ХАРЧУВАННЯ вагітних
Харчування вагітних має бути збалансованим (білки, незамінні амінокислоти, жири, ненасичені жирні кислоти, вітаміни та мінеральні речовини), диференційованим (залежно від маси тіла, зросту, характеру трудової діяльності, енерговитрат, терміну вагітності тощо).
У І триместрі рекомендують 4-разове харчування.
Гостру їжу і приправи варто виключити. У другій половині вагітності доцільно перейти на 5—6-разо- ве харчування. Часте і дробне харчування не перевантажує кишечник вагітної і сприяє кращому засвоєнню їжі. Загальну калорійність добового раціону варто збільшити до 2300—3000 ккал. З 50 % білків тваринного походження в денному раціоні 25 % має припадати на м’ясо або рибу, 20 % — на молоко і кисломолочні продукти, 5 % — на яйпя.Наприкінці вагітності потрібно обмежити споживання м’ясних блюд до 2—3 разів на тиждень і виключити з раціону смажене м’ясо, рибні та м’ясні бульйони.
До раціону вагітної має входити 40 % рослинних жирів (соняшникова та оливкова олія), добова норма яких не повинна перевищувати 85 г.
Добова потреба у вуглеводах протягом усього періоду вагітності має в З— 3,5 разу перевищувати потребу в білках (300—400 г). Надзвичайно корисні вуглеводи, до складу яких входить рослинна клітковина: хліб з борошна грубого помолу, овочі, коренеплоди, фрукти. Кількість цукру (у вигляді рафінованого цукру, цукерок, кондитерських виробів, варення) не повинна перевищувати 40—50 г.
Під час вагітності вдвічі зростає потреба у вітамінах. У зимово-весняний період рекомендують проводити вітамінізацію продуктами, багатими на вітаміни, або вітамінними препаратами під контролем лікаря. Дуже важливо, щоб вагітна отримувала достатню кількість мінералів (кальцій, фосфор, калій, магній, натрій) і мікроелементів (залізо, кобальт, мідь, йод тощо), які містяться в продуктах харчування або входять до складу медичних препаратів.
Добова потреба в рідині становить 0,035 л на 1 кг маси тіла (при масі тіла 60 кг — 2,2 л).
Більша частина рідини міститься в продуктах харчування, на “вільну” рідину7 (чай, молоко, компот, суп, соки) припадає 1—1,2 л.В останні тижні вагітності, особливо при схильності до набряків, кількість “вільної” рідини доцільно обмежити до 0,6-0,8 л на добу.
ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ на ПЛІД
А гресивні фактори зовнішнього середовища негативно впливають на розвиток плода (табл. 1). Протягом ватігності кожна жінка вживає лікарські засоби. Вагітні в побуті і на роботі нерізко контактують із різними шкідливими речовинами. Найнебезпечнішими є тератогенн* фактори.
Тератогенным вважають хімічний, фізичний або біологічний bgcolor=white style='border-top:solid windowtext 1.0pt; border-left:solid windowtext 1.0pt;border-bottom:none;border-right:none; background:white;padding:0cm.5pt 0cm.5pt;height:48.25pt'>
Інфекп і
Цитомегаловірусна інфекція. Герпес (вірус простого герпесу I-II типу). Інфекційна еритема. Краснуха. Сифіліс. Токсоплазмоз. Інфекції, спричинені вірусом Varicella zoster
Іонізувальне випромінювання
Радіоактивн опади. Лікування радіоактивним йодом.
Променева терапіяМетаболічні порушення і шкідливі звички
Алкоголізм, наркоманія, тютюнопаління, ендемічний зоб
Дефіцит фолієвої кислоти
Тривала гіперт ермія, фенілкетонурія, андрогенсекрету- вальні пухлини, декомпенсований цукровий діабет
Лікарські засоби
Метотрексат, андрогени. каптоприл, варфарин, циклофос- фамід, діетилстильбестрол, еналаприл, йодиди, літію карбонат, пеніциламін, тетрацикліни, талідоміл тощо
Інші фактори
Ртуть тошо
Унаслідок дії зазначених тератої енних факторів у плода можуть виникати генно-хромосомні аномалії (синдром Дауна, Паттау та ш.), дефекти нервової трубки (spina bifida), різноманітні аномалії розвитку кіни вок, незарощення твердого піднебіння тошо.
Тому вагітним з групи ризику потрібно пройти генетичне і ультразвукове обстеження у терміні до 12 тиж., а також здати кров на визначення наявності у сироватці крові ХГ, плазмового білка, асоційованого з вагітністю (PAPP-A), естріолу, а-фетопротсну. які можуть свідчити про наявність аномалій у плода.