<<
>>

АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ МАТКИ

Частота природжених вад розвитку матки досягає 15 %. Вони є причи­ною безплідності, альгодисменореї, мимовільних абортів, передчасних пологів, неправильних положень плода, дискоординанії пологової діяльності, післяпо­логових кровотеч, позаматкової вагітності тощо.

Вади розвитку матки виникають унаслідок порушення процесу злиття, неправильного формування або неповної каналізації парамезонефральних про­ток.

У разі їх незлиття по всій довжині утворюються дві матки, дві шийки і дві піхви — uterus didelfus (мал. 37). При цьому обидва статевих апарати розділені поперечною складкою очеревини, з кожного боку наявні один яєчник і одна маткова труба. Обидві матки добре функціонують і вагітність у них може на­ставати по черзі.

В інших випадках спостерігається наявність двох маток і двох піхв, з’єдна­них одна з одною на певних ділянках — uterus duplex et vagina duplex (мал. 38).

Одна з маток нерідко поступається перед іншою розмірами та функціями, при­чому на боці недорозвинення можлива атрезія дівочої перетинки або внутріш­нього маткового вічка.

Дворога матка є наслідком незлиття тих частин парамезонефральних про­ток, за рахунок яких звичайно утворюється єдина матка, причому піхва розви­вається спітьна. Найвираженішим варіантом дворогої матки є uterus bicornis bicollis (мал. 39), що проявляється роздвоєнням шийки і тіла матки.

Роздвоєне тіло матки при спільній шийці називається uterus bicornis Unicollis (мал. 40) і формується внаслідок злиття парамезонефральних проток у ділянці шийки матки.

Менше вираженими варіантами дво­

рогої матки є сідлоподібна та дугоподіб­на матка (uterus arcuatus), матка з повною чи неповною перегородкою (uterus septus, subseptus).

Якщо парамезонефральні протоки не злилися і не мають просвіту, обидві мат­ки набувають вигляду двох рудиментар­них рогів солідної будови — uterus bicornis rudimentarius solidus (мал.

41), або синд­ром Рокитанського — Кюстера.

Мал. 41. Utems bicornis rudimentarius solidus

Uterus unicornis — рідкісна патоло­гія, що виникає на тлі неповного роз­витку однієї з парамезонефральних про- ток (мал. 42). 1 Іатолопя, як правило, проявляється наявністю лише однієї нирки й одного яєчника.

Унаслідок значного недорозвинення однієї з парамезонефральних проток формується uterus unicornis з рудиментарним рогом (мал. 43). Залежно від стану' рудиментарного рогу розрізняють однорогу матку з нефункціонуючим руди­ментом другого рогу та однорогу матку7 з функціонуючим рудиментарним ро­гом. Якщо рудиментарний ріг має порожнину, то дуже важливо з’ясувати, чи

Мал. 42. Uterus unicornis

color=black face=Cambria>Мал. 43. Uterus Utiicomis із рудиментарним рогом

зв'язала вона з порожниною матки. Наявність функціонуючого рудиментар­ного рогу супроводжується такими ускладненнями, як поліменорся, альгодис- менорея, ектопічна вагітність.

Виділяють атрезію шийки матки, при якій тіло матки з’єднане з піхвою лише тонким тканинним тяжем, цілком позбавленим просвіту7. Природжена атрезія порожнини матки — надзвичайно рідкісна патологія, переважно набу­того характеру, розвивається після грубого вишкрібання чи припікання ендо- метрія.

Клінічна картина. Аномалії розвитку матки проявляються порушеннями менструальної функції у вигляді аменореї чи поліменореї. Первинна аменорея — найчастіша ознака вад розвитку статевих органів.

У багатьох випадках виникає псевдоаменорея, пов’язана з неможливістю відтоку менструальної крові внас­лідок атрезії чи аплазії в будь-якій ділянці статевих органів, розташованій нижче від внутрішнього маткового вічка. Значно рідше виявляють вторинну амено­рею. Інший симптом — біль у животі, що з’являється в пубертатний період і щомісяця посилюється, іноді супроводжується непритомним станом. Під час пальпації живота визначається пухлиноподібне утворення значних розмірів, розташоване в його нижній частині (гематометра). Перитонеальні явища мо­жуть виникати на тлі інфікування гематометри або в разі потрапляння в черевну порожнину менструальної крові, що характерне для тривало існуючої атрезії.

Діагностика аномалій розвитку матки нерідко значно утруднена. Вона грун­тується на даних анамнезу, клінічних проявах, результатах детального гінеко­логічного обстеження пацієнтки і додаткових методів дослідження, що дають змогу встановити форму вад розвитку не лише статевих, а й сечових органів. Огляд піхви у дзеркалах, зондування піхви і матки дають можливість виявити подвоєння шийки матки, перегородку в матці і деякі інші аномалії розвитку. Застосовуючи бімануальне і ректальне дослідження, діагностують подвоєння матки, встановлюють наявність рудиментарного рогу, гематометри у вигляді великої еластичної безболісної пухлини. Іноді в малому тазі може визначатися дистопійована нирка. Гіетеросальпінгографія показана за підозри на дворогу матку-, наявність перегородок у ній, а також рудиментарного рогу за умови, якщо його просвіт зв’язаний з порожниною матки.

Ультразвукове дослідження, ядерна магнітно-резонансна і комп’ютерна 'гомографія мають важливе діагностичне значення при всіх видах аномалії! розвитку внутрішніх статевих органів. Окрім цього, застосовують також ен­доскопічні методи дослідження: гістероскопію та лапароскопію. З огляду на частоту поєднання вад розвитку статевих і сечових органів виконують екскре­торну урографію в кожному випадку аномалій розвитку статевих органів.

Лікування Різні форми подвоєння матки і піхви, якщо вони не супровод­жуються порушенням відтоку менструальної крові, терапії не потребують.

У разі затримки відтоку менструальної крові показане хірургічне лікування з максимальним висіканням перегородки зімкнутої піхви і видаленням функціо­нуючого рогу матки. Хірургічне лікування при дворогій матці і за наявності в її порожнині перегородки проводять за показаннями (мимовільні аборти). Перегородку матки можна розділити під час гістероскопії шляхом розсікання її ножицями, лазером, резектоскопом чи електроголкою під лапароскопічним контролем для уникнення перфорації матки. Гістероскопічний підхід попу­лярніший, ніж абдомінальна метропластика, оскільки є менш травматичним втручанням, що сприятиме веденню пологів без застосування кесарева розти­ну. При дворогій матці використовують абдомінальний доступ, а метроплас- тику виконують у три етапи: 1) розкриття порожнини матки і висікання пере­городки; 2) ужиття заходів, що запобігають розвитку внутрішньоматкових спа­йок, дренування порожнини матки; 3) ушивання розрізу на матці. Методики, що існують, різняться тільки засобом розкриття матки.

Операція Штрасмана полягає в розкритті матки поперечним розрізом у ділянці її дна від місця прикріплення однієї маткової труби до іншої з подаль­шим з’єднанням рогів у сагітальному напрямку.

Операція Джонса зручна дія видалення перегородки клиноподібно через V-подібний розріз у ділянці дна матки.

Операція Томпкінса: сагітальним розрізом, що займає 2/3 передньої і зад­ньої стінок матки, розкривають порожнину матки, видаляють перегородку і з’єднують обидві половини двома рядами швів. Безпосередньо перед ушиван­ням у порожнину матки вводять петлю Jlinca чи силіконову трубку для запо­бігання формуванню спайок.

<< | >>
Источник: Акушерство і гінекологія: У 2 кн. — Кн. 2: Гінекологія: підручник / Кол. авторів; за ред. В.І. Грищенка, М.О. Щербини. — K.: BCB “Ме­дицина”,2011. — 376 с. + 8 ст. кольор. вкл.. 2011

Еще по теме АНОМАЛІЇ РОЗВИТКУ МАТКИ:

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -