фізіологія післяпологового ПЕРІОДУ

Післяпологовий період починається з моменту народження посліду. Піс­ляпологовий період поділяють на ранній і пізній. Ранній післяпологовий пе­ріод починається з моменту вигнання послід} і.

Інволюція статевих органів

Матка. Безпосередньо після закінчення третього періоду пологв відбуваєть­ся значне скорочення матки, яка набуває кулястої форми і дещо сплющуються в передньозадньому напрямку. Її дно розташоване на 15—16 см вище віт лобка. Товщина стінок матки, найбільша в ділянпі дна (4—5 см), поступово змен­шуються в напрямку до шийки матки, товщина м’язів якої 0,5 см. У порожнині матки міститься невелика кількість згустків крові. Завдяки відновленню тонусу м’язів газового дна матка піднімається і її дно розмішується на рівні пупка.

Маса матки відразу після пологів становить близько 1000 г, наприкінці першого тижня — 500 г, за 2 тиж. — 350 г, наприкіниі гретього тижня — 250 г.

Упродовж перших 10 днів після пологів дно матки опускається щодня приблизно на 1,5 см і на 10-й день встановлюється на рівні лобка.

Інволюція шийки матки починається з внутрішнього вічка і має деякі особливості. Відразу після пологів шийка матки вільно пропускає руку акуше­ра. Через 10 — 12 год після пологів шийка матки пропускає два-три пальці. На 3-й день канал шийки матки пропускає один палець, а на 8—10-й день внут­рішнє маткове вічко закривається. Зовнішнє мат кове вічко закривається тільки до кінця 2—3-го тижня.

Нормальні виділення з післяпологової матки спочатку мають вигляд кров’яних лохій (lochia rubra) червоного кольору. Це кров, рештки оболонок і децидуальної тканини. Протягом наступних 3—4 днів кількість лохій швидко зменшується і вони набувають червонувато-коричневого забарвлення. Після того як виділення набувають серозного або слизистого характеру і блідніша- ють, їх називають серозними лохіями (lochia serosa). Протягом 2—3-го тижня післяпологового періоду виділення стають густішими, набувають слизистого характеру і жовтувато-білого забарвлення (слизисті лохії, або lochia alba). До кінпя 5—6-го тижня післяпологового періоду лохії зникають.

Відновлення слизової оболонки матки за рахунок епітелію базального шару ендометрія закінчується на 10-й день, а повне утворення нового функ­ціонального шару — до кінця післяпологового періоду.

У яєчниках жовте тіло продовжує зворотний розвиток. У період лактації на тлі дії пролактину овуляція не настає. Після припинення лактації, здебільшого через 1,5—2 міс., починається менструація.

Грудні залози. У перші 2—3 дні після пологів грудні залози м’які, з них виділяється густа, клейка рідина жовтуватого кольору — молозиво, до складу якого входять білки, жири, вуглеводи, солі, ферменти, лейкоцити із жировими включеннями (тільця молозива).

Молоко утворюється в грудних залозах та виділяється з них (лактація) пос­тупово і на 3—4-й день досягає максимальної кількості. Лактація переважно встановлюється на 6—7-й день після пологів. До 4—5-місячного віку дитини лактація досягає 0,8-1,2-1,5 л молока протягом доби.

Білки материнського молока — казеїн, альбумін, глобулін — містять аміно­кислоти, які сприяють процесам травлення і обміну речовин новонародженого.

Материнське молоко відіграє важливу роль у передачі імунітету від матері до дитини. Імуноглобулін продукується безпосередньо в грудних залозах ма­тері. Потрапляючи з грудним молоком у кишки дитини, блокує, розмноження в них хвороботворних кишкових і дизентерійних паличок, стафілококів, саль­монел, пневмококів, окремих вірусів, споияє виділенню їх з організму.

Материнське молоко багате на залізовмісний бііток лактоферин, ферменти лізоцим і лактопероксидазу, які блокують життедіяльшеть бактерій, і про­тивірусний фермент — інтерферон. Жіноче молоко містить таку форму зв’язаного з білком заліза, яка значно легше засвоюється дитячим організмом, ніж та, що входить до складу коров’ячого молока. Жири жіночого молока, зокрема поліненасичені жирні кислоти (лінолева й арахідонова), поліпшують засвоєння білків і жирів їжі, запобігають ураженню шкіри (ексудативний діа­тез, екзема), включають важливі для оріанізму жиророзчинні вітаміни А, Е, D. У молоці матері також містяться аскорбінова кислота, вітаміни групи В, міне­ральні речовини, лактоза (молочний цукор).

Природне вигодовування материнським молоком мас неоціненне значен­ня для нормального розвитку новонародженого і формування опірності його організму різним захворюванням.

У перші 12—14 днів післяпологового періоду склад молока змінюється (пер­винне молоко).

Загальний стан та внутрішні органи. Загальний стан породіллі переважно задовільний. Можливий переймоподібний біль, спричинений скороченням матки, іноді інтенсивний — під час годування груддю. Пульс сповільнений (фізіологічна брадикардія), нестійкий. Дихання — 14—16 за І хв. Артеріальний тиск не підвищений, навпаки, має тенденцію до зниження в перші дні. Обмів речовин у перші тижні післяпологового періоду підвищується, надалі — нор­малізується. Функція нирок не зазнає значних змін. Іноді породілля не відчу­ває позивів до сечовипускання шо може бути зумовлене атонією сечового міхура. Можлива болісність при сечовипусканні, пов’язана з потраплянням сечі на травмовані ділянки промежини і зовнішні статеві органи. Після пологів перистальтика кишок знижена внаслідок парасимпатикотонії, що призводить до затримки випорожнення (закрепів).

Основні принципи ведення післяпологового періоду

Основні завдання післяпологового догляду за породіллею: забезпечити їй належні умови перебування, допомогти встановити раннє і успішне грудне вигодовування, проконсультувати жінку шодо подальшого догляду за новона­родженим і планування сім ї після виписування.

Породі злю щодня спостерігають лікар і акушерка. У породіллі з’ясовують скарги, оцінюють загальний стан, вимірюють пульс, артеріальний тиск, темпе­ратуру тьта (двічі на день), спостерігають за станом зовнішніх статевих органів, матки, грудних залоз, характеоом виділень і фізіологічних відправлень.

В умовах сучасного акушерського стационару рекомендоване сумісне пере­бування матері і новонародженого в одній палаті, що сприяє звиканню матері до дитини і є методом профілактики внутрішньолікарняного інфікування но­вонародженого.

вання на вимогу є кращим методом профілактики лактостазу, післяпологового маститу і тріщин сосків.

Післяпологовий догляд

Основні прині іипи післяпологового ДОГЛЯДУ':

J. Забезпечення доброго самопочуття породіллі та новонародженого. Для цьо­го оцінюють стан породіллі, вимірюють та реєструють температуру тіла, артеріаль­ний тиск, визначають характер і частоту' пульсу. Звертають увагу на стан грудних залоз: визначають їх форму, можливе нагрубання. стан сосків, наявність тріщин

Забезпечують постійний конгроль за післяпологовими виділеннями (лохія- ми) та інволюцією матки протягом перших двох годин проводять кожні 15 хв, протягом третьої години — КОЖНІ ЗО хв, протягом наступних трьох годин — кож­ні 60 хв, протягом подальшого перебування в післяпологовому відділенні — один раз на добу. Заохочуютв породіллю до виконання післяпологової гімнастики.

2.      Підтримка раннього грудного вигодовування. Контакт “шкіра до шкіри” та раннє прикладання новонародженого до грудей, цілодобове спільне перебу­вання матері та новонаоодженого, заохочення породіллі вибрати найкомфортні- ше положення під час грудного вигодування як для неї самої, так і для новона­родженого сприяють тривалому та успішному вигодуванню. Ue забезпечує емо­ційний контакт між породіллею та новонародженим, дає їй змогу висловлювати свої материнські почуття, а також захищає новонародженого від інфекцій.

3.      Підтримання в породіллі відчуття впевненості у власних силах.

4.      Проведення консультування з питань планування сім’ї та догляду⁷ за ди­тиною після виписування. Породіллю зі сіаціонару виписують після об’єктивної оцінки її стану (відсутність скарг, стабільні показники гемодинаміки, відсутність кровотечі, відсутність ознак інфікування), після оволодіння навичками догляду та спостереження за дитиною, після консультування з питань вигодовування новонародженого, післяпологової контрацепції та основних загрозливих симп­томів післяпологового періоду.

До загрозливих симптомів у післяпологовий період з боку' породіллі нале­жать:

—     піхвові кровотечі (використання 2—3 прокладок протягом ЗО хв);

—     підвищення температури тіла;

—size=1 face="Times New Roman">     утруднення дихання;

—     біть у животі;

—     бить у грудних залозах і сосках;

—     біль у промежині;

—     нетримання сечі, біль/утруднення при сечовиділенні;

—     гнійні/з неприємним запахом виділення з піхви.

Загрозливі стани у новонародженого, при яких потрібна допомога:

—     погано смокче;

—     млявість або збудливість;

—     виникнення судом;

—     порушення дихання;

—     гіпертермія, або гіпотеомія;

—     набряк, гіперемія або нагноювання пупкової ранки;

—     блювання або діарея.

Нині не доведено необхідність рутинного УЗД органів малого таза жінок в післяполої OBONfy періоді.

Якщо відхилень від фізіологічного перебігу післяпологового періоду немає, породіллю з новонародженим виписують на 3-ю добу.