ПРОФІЛАКТИКА ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В АКУШЕРСЬКИХ СТАЦІОНАРАХ

Утримання пологового блоку

1.    Пологовий блок включає передпологові палати, родові зали з кімнатами для проведення первинного туалету новонароджених, оглядову, операційну, палату інтенсивної терапії, а також допоміжні приміщення: для обробки та дезинфекції церат і суден, тимчасового зберігання брудної білизни, санітарні вузли.

2.    Число передпологових палат і пологових залів повинно бути подвоєним, що дозволяє дотримуватися принципу циклічності в роботі акушерського стаціонару.

3.    Структура сучасних родильних будинків передбачає індивідуальні пологові палати, які функціонують як передполо-гова, пологова і мала операційна одночасно, що значно зменшує небезпеку внутрішньолікарняного інфікування.

4.    Оглядова кімната з гінекологічним кріслом використовується для проведення вагінальних досліджень у процесі пологів.

5.    Палата інтенсивної терапії обладнана спеціальною апаратурою, інструментами і медикаментами, має функціональні ліжка і засоби для централізованої подачі кисню; вона призна­чена для вагітних і роділь з найбільш тяжкими формами ускладнень вагітності або екстрагенітальними захворюваннями.

6.    Операційний блок включає малу операційну (для всіх акушерських операцій, крім кесарського розтину), велику опера

ційну з передопераційною (для черевних операцій), приміщення для зберігання крові, пересувної апаратури.

7.    У передпологових палатах, оглядовій кімнаті, пологових залах знаходяться стаціонарні чи пересувні бактерицидні лампи, якими опромінюють приміщення при відсутності роділь.

8.     Передпологові палати не менше 3-х разів на добу провітрюють і прибирають з використанням дезинфектантів.

9.     Роділля весь перший період пологів знаходиться в передпологовій палаті, де їй виділяють індивідуальне пронумероване судно, що зберігається на підставці, вмонтованій у ліжко, чи лавці, пофарбованій масляною фарбою.

10.     Після переведення роділлі в пологову залу підкладні церати і судна миють водою і знезаражують у санітарних кімнатах.

11.     Використану постільну білизну збирають у спеціальний металевий посуд, вистелений зсередини цератовим мішком і закривають кришкою.

12.    Проводять обробку ліжка, протираючи металеві частини, цератові чохли на матрацах і подушках розчином дезинфікуючих середників.

13.    Стетоскоп, тазомір, термометри знезаражують 0,5% розчином хлораміну або 3% розчином перекису водню, розведеними в 0,5% розчині миючого засобу.

Підготовка роділлі до пологів та прийом новонароджених

1.     Переводячи роділлю в пологову залу, їй одягають стерильну сорочку, косинку, бахіли.

2.     Приймаючи пологи, використовують акушерський комплект одноразового використання, стерильні медичні інструменти і перев'язочний матеріал.

3.     Перед прийняттям пологів акушерка миє і обробляє руки, як для хірургічної операції.

4.      Новонародженого приймають у лоток, вистелений стерильною пелюшкою, для обробки дитини використовують стерильні індивідуальні комплекти.

4.1.      Для первинної обробки шкіри новонародженого використовують стерильне вазелінове масло або олію у флаконах по 30 мл для одноразового застосування.

5.      Після пологів лотки для прийому новонароджених миють гарячим мильним розчином, обробляють одним із дезин-фектантів — експозиція 30 хв, споліскують, складають внутрішнім боком докупи і стерилізують.

5.1.      Пеленальний столик і ваги після використання обробляють 1% розчином перекису водню.

5.2.      Використану в процесі пологів білизну збирають у металевий посуд. Перев'язочний матеріал кидають у миску, вистелену стерильною пелюшкою; її міняють після кожних пологів.

5.3.      Після пологів металеві частини рахманівських ліжок, подушки і матраци, обшиті цератою, протирають дезинфікуючим розчином.

5.4.      Прибирання пологової зали з використанням дезинфікуючого розчину проводять тричі на день.

Утримання післяпологових палат у фізіологічному відділенні

1.      При заповненні післяпологових палат дотримуються принципу циклічності, що має вагоме значення як для раціонального використання ліжкового фонду, так і системи протиепідемічних заходів.

2.     Для кожної породіллі виділяють індивідуальне пронумероване судно, що зберігається на вмонтованій у ліжко підставці чи пофарбованій масляною фарбою лавці.

3.     Сорочку і рушник породіллі міняють щодня, постільну білизну кожні 3 дні, підкладні пелюшки 4 рази на добу протягом перших 3-х днів, потім двічі на добу. Церату на ліжку протирають дезинфікуючим розчином при зміні підкладних пелюшок (одноразові стерильні підкладні).

4.   Перед кожним годуванням породілля отримує косинку і пелюшку для підкладання під новонародженого, а також маску в період загострення респіраторних інфекцій.

5.   Перед годуванням породілля ретельно миє руки та молочні залози водою з милом і витирає насухо стерильною пелюшкою. Між годуваннями їй проводиться обробка сосків розчином антисептика.

6.   Кожна породілля отримує стерильну баночку для зціджування молока (місткістю 200 мл), прикриту стерильною серветкою.

7.   Туалет породіллі в перший день проводиться в палаті, а в наступні дні — в кімнаті особистої гігієни з висхідним (біде) і звичайним душем.

8.   Вологе прибирання післяпологових палат, коридорів і всіх допоміжних приміщень проводять тричі на день, з них одне прибирання — із застосуванням дезинфікуючого розчину.

9.   Після вологого прибирання, а також у проміжках часу між годуваннями післяпологові палати опромінюють кварцовими або УФ лампами. Породіллям проводять кварцування для кращого загоєння ран промежини і профілактики чи лікування тріщин сосків.

10.   Після виписки породіль зі стаціонару здійснюють камерну обробку матраців, подушок і ковдр.

11.   При появі перших ознак інфекційного захворювання породіллі чи новонародженого, їх, згідно інструкції Міністерства охорони здоров'я, переводять в обсерваційне відділення або спеціалізований заклад. Проводять знезараження всіх речей, з якими контактувала хвора породілля і вологе прибирання палати з використанням дезинфікуючого розчину. Постільну і натільну білизну хворої породіллі складають у цератовий мішок і відправляють у пральню.

12.   При появі в пологовому відділенні гнійно-септичних захворювань серед породіль чи новонароджених припиняється прийом роділь у відділення.

Утримання післяпологових палат в обсерваційному відділенні

1.   Для попередження інфікування пологових будинків і поширення інфекції у великих містах в одному з таких будинків організовують акушерський стаціонар для вагітних, роділь і породіль з гнійно-запальними та інфекційними захворюваннями.

2.   Обсерваційне відділення за структурою, обладнанням, забезпеченням не відрізняється від фізіологічного відділення.

3.   Циклічність заповнення палат в обсерваційному відділенні додатково передбачає групування в окремих палатах породіль з однаковими нозологічними формами захворювань.

4.   Під час годування дитини породілля обов'язково використовує маску, яку міняють перед кожним годуванням.

5.   Санітарно-гігієнічний режим дотримується з тією ж ретельністю, що і в фізіологічному відділенні.

6.   На особливому лікувально-охоронному режимі перебувають породіллі, у яких загинув плід чи новонароджений.

Утримання відділення для новонароджених

1.   Відділення новонароджених включає палати для здорових доношених дітей, для недоношених, для травмованих у пологах дітей, процедурну, молочні кімнати, палати інтенсивної терапії, допоміжні приміщення.

2.    Палати для новонароджених заповнюються циклічно відповідно до палат матерів.

3.   При суворому дотриманні принципу циклічності кожна палата для дітей підлягає генеральному прибиранню один раз на 6-10 днів.

4.   Щоденне вологе прибирання здійснюють під час кожного годування дітей з використанням дезинфікуючих засобів. Потім палати провітрюють і опромінюють бактерицидними лампами.

5.   Дитячі палати повинні розділятися скляними перегородками до стелі, що полегшує черговій сестрі спостереження за дітьми.

6.   Пеленання дітей проводиться перед кожним годуванням. Медична сестра миє руки з милом, одягає спеціальний халат, цератовий фартух, стерильну маску, обробляє руки антисептиком перед пеленанням кожного новонародженого.

7.   Новонароджених підмивають над раковиною проточною водою, висушують стерильною пелюшкою; шкіру обробляють стерильним вазеліновим маслом або олією.

8.   Перед зважуванням дітей на вагу стелять стерильну пелюшку. Після використання вагу протирають дезинфікуючим розчином.

9.   Після обробки кожної дитини фартух, в якому працювала медсестра, протирають розчином дезинфектанту, а після туалету всіх дітей фартух миють і замочують у 3% розчині перекису водню з 0,5% розчином миючого засобу або в 1% розчині хлораміну на 30 хв.

10.   Пеленальні столи після пеленання всіх дітей обробляють розчином дезинфікуючого засобу.

11.   Під час перебування дітей у пологовому будинку повинна використовуватися лише стерильна білизна.

12.   Брудні пелюшки збирають у бак з педальним пристроєм, вистелений зсередини цератовим мішком, який після наповнення передають у пральню.

13.   Предмети догляду за новонародженими (чайні ложки, піпетки, соски, балончики для клізм) миють проточною водою і кип'ятять 15 хвилин.

14.   Після виписки дітей, їх постіль проходить камерну обробку з фіксацією результатів у журналі.

Утримання відділення патології вагітних

1.   До структури відділення входять палати, маніпуляційна, оглядова, кабінет функціональної діагностики, приміщення для денного перебування хворих і допоміжні приміщення: кімната особистої гігієни, санітарні вузли та інші.

2.   Відділення призначається для допологової госпіталізації вагітних з різними екстрагенітальними захворюваннями і ускладненнями вагітності.

3.   Вагітних жінок з гострими респіраторними захворюваннями у дане відділення не кладуть.

4.   Вологе прибирання палат, коридорів та всіх допоміжних приміщень проводять 2 рази на день із застосуванням дезинфікуючих розчинів, регулярно провітрюють палати.

5.   Палати відділення повинні бути невеликі — на 2-4 ліжка.

Санітарно-протиепідемічні заходи у родопомічних закладах

Проблема боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ) в Україні за умов імунодепресивного впливу на організм комплексу екологічних факторів довкілля набирає особливо важливого значення, визначаючи значною мірою успіх боротьби з дитячою захворюваністю та смертністю.

Складність вирішення цієї проблеми зумовлена відсутністю достовірних даних про розповсюдження внутрішньолікар-няних інфекцій, мінливістю збудника, труднощами мікробіо­логічної діагностики та ідентифікації етіологічного фактора. В умовах лікарні формуються госпітальні штами збудників, що стійкі до антибактерійних препаратів і дезинфектантів.

Внутрішньолікарняну інфекцію (ВЛІ) Комітет експертів ВООЗ визначає як захворювання мікробного походження, що виникли внаслідок інфікування в стаціонарі при обстеженні, лікуванні або перебуванні в лікарні та розвинулись як у стаціонарі, так і після виписки з лікарняного закладу протягом б міс.

Особливе значення має проблема ВЛІ для родопомічних установ внаслідок перебування в них найбільш вразливого до інфекції контингенту — новонароджених та вагітних жінок.

Серед причин ВЛІ у породіль та новонароджених переважне значення мають: патологічні пологи, перинатальна гіпоксія, передчасні пологи, інтенсивна терапія з інструментальним втручанням, відсутність материнського молока та догляду, застосування антибіотиків з профілактичною метою, носійство медичним персоналом патогенної та умовно-патогенної мік­рофлори, порушення протиепідемічного режиму в акушерських стаціонарах, тривале знаходження новонароджених та породіль у родопомічних установах (понад 5 днів).

До основних збудників ВЛІ належать: стафілококи, саль -монелли, шигели, кишкові палички, клебсіели, ентеробакте-ри, протеї, синьогнійні палички, стрептококи, ентерококи, гриби роду Кандіда, віруси.

Госпітальні штами формуються в стаціонарі протягом ба-гатомісячної послідовної селекції мікроорганізмів, які набувають нових властивостей, що підсилюють їх патогенний потенціал (адгезивність, токсигенність, гемолітична активність).

Госпітальні штами набувають високої вірулентності, здатні до виживання та накопичення в розчинах, у вологих субстанціях (ганчірки, пелюшки, щітки), можуть зберігатися в дезин-фекційних препаратах при зниженій концентрації розчинів у разі порушення їх приготування та зберігання.

Госпітальні штами грампозитивних бактерій набувають стійкості до сушіння.

Головним резервуаром госпітальних штамів мікроорганізмів є новонароджені діти, матері та медичний персонал.

Дезинфекція різних об'єктів у пологових будинках

1.    Інструменти з металу, вироби із скла стерилізуються шляхом кип'ятіння у дистильованій воді протягом ЗО хв.; у 15% розчині питної соди у дистильованій воді протягом 15 хв., або у повітряних стерилізаторах при температурі 120°С протягом 45 хвилин.

2.    Вироби з полімерних матеріалів стерилізуються шляхом занурення в дезрозчин з наступним промиванням у воді. Дез-розчини і часи дії:

—     хлорамін В 0,25% — 30 хв.;

—     хлоргексидину біглюконат 1% — 30 хв.;

—     сульфохлорантин 0,2% — 30 хв.;

—     дезоксон 13% — 30 хв.

3.    Поверхні приміщення обробляють шляхом дворазового протирання дезрозчином з інтервалом у 15 хв. або зрошення — час дії 60 хв. Дезрозчини: хлорамін В 0,75%, хлоргексидину біглюконат 1%, сульфохлорантин 0,2%.

4.    Гумові вироби (міхур для льоду, гумові трубки приладів) обробляють шляхом дворазового протирання дезрозчином з інтервалом в 15 хв. з наступним промиванням водою. Дезрозчини: хлорамін В 1%, перекис водню 3%, хлоргексидину біглюконат 1%, сульфохлорантин 0,2%.

5.    Зонди, соски, балони для відсмоктування слизу у новонароджених стерилізуються шляхом кип'ятіння у дистильованій воді протягом ЗО хв., у 15% розчині питної соди у дистильованій воді протягом 15 хв., або шляхом автоклавування — водяна насичена пара під тиском при температурі 110°С.

6.    Стетофонендоскопи, сантиметрові стрічки — дворазове протирання хлораміном В 0,5% або хлоргексидином 1% з інтервалом у 15 хв.

7.    Термометри — занурення у розчин хлораміну В 0,5% протягом 30 хв.; перекису водню 3% — 30 хв.; хлоргексидину біглюконату 0,5% 30 хв.; сульфохлорантину 0,2% — 30 хв.

8.    Церати — фартухи, мішки, матраци протирають розчином хлораміну В 1%, хлоргексидину біглюконату 1%, сульфохлорантину 0,2%.

9.    Підкладні церати — занурення у розчин хлораміну В 1% протягом ЗО хв.; хлоргексидину біглюконату 1% 60 хв.; сульфохлорантину 0,2% - 30 хв., гіпохлориту натрію 0,25% на 15 хв.

Механізми поширення інфекції:

1.    Контактний (руки медичного персоналу, медична апаратура, предмети догляду за немовлятами).

2.    Фекально-оральний (молоко, розчини для пиття, зонди, катетери);

3.   Повітряно-крапельний.

4.   Трансфузійний.

У розвитку інфекції виділяють такі етапи:

1.   Контамінація — контакт новонародженого з мікрофлорою під час пологів, первинної обробки, заходів реанімації в пологовій залі тощо. Контамінація характеризується невисоким рівнем висіву бактерій (100-1000 КУО/г), виділенням двох або трьох різних штамів бактерій, вона не спричиняє розвитку інфекції, але може призводити до колонізації.

2.   Колонізація — процес заселення шкіри, носоглотки, дихальних шляхів, травного каналу бактеріями матері та навколишнього середовища. Колонізація, рівень якої перевищує 10^й КУО та характеризується переважанням умовно-патогенних бактерій або грибів і дефіцитом біфідобактерій, є патологічною, значно підвищує ризик розвитку інфекційно-запальних захворювань, особливо у новонароджених з перинатальною патологією та недоношених дітей.

3.   Клінічна маніфестація інфекції.

Найпоширеніші нозологічниі форми ВЛІ:

1.   Локальні: омфаліт, кон'юнктивіт, піодермія, абсцес, флегмона, пневмонія, отит, мастит, гострі кишкові інфекції, ендометрит, післяопераційна інфекція.

2.   Генералізовані: сепсис (септицемія, септикопіемія).

3.   Інші інфекції: краснуха, кір, вірусний гепатит тощо.