ЛІКУВАННЯ ГЕМОЛІТИЧНОЇ ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Для лікування застосовують фенобарбітал, замінне переливання крові, ін- фузійну та фототерапію.
Показання до замісного переливання крові:
— поява жовтяниці відразу після пологів або в перші години життя;
— вміст непрямого білірубіну в пуповинній крові — 68,14 ммоль/л і більше;
— погодинний приріст вмісту білірубіну в перші години життя — 6,8 ммоль/л і більше;
— низький рівень Hb- 150 г/л і менше;
— поява перших ознак бііірубі нової інтоксикації (наростаюча в’ялість, зниження смоктального і колінного рефлексів, напади апное) незалежно від рівня білірубіну і дня життя дитини.
Виводять і вводять кров дрібними дозами по 20 мл.
Після введення кожних 100 мл крові донора вливають розчини кальцію глюконату й глюкози. Операцію завершують уведенням 20 мл плазми або 20—25 мл 10 % розчину альбуміну’.При гемолітичній хвороб’, спричиненій Rh-конфліктом, використовують одногрупну, завжди Rli-негативну кров у кількості 50 мл/кт.
Фототерапія (світлолікування) спрямована на руйнування фракції непрямого білірубіну7 в поверхневих шарах шири новонародженого. Опромінення проводять до зникнення жовтяниці лампами денного або синього світла (довжина хвиль — 480 нм).
Фенобарбітал призначають для поліпшення білірубінзв’язувальної функції печінки з першого дня життя протягом 3—5 днів по І0 мг 3 рази на добу.
Інфузійну терапію проводять з першого дня виявлення гемолітичної хвороби до стійкого зниження півня непрямого Gj лірубіну:
— глюкоза внутрішньовенно краплинно 8—10 мг/кг 5—10 % розчину;
— альбумін 5—8 мг/кг 10—20 % розчину’;
— плазма 8—10 мг/кг (загальний об’єм рідини має становиш 60—70 мг/кг);
— антиоксидантна терапія (вітамін E внутрішньом’язово 0,2 мл 20—30 % розчину один раз на добу);
— рибофлавін;
— антибактеріальна терап ія;
— вигодовування перші 3—5 днів донорським молоком, тому що фізичне навантаження може посилити гемоліз еритроцитів. Прикладати до грудей — після зниження вмісту' білірубіну' в крові і послаблення жовтяниці.
Для лікування гемолітичної хвороби варто застосовувати біологічний ліпідний препарат аміфосфодиц, що сприяє стабілізації еритроцитарних мембран у новонародженого, затримуючи гемоліз.
Профілактика резус-сенсибілізації
— будь-яке переливання крові потрібно проводити з урахуванням Rh-на- лежності крові реципієнта й донора;
— збереження першої вагітності в резус-негативної жінки;
— профілактичне введення Rh-нега гивним вагітним однієї дози (300 мкг) анти-Rho (D) імуноглобуліну внугрішньом’язово:
• у терміні 28—32 тиж.
— усім Rh-негативним вагітним з Rh-позитивними плодами;• у разі появи симптомів загрози переривання вагітності — до 28 тиж.;
• після амніоцентезу або біопсії хоріона;
• після видалення міхурового заносу;
• після позаматкової вагітності;
• після переривання вагітності (не пізніше ніж через 48 год після аборту);
• після переливання тромбоцитної маси або донорської крові;
♦ після передчасного відшарування нормально розташовано- плаценти або в разі маткової кровотечі нез'ясованоі етіології;
• протягом 72 год після пологів.
Протипоказанням до введення анти-Rho (D) імуноглобуліну є анафілактичні або системні алергійні реакції' на медикаменти.