<<
>>

ІНВАЗИВНІ МЕТОДИ

Кордоцентез - це пункція судин пуповини плоду. Аналіз крові, отриманий у такий спосіб, дає можливість виявити спадкову патологію, обмінні порушення, хвороби крові, інфікування, гіпоксію, гемолітичну хворобу плоду.

Фетоскопія - це метод прямої візуалізації плоду і внутрішньоматкового середовища.

Проводиться у 15-18 тижнів вагітності під контролем УЗД. Ендоскоп, введений в амніотичну порожнину (через передню черевну стінку або заднє склепіння), дає можливість оглянути частини плоду, провести забір крові, біопсію шкіри для аналізу.

Амніоскопія - інструментальний метод дослідження нижнього полюсу плідного яйця за допомогою амніоскопу. Умовою для проведення амніоскопії є прохідність каналу шийки матки для тубуса мінімального діаметра. Дане обстеження допомагає встановити стан плодового міхура (цілий чи відсутній); наявність судинного малюнка на оболонках; кількість навколоплодових вод; їх забарвлення (світлі, опалесціюючі, меконіальні, жовті, коричневі); ступінь відшарування оболонок нижнього полюсу плодового міхура; передлеглу частину плоду (голівка, сідниці); петлі пуповини і м'які частини плоду. Найбільше діагностичне значення має забарвлення навколоплодових вод: для переношеної вагітності - зелене, для резус-конфлікту - жовте, при внутрішньоутробній гіпоксії плоду - води меконіальні, при антенатальній загибелі плоду - темно-коричневі. Виражений судинний малюнок зазвичай свідчить про низьке розміщення плаценти.

Амніоцентез - це аспірація навколоплодових вод з допомогою тонкої голки. Залежно від місця пункції розрізняють транс-абдомінальний і транспіхвовий амніоцентез. Проводиться під контролем УЗД у 12-18 тижнів вагітності. Завдяки цитологічному, біохімічному, ендокринологічному, генетичному та імунологічному дослідженням амніотичної рідини можна виявити хромосомні аномалії і вади розвитку, порушення метаболізму - обміну амінокислот, ліпідів, вуглеводів і му- кополісахаридів; резус-ізоімунізацію, визначити ступінь зрілості легень плоду.

Трансцервікальна біопсія ворсин хоріона проводиться для діагностики генетичної патології в І триместрі вагітності під контролем УЗД.

Завдяки методу можна вивчити гемоглобінопатії (наприк - лад, серповидно-клітинну анемію і b-таласемію), при діагностиці порушень обміну - провести біохімічне дослідження.

Взяття мазків на онкоцитологічне дослідження, ступені чистоти піхви, гонорею, "гормональне дзеркало"

Для взяття будь-якого мазка необхідне обладнання:

1)   піхвові дзеркала;

2)     ложечка фолькмана чи гінекологічний шпатель;

3)     пінцет;

4)     предметне скельце;

5)     ватна кулька;

6)     розчин антисептика;

7)     бланк направлення в лабораторію. Підготовка хворої:

1)     покласти хвору на гінекологічне крісло;

2)     провести туалет зовнішніх статевих органів;

3)     ввести гінекологічне дзеркало в піхву, вивести шийку матки в дзеркалах.

Техніка взяття мазка на онкоцитологічне дослідження:

1.    Обережно ватною кулькою, затиснутою у пінцеті, зняти залишки слизу з шийки матки.

2.    Жолобовидним зондом, гінекологічним шпателем зробити зішкріб епітелію з цервікального каналу та з патологічне змінених ділянок шийки матки, виявлених під час кольпоскопії.

3.     Нанести на предметне скельце.

4.     Взяти вміст заднього склепіння.

5.     Нанести на окреме предметне скельце.

6.     Вийняти дзеркало.

7.     Написати направлення в лабораторію.

Техніка взяття мазка на ступінь чистоти піхви

1.    Гінекологічним пінцетом, шпателем, жолобовидним зондом чи ложечкою фолькмана взяти частину виділень із заднього склепіння піхви і штрихоподібними рухами нанести на предметне скельце.

2.     Вийняти дзеркало із піхви.

3.     Написати направлення в лабораторію.

Мазок на наявність гонореї.

Матеріал для дослідження беруть аналогічно із заднього склепіння піхви, цервікального каналу, з уретри, з прямої кишки, наносять на скельце у вигляді окремих штрихів.

Мазок на "гормональне дзеркало". Матеріал беруть легким дотиком інструменту з верхньої третини бокових склепінь, не раніше як через 2-3 дні після припинення будь-яких маніпуляцій у піхві. Отриманий вміст наносять на предметне скельце. У направленні вказують вік жінки, термін вагітності або день менструального циклу.

Взяття мазків на онкоцитологічне дослідження, ступені чистоти піхви, гонорею, "гормональне дзеркало"

Для взяття будь-якого мазка необхідне обладнання:

1)     піхвові дзеркала;

2)size=1 face="Times New Roman">     ложечка фолькмана чи гінекологічний шпатель;

3)     пінцет;

4)     предметне скельце;

5)     ватна кулька;

6)     розчин антисептика;

7)     бланк направлення в лабораторію. Підготовка хворої:

1)     покласти хвору на гінекологічне крісло;

2)     провести туалет зовнішніх статевих органів;

3)     ввести гінекологічне дзеркало в піхву, вивести шийку матки в дзеркалах.

Техніка взяття мазка на онкоцитологічне дослідження:

1.    Обережно ватною кулькою, затиснутою у пінцеті, зняти залишки слизу з шийки матки.

2.    Жолобовидним зондом, гінекологічним шпателем зробити зішкріб епітелію з цервікального каналу та з патологічне змінених ділянок шийки матки, виявлених під час кольпоскопії.

3.     Нанести на предметне скельце.

4.     Взяти вміст заднього склепіння.

5.     Нанести на окреме предметне скельце.

6.     Вийняти дзеркало.

7.     Написати направлення в лабораторію.

Техніка взяття мазка на ступінь чистоти піхви

1.    Гінекологічним пінцетом, шпателем, жолобовидним зондом чи ложечкою фолькмана взяти частину виділень із заднього склепіння піхви і штрихоподібними рухами нанести на предметне скельце.

2.     Вийняти дзеркало із піхви.

3.     Написати направлення в лабораторію.

Мазок на наявність гонореї.

Матеріал для дослідження беруть аналогічно із заднього склепіння піхви, цервікального каналу, з уретри, з прямої кишки, наносять на скельце у вигляді окремих штрихів.

Мазок на "гормональне дзеркало". Матеріал беруть легким дотиком інструменту з верхньої третини бокових склепінь, не раніше як через 2-3 дні після припинення будь-яких маніпуляцій у піхві. Отриманий вміст наносять на предметне скельце. У направленні вказують вік жінки, термін вагітності або день менструального циклу.

Цитологічне дослідження піхвових мазків

Слизова оболонка піхви має дві пластини - епітеліальну і власну. У багатошаровому плоскому незроговілому епітелії піхви розрізняють базальний, па-рабазальний, проміжний і поверхневий шари. Піхвовий епітелій піддається ритмічним змінам протягом менструального циклу, що характеризується різним ступенем проліферації слизової оболонки. Залежно від естрогенної насиченості організму від стінки піхви у різному співвідношенні відділяються три типи клітин: поверхневі, проміжні, па-рабазальні. Саме на визначенні кількісного складу та морфо-ллогічних особливостей клітин грунтується метод кольпоци- тодіагностики.

Рис.29а. Шари вагінального епітелію:

1 - поверхневі, 2 - човноподібні;

З - проміжні; 4 - парабазальні;

5 - базальні клітини.

Визначають такі показники:

1)            індекс дозрівання - співвідношення поверхневих, проміжних і парабазальних клітин, виражене у відсотках;

2)           каріопікнотичний індекс (КІ) - співвідношення поверхневих клітин з пікнотичними ядрами до загальної кількості клітин у мазку, виражене у відсотках. Величина КІ прямо пропорційна ступеню естрогенної насиченості організму;

3) еозинофільний індекс - співвідношення поверхневих клітин з еозинофільне зафарбованою цитоплазмою до клітин з базофільною цитоплазмою, виражене у відсотках.

Для виявлення впливу прогестерону на епітелій піхви визначають характер розташування клітин (наявність пластів).

<< | >>
Источник: Хміль Стефан Володимирович. АКУШЕРСТВО. Укрмедкнига -  1998. 1998

Еще по теме ІНВАЗИВНІ МЕТОДИ:

- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -