценти залишаються прикріпленими, зовнішня кровотеча спочатку' відсутня, і крайове, або периферійне, при якому відшарування плаценти починається з периферії.
При цьому, як правило, виникає зовнішня кровотеча.Етіологія та патогенез
Чинники передчасного відшарування нормально розташованої плаценти умовно можна класифікувати як такі, що сприяють, і такі, що безпосередньо зумовлюють цю патологію.
До першої групи чинників належать патологічні стани, що супроводжуються:
— васкулопатіями з підвищеною проникністю і ламкістю капілярів;
— деструктивними автоімунними процесами в плаценті;
— перерозтягненням стінок матки (багатоводдя, багатоплідна вагітність, великий плід).
виникають на тлі пізніх гестозів, при артеріальній гіпертензії, захворюванні нирок і сполучне і тканини, діабеті. Деструктивні автоімунні зміни в плаценті відбуваються при імунологічному конфлікті між організмами вагітної і плода, запальних процесах в ендометрії і міоме грії, навколоплідних оболонках і плаценті (плацентити, хоріонамніоніти).
Перерозтягнення стінок матки провокує передчасне відшарування плаценти.До другої групи чинників, які безпосередньо зумовлюють відшарування плаценти, належазь різного роду несприятливі фактори (механічні, психічні, непрямі).
Механічний вплив виникає внаслідок стиснення живота (забиття, падіння), проведення грубих маніпуляцій (зовнішній поворот плода, акушерське дослідження), а також надмірно сильної пологової діяльності, особливо ятрогенного характеру (при передозуванні прямих утеротоніків).
Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти можуть спричинити психоемоційні навантаження, відчуття страху, надмірне збудження під час пологів.
До непрямих впливів зараховують ситуації, в яких відшарувані ія плаценти зумовлене короткою пуповиною або надмірною рухливістю плода, пізнім розривом плодових оболонок. Відшарування плаценти можливе в результаті різкого зниження внутрішньоматкового тиску при бурхливому вилитгі навколоплідних вод. Відшарування плаценти можливе при гетерозиготних близнюках після народження першого плода внаслідок різкого зниження внутрішньоматкового тиску.
Патофізіологічні зміни при відшаруванні плаценти. Передчасне відшарування нормально розташованої плацент розцінюють як перехід хронічної форми недостатносте матково-плацентарного кровообігу в гостру.
Плацента утримується на стінні матки за рахунок її зв’язку з децидуальною оболонкою та впливу внутрішньоматкового тиску.
Стан матково-плацентарного кровообігу прямо залежить від будови і функцій термінальних відділів спіральних артерій децидуально-м’язово' оболонки матки в ділянці прикріплення плаценти.
Кровообіг порушуєгься внаслідок констрикції артеріол і капілярів, підвищення в’язкості крові, тромбозу, відкладення фібрину в міжворсинчастому просторі, що призводить до порушення міжворсинчастого кровообігу7, некрозу і склерозування ворсин.
У ре іультаті змін, що відбуваються в термінальних відділах судин і сет ах міжворсинчастих просторів, останні стають крихкими, вт ра- чають еластичність, шо спричинює їх розрив навіть унаслідок незнач ного впливу механічних факторів, зміни тиску7 в маткових судинах або амніотичній порожнині. Розрив спіральних судин і септ децидуальної оболонки зумовлює утворення ретроплацентарної гематоми. При значному відділенні поверхні плаценти кров, яка скупчується в ретроплапеніарній гематомі, може впливати на відокремлення оболонок від стінки матки, що проявляється зовнішньою кровотечею.У ділянці ретроплацентарної гематоми стінка мазки просякає кров’ю, втрачає тонус і скоротливу здазність унаслідок механічного ушкодження м’яза і судин. Виникає гіпо- або атонія матки.
Дифузно просякнуту кров’ю матку називають маткою Кувелера (французький акушер, який уперше описав цю патологію в 1912 році).
Матка Кувелера характеризується фіолетовим забарвленням, її тканина в’яла, крихка, майже повністю не реагує на механічні, термічні і фармакологічні подразники. Порушення моторної функції є наслідком ушкодження нервово-м’язового апарату матки при просяканні її кров’ю і порушень метаболізму.
Унаслідок імбібіції стінки матки кров’ю утворюються громбопластичні субстанції, які потрапляють у кровотік і запускають тромбогеморагшний синдром. шо призводить до порушення згоргальної системи крові. Подразнення нервових рецепторів матки гематомою може спричинити больовий шок. Виключення з ОЦК частини крові зумовлює розвиток геморагічного шоку. Унаслідок виключення з матково-плацентарного кровообігу частини плаценти в плода розвивається гострий дистрес-синдром, тяжкість якого визначається ступенем відшарування плаценти.
Клінічна картина та діагностика
Клінічні прояви передчасного відшарування нормально розташованої плаценти залежать від плоші відшарування і ступеня крововтрати.
Розрізняють відшарування легкого, середньої тяжкості і тяжкого ступеня. До основних симптомів передчасного відшарування нормально розташованої плаценти належать:—"Times New Roman"'> больовий синдром;
— гіпертонус матки;
— дистрес-синдром плода;
— кровотеча зі статевих органів (не завжди).
Відшарування плаценти легкого ступеня, як правило, не призводить до виникнення виражених порушень гемодинаміки і матково-плацентаоноі о кровотоку, характеризується асимптоматичним перебігом і діагностується лише після народження посліду. При огляді материнської поверхні плаценти вияв- ляют ь невелике кратероподібне втиснення заповнене темним згустком крові.
При відшаруванні плаценти середнього ступеня тяжкості (ділянка відшарування — до 1/3 її площі) роділля скаржиться на біль у животі, переважно в місці відшарування. Надалі б:ль може поширитися по всій матці. Біль найви- раженіший при відшаруванні плаценти за центрапьним типом.
Якщо плацента прикріплена по передній стінці матки, то при її відшаруванні середнього ступеня тяжкості може змінюватися конфпурація матки (випинання в місці відшарування) Відзначають виражений гіпертонус матки, аж до те- танії. який не вдається купірувати спазмолітичними і токолітичними засобами.
Зовнішня кровотеча виникає при відшаруванні плаценти за периферцїним типом. Відшарування плаценти за центральним типом може не проявлятися зовнішньою кровотечею, але при ньому з’являються ознаки геморагічного шоку (зниження артеріального тиску, збільшення ЧСС, поява холодного липкого поту тощо).
У всіх випадках відшарування плаценти середнього ступеня тяжкості розвивається дистрес-синдром плода
При відшаруванні плаценти тяжкого ступеня (відшарування більше ніж 1 /3 її площі) наявні всі жтінічні ознаки, характерні для відшарування середнього ступеня тяжкості, проте виражені більшою мірою.
Відшарування плаценти більше ніж на 1/2 її площі призводить до внутрішньоутробної загибелі плода.При відшаруванні середнього сі упеня тяжкості тяжкому, як правило, виникає гостра форма тромбо геморагічного синдрому, розвивається гіпокоагуляшя.
Серед клінічних ознак, що свідчать про розвитоктромбогеморагічного синдрому. виділяють:
— відсутність кров’яних згустків;
— тривіїлу кровотечу на тлі скороченої матки І відсутності травм пологових шляхів;
— крововиливи в місцях ін’єкцій, з клітковини і з кукси шийки матки (якщо було проведено ампутацію матки).
Діагностика передчасного відшарування нормально розташованої плаценти ґрунтується на даних анамнезу (скарги пацієнтки на біль у ділянці матки) і результатах зовнішнього акушерського дослідження (гіпертонус матки, її деформація у вигляді локального випинання, болючість при пальпації). Аускультатив- но виявляють ознаки гострого дистрес-синдрому плода або його загибелі.
При внутрішньому акушерському дослідженні звертають увагу на напруження плодового міхура, появу кровотечі з пологових шляхів, на забарвлення навколоплідних вод кров'ю
Цінне діагностичне значення має УЗД, при якому між стінкою матки і плацентою візуалізується ехо-негативне вогнище певних розмірів (ретропла- пентарна гематома).
Лікування
Тактика ведення вагітної або роділлі з передчасним відшаруванням нор мально розташованії цлаценги залежить від ступеня відшарування, величини крововтрати, стану плода, наявності або відсутності умов для термінового розродження через природні пологові шляхи.
У разі незначного і непрогресуючого відшарування плаценти, яке не супроводжується ознаками дистрес-синдрому плода, при недоношеній вагітності (до 34 тиж.) можливе динамічне спостереження і проведення терапії, спрямованої на купірування гіпертонусу матки.
Така тактика ведення можлива тільки в лікувальних закладах, оснащених обладнанням для здійснення постійного контролю за станом вагітної і плода (КТГ і УЗД у динаміці).При вы шаруванні плаценти, що супроводжується симптомами геморагічного шоку, ДВЗ-синдрому, гострого дистрес-синдрому плода, незалежно від терміну вагітності виконують термінове розродження.
За наявності умов для швидкого розродження через природні пологові шляхи при головному передлежанні здійснюють накладення порожнинних або вихідних акушерських щипців, при тазовому — витягають плід за тазову частину. За відсутності умов для розродження через природні пологові шляхи виконують кесарів розтин (абсолютне показання до операції).
Варто.зазначити, що під час виконання кесаревого розтину з приводу передчасного відшарування нормально розташованої плаценти потрібно здійснити ретельну ревізію стінок матки для визначення її здатності скорочуватися, а також виключення або підтвердження діагнозу матки Кувелера, при якій виконують екстирпацію матки з матковими трубами. За наявності коагулопатії її доповнюють перев’язуванням внутрішніх клубових артерій.
В індивідуальних випадках при збереженні здатності матки скорочуватися, відсутності ознак ДВЗ-синдрому консиліумом лікарів вирішується питання про збереження матки.
У таких випадках для посилення коптрактильних властивостей матки проводять її деваскуляризашю. Деваскуляризація матки полягає в перев’язуванні висхідних гьток маткових артерій вище від внутрішнього маткового вічка на 1—2 см, власних зв’язок яєчників у ділянці їх основи, круглих маткових зв’язок — у безсудинній зоні на відстані 3—4 см від матки за Цицишвілі. У післяопераційний період здійснюють ретельне спостереження за гемодинамікою і гемостазом породіллі.