ЕНДОКРИННА СИСТЕМА
Для виникнення і HopMajIbHoro перебігу вагітності потрібні умови, у забезпеченні яких надзвичайно важливу роль відіграють залози внутрішньої секреції
Гіпофіз. Передня частка гіпофіза (аденогіпофіз) під час вагітності збільшується в 2—3 рази. У ній відбуваєгься значна морфологічна перебудова: збіль- шусться продукція гонадотропних гормонів — лютеїнізувального й лютропіна, які сприяють розвитку- жовтого тіла, а естроген та прогестерон впливають на зміни в грудних залозах. Підвищується утворення тиреотропного й адренокортикотропного гормонів, гормону росту (соматотропного).
У задній частці гіпофіза {нейрогтофіз} накопичуються нейрогормони — окситоцин і вазопресин. Секреція гормонів гіпофіза відбувається під регулювальним впливом гіпоталамуса і кори головного мозку.
Яєчники. На самому початку вагітності в яєчнику розвивається нова залоза внутрішньої секреції — жовте тгю, що виділяє гормон (прогестерон), який знижує збудливість і скоротливу здатність матки, що створює сприятливі умови,пдя імплантації й розвитку вагітності.
Жовте тіло активно функціонує і забезпечує розвиток вагітності в перші 10—12 тиж. Потім воно починає посгупово регресувати, і до 16-го тижня вагітності гормональну функцію практично повністю бере на себе фетопланентар- ний комплекс.
У період всієї вагітності в яєчниках фолікули не дозрівають і овуляція не відбувається, проте продукція естрогенів триває. Естрогени нарівні з прогестероном стимулюють ріст матки і грудних залоз.
Плацента — особливий орган, що забезпечує зв’язок плода з організмом матері. У плаценті відбувається інтенсивний процес синтезу, секреції і перетворення гормонів як стероїдного, так і білкового походження.
Гормон білкового походження — ХГ- за своїми біологічними властивостями наближений до лютропіну — гормону передньої частки гіпофіза. Він сприяє збереженню функції жовтого ті та яєчника, впливає на розвиток надниркових залоз і гонад плода, на процеси обміну стероїдів у плаценті. ХГ визначається на 3-й тиждень вагітності, у 5 тиж. його рівень становить 2500—5000 МО/л, у 7 тиж. підвищується до 80 000—100 000 МО/л, до 12—13-го тижня вміст ХГ знижується до 10 000—20 000 МО/л і залишається на цьому рівні до завершення вагітності.Дня оцінювання перебігу вагітності визначають співвідношення максимальної продукції ХГ і терміну вагітності: ранній пік рівня XT (5—6 тиж.), зсув до 10—12-го тижня, а також відсутність піку рівня ХГ свідчать про порушення функції трофобласта, а отже, і функції жовтого тіла, яку' підтримує і стимулює ХГ.
Плацентарний лактоген (ПЛ) — хоріонічний лактосоматотропний гормон, який також належить до гормонів білкового походження. Завдяки своїй анти- інсуліновій дії ПЛ посилює пронеси гліконеогенезу, знижуючи толерантність організму- до глюкози, підвищуючи ліполіз. ПЛ синтезується плацентою протягом усього періоду вагіїності і починає визначатися вже на 6-й тиждень. Найвищий рівень ПЛ у плазмі крові (8 мкг/моль) визначають на 38—39-му тижні вагітності, зниження його концентрації спостерігають у разі несприятливого перебігу вагітності.
Плацента продукує також інші білково-пептидні гормони: меланоцитсти- мулювальний (МСГ), АКТГ, тиреотропний (ТТГ), окситоцин, вазопресин, а також біологічно активні речовини — релаксин, ацетилхолін.
В утворенні естрогенних гормонів у період вагітності беруть активну участь як тканини плаценти, так і плід. Основним естрогеном фетоплапентарного комплексу є естріол. Рівень його в крові під час вагітності зростає в 5—10 разів, а екскреція із сечею — в сотні разів.
Естрогени в такій великій кількості стимулюють ріст матки. Естріол, нейтралізуючи дію естрону й естрадіолу, знижує скоротливу здатність матки та стимулює її ріст.Біосинтез прогестерону відбувається без участі плода. Він утворюється в синцитії плаценти. У надниркових залозах плода прогестерон перетворюється на кортизол. У печінці плода можливе перетворення прогестерону на естрадіол й естріол. Протягом усього періоду вагітності вміст прогестерону в крові поступово збільшується з 10—30 нг/моль до 100—300 нг/моль. Плацента до кінця вагітності синтезує до 250 мг прогестерону на добу.
Щитоподібна залоза. У 35—40 % вагітних щитоподібна залоза збільшується. У першій половині вагітності спостерігають її гіперфункцію, у другій половині — гіпофункцію. Вміст гормонів у плазмі істотно не змінюється.
Прищитоподібні залози. У період вагії ності зазначають схильність до гіпо- функції прищитоподібних залоз, яка може спричинити порушення обміну кальцію, що проявляється спастичними явищами у виїляді судомних скорочень литкових м’язів.
Надниркові залози. З настанням вагітності відбувається гіперплазія кіркової речовини надниркових залоз. Посилюється утворення глюкокортикоїлів, що регулюють вуглеводний і білковий обмін. Збільшується утворення мінера- локортикоїдів, які контролюють мінеральний обмін. У кірковій речовині надниркових залоз підвищується синтез кортизолу, естрогенів, прогестерону й андрогенів. Взаємодія кіркової і мозкової речовини надниркових залоз з AKTT сприяє посиленню обмінних процесів в організмі вагітної. Під впливом функ- ціонування надниркових залоз підвищується вміст у крові холестерину й інших ліпідів, посилюється пігментація шкіри.