ОПЕРАЦІЇ, ЩО ГОТУЮТЬ РОДОВІ ШЛЯХИ
1. Амніотомія - штучний розтин плодового міхура. Виділяють ранню амніотомію, яка здійснюється у першому періоді пологів при розкритті шийки матки до 7 см за певними показаннями: а) плоский плодовий міхур, оскільки він не лише не виконує свою функцію гідравлічного клина, але й гальмує родову діяльність; б) багатоводдя, тому що перерозтягнення матки призводить до слабкості родової діяльності; в) неповне передлежання плаценти - амніотомія припиняє подальше відшарування плаценти, дозволяє голівці опуститися і притиснути плаценту до плацентарної площадки, відтак кровотеча припиняється або зменшується; г) проведення амніотомії при родостимуляції підвищує її ефективність;
д) захворювання серцево-судинної системи, гіпертензивний синдром при пізньому гестозі - амніотомія і вилиття навколоплодових вод зменшує об'єм матки, що є важливим для нормалізації гемодинаміки.
Вчасна амніотомія здійснюється при розкритті шийки матки на 7 і більше сантиметрів, коли плодовий міхур вже виконав свої функції і подальше його збереження може призвести до ускладнень
color=black face="Times New Roman">- передчасне відшарування плаценти, слабкість родової діяльності.
Рішення про проведення ранньої амніотомії приймає лікар. Вчасну і запізнілу амніотомію (коли води не відходять після повного розкриття шийки матки) може виконати акушерка.Техніка операції. Зовнішні статеві органи жінки обробляють дезинфікуючим розчином. Одягають стерильні рукавички. Середній та вказівний палець правої руки вводять у піхву, знаходять отвір шийки матки, визначають ступінь його розкриття, пальпують плодовий міхур. Між пальцями правої руки вводять довгу голку або браншу кульових щипців і на висоті перейми проводять прокол плодових оболонок.
Повільно випускають води, не виймаючи руки з піхви, оскільки швидке вилиття вод може призвести до випадіння дрібних частин плоду, пуповини, патологічного вставлення голівки.2. Операція розтину промежини.
Ці операції здійснюються з метою профілактики розривів промежини та травми голівки плоду, а також для скорочення другого періоду пологів.
Показання: а) загроза розриву промежини або ознаки розриву, що почався, оскільки рівні краї різаної рани загоюються швидше, ніж рваної; б) гіпоксія плоду, недоношеність, тазове передлежання
- перінеотомія зменшує стискання голівки м'язами промежини і запобігає її травмі.
Рішення про застосування операції приймає лікар, здійснює переважно акушерка.
Техніка операції. Зовнішні статеві органи жінки обробляють розчином йоду. Браншу тупокінцевих ножиць поза потугою вводять між передлеглою частиною плоду та стінкою піхви по лінії розрізу. Розтин проводять на висоті потуги, коли промежина максимально розтягнута і стоншена. Довжина та глибина розтину повинна бути не менша 2 см.
Епізіотомія - розріз роблять на 2-3 см вище задньої спайки у напрямі до сідничного горба (рис. 92). Переваги епізіотомії -краще кровопостачання цієї ділянки сприяє кращому загоєнню рани.
Перінеотомія - розтин, виконаний від задньої спайки у напрямі ануса (рис. 93). Довжина не повинна перевищувати 3-3,5
см, довший розріз може перейти у розрив промежини третього ступеню.
На перінеотомну чи епізіотомну рану накладають шви. Спочатку кетгутом відновлюють цілість м'язів тазового дна і зашивають слизову піхви, потім накладають вузлові шовкові шви на шкіру промежини.