<<
>>

ОРГАНІЗАЦІЯ СТАЦІОНАРНОЇ ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

Забезпечення жіночого населення стаціонарною гінекологічною допомо­гою здійснюється відповідно до рівнів надання стаціонарної гінекологічної допомоги населенню згідно з “Нормативами надання стаціонарної акушерсь­ко-гінекологічної та неонатологічної допомоги” та “Примірним положенням про гінекологічне відділення”, затвердженим Наказом МОЗ України № 620 від 29.12.03 р.

Особливістю організації стаціонарної гінекологічної допомоги є поетапність її надання з різним обсягом і рівнем медичного обстеження та лікування залеж­но від оснащення, кваліфікації, наявності анестезіолого-реанімаційної служби в закладі.

Так, передбачено три рівні надання стаціонарної допомоги населенню:

—       / рівень — районні, центральні районні та міські лікарні без відділень анестезіології та інтенсивної терапії, проте з цілодобовим чергуванням анесте- зіолога;

— IIрівень — районні лікарні, центральні районні лікарні і гінекологічні відділення міських лікарень, міські пологові будинки з відділеннями анестезіо­логії й інтенсивної терапії. Лікувальні заклади цього рівня виконують усі функції закладів І рівня, окрім надання спеціалізованої гінекологічної допомоги;

—Roman">       /// рівень — міські, обласні пологові будинки, перинатальні центри та центри репродуктивного здоров’я, які є клінічними базами кафедр акушерства і гінекології Ill — IV рівнів акредитації, а також гінекологічні відділення об­ласних лікарень, до складу яких входять відділення акушерської реанімації та інтенсивної терапії. Лікувальні заклади цього рівня забезпечують надання спе­ціалізованої допомоги гінекологічним хворим, а також виконують усі функції закладів 1 — 11 рівнів.

 

Організація спеціалізованої стаціонарної гінекологічної допомоги.

Спеціалізо­вана гінекологічна медична допомога надається у лікувально-профілактичних закладах Ill рівня (у спеціалізованих відділеннях або центрах, а за відсутності таких — на спеціалізованих ліжках гінекологічних відділень із застосуванням сучасних лікутіально-діагностичних технологій, апаратури, інструментарію та об­ладнання). Спеціалізовану гінекологічну стаціонарну допомогу надають фахівці, які пройшли спеціальну підготовку зазначеного напрямку-’ в медичних закладах післядипломної освіти.

Спеціалізована гінекологічна допомога надається за напрямками:

—         ендокринна гінекологія;

—         гнійно-септична гінекологія;

—         гінекологія дитячого та підліткового віку;

—         ендоскопічна гінекологія.

Завдання та функції перерахованих спеціалізованих відділень визначають­ся відповідними положеннями, затвердженими Наказом МОЗ України № 620 від 29.12.03 р. Направлення хворої на госпіталізацію до спеціалізованого гіне­кологічного відділення здійснює лікар-куратор або лікар спеціалізованого ка­бінету жіночої консультації та центру планування сім'ї за погодженням із за­відувачем відділення. До направлення додається особиста карта амбулатор­ного хворого або виписка з амбулаторної карти з даними обстеження та попереднього лікування.

Співпраця жіночої консультації та гінекологічного стаціонару. Між жіно­чою консультацією і гінекологічним стаціонаром існує постійний взаємозв’я- зок, завдяки чому підвищується ефективність усього лікувального процесу.

Такий взаємозв'язок включає дош питальне обстеження хворих, передачу до стаціонару амбулаторних карт хворих або розширених виписок з них, направ­лення до жіночої консультації рекомендацій лікарів стаціонару щодо подаль­шого лікування в амбулаторних умовах, погодження питань планової госпіта­лізації, сумісні конференції тощо.

Фахівці гінекологічного стаціонару підтримують також, зв’язок зі спеціа дієтами інших відділень, у першу чергу', хірургічного, урологічного, онкогіне- кологічного, а також шкірно-венерологічного диспансеру.

У гінекологічному стаціонарі працюють усі лікарі жіночої консультації і пологового відділення. Цим досягається необхідна єдність акушерських і гіне­кологічних навичок лікарів акушерів-гінекологів.

Санітарно-освітня робота проводиться як у жіночій консультації, так і в гінекологічному стаціонарі лікарями і середнім медичним персоналом. Форми цієї роботи різноманітні: індивідуальні або групові бесіди, лекції, виставки, вітрини, радіолекції, магнітофонні бесіди, компакт-диски, відеофільми та ін. Особливу увагу приділяють вирішенню проблеми планування сім’ї, медичних абортів, контрацепції, ролі профілактичних медичних оглядів тощо.

Перелік необхідних умінь і практичних навичок: заповнення первинної ме­дичної документації (додатки 1 — 7).


<< | >>
Источник: Акушерство і гінекологія: У 2 кн. — Кн. 2: Гінекологія: підручник / Кол. авторів; за ред. В.І. Грищенка, М.О. Щербини. — K.: BCB “Ме­дицина”,2011. — 376 с. + 8 ст. кольор. вкл.. 2011

Еще по теме ОРГАНІЗАЦІЯ СТАЦІОНАРНОЇ ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ:

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -